
- •Міністерство аграрної політики та продовольства України
- •Робочий зошит
- •Відбір і підготовка зразків ґрунту до аналізу
- •Лабораторна робота 1 Визначення гранулометричного складу ґрунту
- •Класифікація фракцій гранулометричних елементів (за н.А. Качинським)
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом, для степового типу ґрунтоутворення (за н.А.Качинським)
- •Визначення гранулометричного складу ґрунту методом піпетки (модифікація н.А.Качинського)
- •Підготовка ґрунту до аналізу
- •Визначення вмісту фракцій гранулометричних елементів
- •4. Результати гранулометричного аналізу ґрунту
- •Візуальне визначення гранулометричного складу ґрунту
- •5. Визначення гранулометричного складу сухим методом
- •6. Визначення гранулометричного складу ґрунту мокрим методом
- •7. Результати визначення гранулометричного складу ґрунту візуальними методами
- •Лабораторна робота 2 Визначення щільності ґрунту
- •7. Оптимальні показники щільності для ґрунтів різного гранскладу (а.Г.Бондарєв, 1985)
- •Визначення щільності ґрунту методом парафінування
- •1. Визначення вологості ґрунту
- •9. Визначення вологості ґрунту
- •Визначення щільності ґрунту
- •10. Визначення щільності ґрунту
- •11. Оцінка щільності орного шару ґрунту (Кузнєцова, 1979)
- •Лабораторна робота 3 Визначення щільності твердої фази ґрунту
- •Визначення щільності твердої фази ґрунту пікнометричним методом
- •12. Визначення твердої фази ґрунту
- •13. Оцінка загальної пористості ґрунтів (за н.А.Качинським)
- •Лабораторна робота 5 Визначення вмісту гігроскопічної і максимальної гігроскопічної вологи ґрунтУ
- •14. Максимальна гігроскопічність ґрунтів середньої гумусності (2-5%)
- •Розрахунки запасів вологи Лабораторна робота 6 Визначення водостійкості структури ґрунтУ
- •Сухе просіювання
- •16. Результати сухого просіювання ґрунту
- •2. Мокре просіювання
- •17. Результати “мокрого” просіювання ґрунту
- •18. Оцінка структурного стану ґрунту (с.І.Долгов, п.У.Бахтін)
- •Лабораторна робота 7 Визначення вмісту гумусу (об'ємний хромовий метод і . В. Тюрина)
- •Вміст гумусу у чорноземах різного гранулометричного складу (за м.О.Бекаревичем)
- •20. Параметри вмісту і запасів гумусу в ґрунтах
- •Лабораторна робота 8 визначення обмінних катіонів кальцію та магнію трилонометричним методом
- •Перевірочне титрування
- •Лабораторна робота 9 аналіз водної витяжки ґрунтУ
- •21. Класифікація ґрунтів за ступенем засолення (за в.А.Ковдою, в.В.Єгоровим та інш., 1973)
- •Приготування водної витяжки
- •Визначення величини сухого залишку
- •Визначення загальної лужності
- •Визначення хлор-іону
- •Визначення сульфат-іону
12. Визначення твердої фази ґрунту
№ пікнометра |
Наважка сухого ґрунту, г |
Маса пікнометра з водою, г |
Маса пікнометра з водою та ґрунтом, г |
Щільність твердої фази ґрунту, г/см3 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
|
Із зваженого пікнометра виливають воду.
За допомогою сухої лійки до пікнометра, обережно без втрат переносять наважку ґрунту, після чого доливають воду до ½ об’єму пікнометра.
Для вилучення з ґрунту повітря пікнометр з водою та ґрунтом, протягом 30 хвилин кип’ятять. Слідкують щоб з пікнометра при кип’ятінні не викидалась суспензія і при необхідності доливають воду.
Пікнометр з водою і ґрунтом після кип’ятіння охолоджують в кристалізаторі до початкової температури, потім доливають воду до мітки. Пікнометр обтирають насухо фільтрувальним папером і зважують (табл. 12, кол. 4).
Щільність твердої фази ґрунту (табл.. 12, кол. 5) розраховують за формулою:
,
де:
D – щільність твердої фази ґрунту, г/см3;
c – наважка сухого ґрунту, г;
m1 – маса пікнометра з водою, г;
m2 – маса пікнометра з водою та ґрунтом, г.
Висновок. Вказують абсолютне значення щільності твердої фази ґрунту, аналізують співвідношення між мінеральною та органічною частинами ґрунту.
Лабораторна робота 4
Визначення ЗАГАЛЬНОЇ ПОРИСТОСТІ
І ШПАРУВАТОСТІ АЕРАЦІЇ ґрунтУ
Пористість – дуже важлива властивість ґрунту. Н.А.Качинський зазначав: “Значення пористості в ґрунтових процесах винятково велике. У порах розміщуються і пересуваються вода і повітря. У порах на поверхні твердих частинок проходить мобілізація поживних речовин. У порах розміщуються коріння, мікроорганізми та все інше живе населення ґрунту. Тому є можливість стверджувати, що від кількості та якості пор значною мірою залежить родючість ґрунту”. Важливе значення має і розмір проміжків. Для забезпечення кращого водно-повітряного режиму необхідно, щоб у ґрунті були проміжки більших розмірів (некапілярні), які зумовлюють водопроникність, повітроємкість та повітропроникність, і менших – не більш як 0,1 мм (капілярні), від яких залежить вологоємкість і капілярний рух вологи в ґрунті .
Сумарна кількість проміжків (капілярних і некапілярних) становить загальну пористість ґрунту. Виражається пористість в процентах до сумарного об’єму твердої фази і об’єму всіх проміжків (капілярних і некапілярних).
Загальну пористість визначають за формулою:
,
де:
Pзаг. – загальна пористість, %;
d – щільність ґрунту, г/см3;
D – щільність твердої фази ґрунту, г/см3.
Співвідношення (d / D) становить об’єм твердої фази ґрунту, а за одиницю приймають загальний об’єм ґрунту разом з проміжками.
Коли відома загальна пористість ґрунту і його вологість можливо розрахувати шпаруватість аерації, або повітроємкість, що виражається в об’ємних процентах.
Шпаруватістю аерації називають сумарний об’єм пор, заповнених повітрям в одиниці об’єму. Її розраховують за формулою:
Pаер. = Pзаг. – (d ∙ х),
де:
Раер. – шпаруватість аерації, %;
d – щільність ґрунту, г/см3;
х – вологість ґрунту.
Добуток вологості (у вагових процентах) і щільності ґрунту визначає об’єм пор заповнених в даний момент водою (вологість в об’ємних процентах). Різниця між загальною пористістю і вологістю в об’ємних процентах визначає шпаруватість аерації.
Для якісної оцінки загальної пористості суглинкових і глинистих ґрунтів Н.А.Качинським запропонована шкала, табл. 13.