Правова держава. Поняття, система та захист прав людини

1. Схеми та визначення

Пріоритет права і верховенство закону як ознака правової держави означає:

1) підпорядкування праву всіх суб'єктів суспільних відносин (у тому числі і держави), а також всіх сфер правової системи;

2) поширення закону на всі основні, що забезпечують життєдіяльність індивіда та суспільства, відносини, а також підпорядкуванні йому всіх інших джерел права.

Особистість як вища цінність, реальність її прав і свобод як ознака правової держави виражається в тому, що в державі реально створені умови для всебічного розвитку особистості та реалізації прав і свобод людини і, тим самим, забезпечується ціннісне відношення до людини і його прав.

Взаємність прав, обов'язків і відповідальності держави і особистості (громадянина) як ознака правової держави означає:

1) реальність здійснення кореспондуючих прав і обов'язків особистості (громадянина) і держави;

2) реальність взаємної відповідальності особистості (громадянина) і держави за порушення прав і обов'язків.

Поділ влади як ознака правової держави виражається в розподілі основних форм державної діяльності між органами державної влади і забезпеченні рівності, автономності та самостійності кожної гілки влади за рахунок системи стримань і противаг.

Система стримань і противаг – це механізм забезпечення рівності, автономності та самостійності гілок влади на основі взаємного контролю за допомогою актів взаємного впливу (наприклад, вето президента, його право розпуску парламенту і т.д.).

Громадянські права людини – сукупність суб'єктивних прав, спрямованих на забезпечення особистісної індивідуальності та автономності людини як такої (наприклад, право на ім'я).

Економічні права людини – сукупність суб'єктивних прав, спрямованих на забезпечення реалізації економічних інтересів людини (наприклад, право на здійснення підприємницької діяльності).

Соціальні права людини – сукупність суб'єктивних прав, спрямованих на забезпечення гідного існування людини в суспільстві (наприклад, право на пенсійне забезпечення).

Політичні права людини – сукупність суб'єктивних прав, спрямованих на забезпечення можливостей людини брати участь у процесі державного урпавління (наприклад, право обирати або бути обраними).

Культурні права людини – сукупність суб'єктивних прав, спрямованих на забезпечення реалізації культурно-естетичних інтересів і потреб людини (наприклад, право на художню творчість).

Основні права людини – сукупність суб'єктивних прав, які визначають конституційно-правовий статус людини.

Неосновні права людини – сукупність суб'єктивних прав, що включає всі інші права людини.

Активні права людини - сукупність суб'єктивних прав, які можуть бути реалізовані лише за допомогою здійснення активних дій.

Пасивні права людини - сукупність суб'єктивних прав, які можуть бути реалізовані за допомогою відмови від активних дій.

Індивідуальні права людини – сукупність суб'єктивних прав, які можуть бути реалізовані індивідуально кожною людиною.

Колективні права людини - сукупність суб'єктивних прав, які можуть бути реалізовані лише спільно колективом суб'єктів.

Соціальні гарантії прав людини – сукупність засобів та способів, покликаних забезпечувати соціальний добробут суспільства і кожної людини окремо.

Культурні гарантії прав людини – сукупність засобів і способів, покликаних забезпечити ідейний і моральний стан суспільства та його членів.

Політичні гарантії прав людини – сукупність засобів і способів, покликаних забезпечити реалізацію прав людини щодо участі в процесі державного управління.

Економічні гарантії прав людини – сукупність засобів і способів, покликаних забезпечити реалізацію економічних інтересів людини.

Громадянські гарантії прав людини – сукупність засобів і способів, покликаних забезпечити реалізацію права на особистісну індивідуальність і автономність людини як такої.

Індивідуальні гарантії прав людини – сукупність засобів і способів, покликаних забезпечити реалізацію прав відокремлено (самостійно) кожною людиною.

Колективні гарантії прав людини – сукупність засобів і способів, покликаних забезпечити реалізацію прав на основі інтересів людських спільнот.