13. Оцінка загальної пористості ґрунтів (за н.А.Качинським)

Загальна пористість, %	Оцінка
> 70	Надмірно пориста. Оранка пухка.
55 - 65	Відмінна. Культурний орний шар.
50 - 55	Задовільна для орного шару.
< 50	Незадовільна для орного шару.
40 - 25	Занадто низька. Характерна для ущільнених ілювіальних горизонтів.

За О.Г.Дояренком найсприятливіші умови для росту рослин створюються при загальній пористості 50 – 60% від усього об’єму ґрунту, некапілярній – 12,5-30 і капілярній – 30-37,5% та співвідношенні між некапілярною і капілярною пористістю в межах 1 : 1 до 1 : 3.

В ґрунті слід виділяти три види пор – між первинними частинками ґрунту (гранулометричними елементами), між мікроагрегатами (<0,25 мм)і між макроагрегатами (>0,25 мм). Капілярній пористості відповідають, як правило, дві перші форми (між первинними частинками і мікроагрегатами), а некапілярній – третя форма (між макроагрегатами).

Пористість в кількісному і якісному складі залежить від:

• гранулометричного складу ґрунту: чим важчий ґрунт, тим більша пористість, тим більше капілярних пор;

• структури: у структурному ґрунті загальна пористість значно більша, ніж у безструктурному, співвідношення між якісним складом пор оптимальне, у безструктурному ґрунті переважають або капілярні або некапілярні пори;

• вмісту гумусу: чим більший вміст гумусу в ґрунті, тим краща його структура.

У виробничих умовах пористість регулюють заходами обробітку (розпушування або ущільнення), внесенням органічних добрив, зрошенням та інш..

ВИСНОВОК. Наводять дані загальної пористості, шпаруватості аерації, співвідношення між видами пор. Дають їм оцінку. При необхідності вказують на заходи по оптимізації показників.

Лабораторна робота 5 Визначення вмісту гігроскопічної і максимальної гігроскопічної вологи ґрунтУ

Гігроскопічна волога - це волога, яка адсорбована поверхнею ґрунтових частинок. Властивість ґрунту вбирати пароподібну воду, що знаходиться в повітрі, називається гігроскопічністю, а поглинена таким чином волога - гігроскопічною.

Гігроскопічна волога укутує поверхню ґрунтових частинок у вигляді плівки товщиною 2-3 молекули і удержується з силою від 50 до 10 000 атмосфер. В порівнянні з краплиннорідкою водою гігроскопічна волога характеризується підвищеною щільністю (1,2-1,7 г/см³); в ній не розчиняються речовини; вона не проводить електричний струм; замерзає при температурі від - 4 до -78^оС; рухається тільки у вигляді пару; вилучається з ґрунту нагріванням при температурі 105-106^оС; недоступна рослинам.

Кількість гігроскопічної вологи в ґрунті залежить від:

 відносної вологості повітря;

 температури ґрунту;

 мінералогічного складу ґрунту;

 гранулометричного складу ґрунту;

 вмісту гумусу в ґрунті;

 вмісту солей в ґрунті.

Максимальний вміст гігроскопічної вологи в ґрунті спостерігається при відносній вологості повітря близької до 100% така волога називається максимальною гігроскопічною (МГ).

Якщо в мінералогічному складі ґрунті переважає монтморилоніт, то величина МГ буде значно більшою, ніж при домінуванні ілліту або каолініту.

Чим важчий ґрунт за гранулометричним складом і вищий в ньому вміст гумусу, тим величина МГ буде більшою, тому що зростає питома поверхня частинок і як наслідок - зростає величина поверхневої енергії ґрунту, табл.14. Вниз за профілем ґрунту величина МГ зменшується.