
- •Міністерство аграрної політики та продовольства України
- •Робочий зошит
- •Відбір і підготовка зразків ґрунту до аналізу
- •Лабораторна робота 1 Визначення гранулометричного складу ґрунту
- •Класифікація фракцій гранулометричних елементів (за н.А. Качинським)
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом, для степового типу ґрунтоутворення (за н.А.Качинським)
- •Визначення гранулометричного складу ґрунту методом піпетки (модифікація н.А.Качинського)
- •Підготовка ґрунту до аналізу
- •Визначення вмісту фракцій гранулометричних елементів
- •4. Результати гранулометричного аналізу ґрунту
- •Візуальне визначення гранулометричного складу ґрунту
- •5. Визначення гранулометричного складу сухим методом
- •6. Визначення гранулометричного складу ґрунту мокрим методом
- •7. Результати визначення гранулометричного складу ґрунту візуальними методами
- •Лабораторна робота 2 Визначення щільності ґрунту
- •7. Оптимальні показники щільності для ґрунтів різного гранскладу (а.Г.Бондарєв, 1985)
- •Визначення щільності ґрунту методом парафінування
- •1. Визначення вологості ґрунту
- •9. Визначення вологості ґрунту
- •Визначення щільності ґрунту
- •10. Визначення щільності ґрунту
- •11. Оцінка щільності орного шару ґрунту (Кузнєцова, 1979)
- •Лабораторна робота 3 Визначення щільності твердої фази ґрунту
- •Визначення щільності твердої фази ґрунту пікнометричним методом
- •12. Визначення твердої фази ґрунту
- •13. Оцінка загальної пористості ґрунтів (за н.А.Качинським)
- •Лабораторна робота 5 Визначення вмісту гігроскопічної і максимальної гігроскопічної вологи ґрунтУ
- •14. Максимальна гігроскопічність ґрунтів середньої гумусності (2-5%)
- •Розрахунки запасів вологи Лабораторна робота 6 Визначення водостійкості структури ґрунтУ
- •Сухе просіювання
- •16. Результати сухого просіювання ґрунту
- •2. Мокре просіювання
- •17. Результати “мокрого” просіювання ґрунту
- •18. Оцінка структурного стану ґрунту (с.І.Долгов, п.У.Бахтін)
- •Лабораторна робота 7 Визначення вмісту гумусу (об'ємний хромовий метод і . В. Тюрина)
- •Вміст гумусу у чорноземах різного гранулометричного складу (за м.О.Бекаревичем)
- •20. Параметри вмісту і запасів гумусу в ґрунтах
- •Лабораторна робота 8 визначення обмінних катіонів кальцію та магнію трилонометричним методом
- •Перевірочне титрування
- •Лабораторна робота 9 аналіз водної витяжки ґрунтУ
- •21. Класифікація ґрунтів за ступенем засолення (за в.А.Ковдою, в.В.Єгоровим та інш., 1973)
- •Приготування водної витяжки
- •Визначення величини сухого залишку
- •Визначення загальної лужності
- •Визначення хлор-іону
- •Визначення сульфат-іону
Міністерство аграрної політики та продовольства України
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра ____________________
Робочий зошит
до лабораторних занять з курсу
“Ґрунтознавство з основами геології”
(розділ “Ґрунтознавство”)
(для студентів агрономічного та екологомеліоративного факультетів
денного і заочного навчання)
Студента групи_________________
Дніпропетровськ 2010
Робочий зошит підготували:
канд. с.-г. наук, доцент Мицик О.О.
ст. викладач Добровольська К.В.
Друкується за рішенням Ради агрономічного факультету Дніпропетровського державного аграрного університету. (Протокол № 35 від 23.03.10 р.)
Відбір і підготовка зразків ґрунту до аналізу
Для одержання достовірних даних про склад та властивості ґрунтів дуже важливим є правильно взяти зразок ґрунту в полі і вміло підготовити його до аналізу. Відбір ґрунтових зразків для аналізів проводять після описування морфологічних ознак ґрунту в розрізах із виділених генетичних горизонтів або шарів ґрунту, починати потрібно знизу. Відібрані проби висушують до повітряно-сухого стану в добре провітрюваному приміщенні. Для цього ґрунт насипають тонким шаром (1-2 см) на чистий папір, великі грудки подрібнюють руками. Для прискорення сушки ґрунт декілька разів перемішують. Приблизно через 3-4 дні ґрунт достигає повітряно-сухого стану. Висушені проби зберігають в сухому приміщенні, в якому не повинно бути парів аміаку, кислот та інших реактивів.
Висушену пробу ґрунту зважують на технічних терезах, ретельно перемішують, висипають на листок паперу, відбирають коріння, включення та новоутворення.
Для відбирання середнього зразку ґрунт розрівнюють тонким шаром у вигляді квадрату і ділять по діагоналі на чотири частини. Дві протилежні частини висипають до коробки, додають в середину етикетку, а другу етикетку приклеюють на стінку коробки.
Із залишеного на папері ґрунту беруть в паперовий пакетик пробу для підготовки визначення гумусу та азоту. Ця проба береться до розтирання ґрунту в ступці, тому що з розтертого ґрунту неможливо вибрати подрібнене коріння.
Пробу для визначення гумусу та азоту готовлять шляхом ретельного вилучення всіх корінців та подрібнення до розміру 0,25 мм.
Ґрунт, що залишився розтирають в фарфоровій ступці гумовим наконечником пестика і просіюють через сито з отворами 1 мм. Частинки, що не пройшли через сито знову розтирають в ступці і просіюють через теж сито. Цю операцію повторюють до тих пір доки на ситі не залишиться скелет ґрунту – кам’янисті частинки розміром більше 1 мм.
Скелет ґрунту переносять в фарфорову чашу, заливають водою, кип’ятять протягом 1 години, потім переносять на сито розміром 1мм промивають водою і висушують. Скелетну частину ґрунту враховують при визначенні гранулометричного складу.
Просіяний ґрунт знову перемішують, висипають на лист паперу, розрівнюють тонким шаром і ділять на невеликі квадрати (4х4 см). Із квадратів рівномірно беруть біля 10 г ґрунту для підготовки на валовий аналіз. Ґрунт, що залишився переноситься знову в коробку або пакет і використовують для аналізів.
Методики підготовки зразків більш повно буде викладено при проведенні того чи іншого аналізу.