
- •Міністерство аграрної політики та продовольства України
- •Робочий зошит
- •Відбір і підготовка зразків ґрунту до аналізу
- •Лабораторна робота 1 Визначення гранулометричного складу ґрунту
- •Класифікація фракцій гранулометричних елементів (за н.А. Качинським)
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом, для степового типу ґрунтоутворення (за н.А.Качинським)
- •Визначення гранулометричного складу ґрунту методом піпетки (модифікація н.А.Качинського)
- •Підготовка ґрунту до аналізу
- •Визначення вмісту фракцій гранулометричних елементів
- •4. Результати гранулометричного аналізу ґрунту
- •Візуальне визначення гранулометричного складу ґрунту
- •5. Визначення гранулометричного складу сухим методом
- •6. Визначення гранулометричного складу ґрунту мокрим методом
- •7. Результати визначення гранулометричного складу ґрунту візуальними методами
- •Лабораторна робота 2 Визначення щільності ґрунту
- •7. Оптимальні показники щільності для ґрунтів різного гранскладу (а.Г.Бондарєв, 1985)
- •Визначення щільності ґрунту методом парафінування
- •1. Визначення вологості ґрунту
- •9. Визначення вологості ґрунту
- •Визначення щільності ґрунту
- •10. Визначення щільності ґрунту
- •11. Оцінка щільності орного шару ґрунту (Кузнєцова, 1979)
- •Лабораторна робота 3 Визначення щільності твердої фази ґрунту
- •Визначення щільності твердої фази ґрунту пікнометричним методом
- •12. Визначення твердої фази ґрунту
- •13. Оцінка загальної пористості ґрунтів (за н.А.Качинським)
- •Лабораторна робота 5 Визначення вмісту гігроскопічної і максимальної гігроскопічної вологи ґрунтУ
- •14. Максимальна гігроскопічність ґрунтів середньої гумусності (2-5%)
- •Розрахунки запасів вологи Лабораторна робота 6 Визначення водостійкості структури ґрунтУ
- •Сухе просіювання
- •16. Результати сухого просіювання ґрунту
- •2. Мокре просіювання
- •17. Результати “мокрого” просіювання ґрунту
- •18. Оцінка структурного стану ґрунту (с.І.Долгов, п.У.Бахтін)
- •Лабораторна робота 7 Визначення вмісту гумусу (об'ємний хромовий метод і . В. Тюрина)
- •Вміст гумусу у чорноземах різного гранулометричного складу (за м.О.Бекаревичем)
- •20. Параметри вмісту і запасів гумусу в ґрунтах
- •Лабораторна робота 8 визначення обмінних катіонів кальцію та магнію трилонометричним методом
- •Перевірочне титрування
- •Лабораторна робота 9 аналіз водної витяжки ґрунтУ
- •21. Класифікація ґрунтів за ступенем засолення (за в.А.Ковдою, в.В.Єгоровим та інш., 1973)
- •Приготування водної витяжки
- •Визначення величини сухого залишку
- •Визначення загальної лужності
- •Визначення хлор-іону
- •Визначення сульфат-іону
Сухе просіювання
16. Результати сухого просіювання ґрунту
Розмір фракцій агрегатів, мм |
Маса фракцій, г |
Процентний вміст фракцій |
Склад середньої наважки. г |
1 |
2 |
3 |
4 |
> 10 |
|
|
|
10 – 7 |
|
|
|
7 – 5 |
|
|
|
5 – 3 |
|
|
|
3 – 2 |
|
|
|
2 – 1 |
|
|
|
1 – 0,5 |
|
|
|
0,5 – 0,25 |
|
|
|
< 0,25 |
|
|
|
Всього |
500 |
100 |
50 |
На технохімічних вагах береться наважка 500 г ґрунту.
Наважка просіюється через набір сит діаметром отворів 10, 7, 5, 3, 2, 1, 0,5 і 0,25 мм.
Кожна виділена фракція структурних агрегатів збирається окремо на листи паперу і зважується, результати заносяться до табл. 16, кол. 2
Розраховують процентний вміст кожної фракцій структурних агрегатів (табл. 16, кол. 3). Для прискорення розрахунків процентний вміст фракцій знаходять діленням маси фракції на 5.
Для подальшого визначення водостійкості структурних агрегатів з кожної фракції (крім < 0,25 мм) відбирають середню наважку, що дорівнює 1/10 від ваги фракції (табл. 16, кол. 4).
Всі відібрані фракції зсипаються в одну велику чащу.
2. Мокре просіювання
2.1. Чаша з середньою наважкою заливається водою до повного покриття і витримується в такому стані протягом 1 години.
2.2. Після годинної витримки чаша з структурними агрегатами переноситься у велику посудину з водою, в якій занурений набір сит з отворами верхнє 1 мм, потім 0,5 і 0,25 мм. У воді чаша перевертається і ґрунт попадає на верхнє сито.
2.3. Проводиться “мокре” просіювання ґрунту. Для цього набір сит 10 разів швидко опускають вниз і повільно підіймають вверх, так щоб верхнє сито не виступало на поверхню води. Відбувається “просіювання” ґрунту струменем води.
2.4. Зібрані на ситах водостійкі агрегати декантацією переносяться в попередньо зважені сухі чаші, табл. 17, кол 2 і 3.
2.5. В подальшому кожна фракція водостійких структурних агрегатів висушується і зважуються, результати заносяться до табл. 17, кол. 4.
17. Результати “мокрого” просіювання ґрунту
Розмір фракцій, мм |
№ чаші |
Маса пустої чаші, г |
Маса чаші з сухими водостійкими агрегатами, г |
Маса водостійких агрегатів, г |
Вміст водостійких агрегатів, % |
Загальна кількість водостійких агрегатів, % |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
< 1 |
|
|
|
|
|
|
1 – 0,5 |
|
|
|
|
|
|
0,5 –0,25 |
|
|
|
|
|
2.6. Маса водостійких агрегатів (табл. 17, кол. 5) розраховується як різниця між масою чаші з сухими водостійкими агрегатами (табл. 17, кол. 4) і масою пустої чаші (табл. 17, кол.3).
2.7. Процентний вміст водостійких агрегатів (табл. 17, кол. 6) розраховують як добуток 2 та маси водостійких агрегатів (табл. 17, кол. 5).
2.8. Сума процентного вмісту водостійких агрегатів кожної фракції дає уявлення про загальну водостійкість структури ґрунту (табл. 17, кол. 7).
Оцінку структурно-агрегатного стану ґрунту проводять за допомогою даних С.І.Долгова і П.У.Бахтіна, табл. 18.