2. Контрольні питання для самоперевірки знань з теми
1. Дайте визначення поняття «держава».
2. Яке співвідношення понять «суспільство» і «держава»?
3. Що варто віднести до соціальних якостей держави?
4. Яка юридична природа держави?
5. Як у сутності держави співвідносяться елементи управління та примусу?
6. Яке співвідношення управління та функцій держави?
7. Що виражають функції держави?
8. Які особливості функцій держави на різних етапах його розвитку?
9. Назвіть методи і правові форми здійснення функцій держави.
10. У якому співвідношенні перебувають поняття «механізм держави» і «державний апарат»?
11. Що таке державний орган?
12. Назвіть ознаки державного органу.
13. Які критерії класифікації державних органів?
14. Назвіть види державних органів.
15. Визначте поняття бюрократії і її роль у здійсненні функцій держави.
16. Що таке бюрократизм?
17. Назвіть правові засоби боротьби з бюрократизмом.
Форма держави
1. Схеми та визначення
Форма держави - це спосіб правової організації та функціонування державної влади, що характеризує порядок формування вищих органів держави, характер їх взаємовідносин з місцевими органами влади, методи здійснення влади в державі.
Форма правління – це елемент форми держави, що визначає порядок організації та здійснення вищої влади в державі.
Форма державного устрою - це елемент форми держави, що визначає співвідношення повноважень центральної та регіональної влади.
Політико-правовий режим – це елемент форми держави, який характеризує методи здійснення влади в державі.
Відносна самостійність держави (її форми) – незалежне здійснення державою нормативно закріплених владних повноважень, самостійне прийняття рішень, які відносені до ведення держави.
Ранньофеодальна монархія – це монархія, що існувала в період феодальної роздробленості, і внаслідок цього характеризується слабкою владою монарха та наявністю в складі монархії самостійних (напівсамостійних) державних утворень на чолі із представниками феодальної аристократії.
Станово-представницька монархія – це монархія, що існувала в період подолання феодальної роздробленості, і внаслідок цього характеризується посиленням влади монарха і наявністю станово-представницького органу вищої влади з обмеженою компетенцією.
Абсолютна монархія – це монархія, у якій монарх має необмежені повноваження верховної влади.
Аристократична республіка – це республіка, у якій верховна влада належить призначеному із представників родової знаті (найбільш привілейованого стану) вищому органу держави.
Демократична республіка – це республіка, у якій вища влада належить безпосередньо народу або обраному народом представницькому органу.
Обмежена монархія – це монархія, у якій влада монарха обмежена різними способами на підставі закону (конституцією, парламентом і т.д.).
Дуалістична монархія – це обмежена монархія, у якій повноваження монарха врівноважені повноваженнями представницького органу влади.
Конституційна монархія – це обмежена монархія, у якій повноваження монарха закріплюються (обмежуються) Конституцією держави.
Парламентська монархія – це обмежена монархія, у якій влада монарха обмежена за допомогою спеціального представницького органу (парламенту), який наділений частиною повноважень щодо здійснення верховної влади.
Парламентська республіка – це республіка, у якій верховна влада в державі належить представницькому органу (первинному), сформованому на виборчій основі.
Президентська республіка – це республіка, у якій верховна влада належить главі держави (президентові), який обирається у встановленому законом порядку.
Республіка змішаного типу – це республіка, в якій повноваження здійснення верховної влади в державі розподілені між главою держави та парламентом. При цьому співвідношення повноважень може бути як на користь першого органу (президентсько-парламентська республіка), так і другого (парламентсько-президентська республіка).
Проста (унітарна, від фр. unitaire – єдиний) держава – це держава, у складі якого відсутні державні утворення (не виключає наявності автономії), органи місцевого самоврядування підпорядковані вищим органам держави.
Складна (федерація, від лат. foederare – зміцнювати союзом) держава – це союзна держава, яка поєднує державні утворення (як правило, за територіальним («земельним») принципом), характеризується наявністю системи вищої влади на двох рівнях – федеративному (верховна влада) і суб'єктів федерації (центральна влада).
Складна (конфедерація, від лат. confoederatio – союз, об'єднання) держава – це союз держав, які в цьому об'єднанні повністю зберігають суверенітет і мають право вільного виходу.
Адміністративно-територіальний устрій (розподіл) – спосіб поділу території держави на адміністративно-територіальні одиниці, закріплення та взаємодії їх владних повноважень між ними і державою в цілому.
Антидемократичний режим – це політико-правовий режим, що характеризується свавіллям з боку державних органів, тотальним контролем управлінського апарата.
