Тема 4. Технологія створення підприємства (власної справи)

Лекція

1. Підприємницька ідея, її джерела та методи пошуку.

2. Вибір типу підприємства та обгрунтування цілей підприємницької діяльності.

3. Організація процесу створення і реєстрації нового підприємства.

4. Ліцензування підприємницької діяльності.

5. Патентування підприємницької діяльності.

1. Підприємницька ідея, її джерела та методи пошуку

Відправною точкою, з якої починається власна справа, є ідея, покладена в її основу.

Підприємницька ідея – конкретне цілісне знання про доцільність та можливість займатися певним видом підприємницької діяльності, а також чітке усвідомлення мети такої діяльності, шляхів та засобів її досягнення. Окремими елементами такого цілісного знання є:

• усвідомлення необхідності працювати на межі своїх здібностей (фізичних, розумових, організаторських);

• відмова від попереднього виду занять, професії;

• прагнення постійно збільшувати своє багатство шляхом створення товарів і послуг, необхідних для суспільства;

• прагнення в такий спосіб реалізувати свою мету, домогтися визнання;

• знання певного виду підприємницької діяльності, шляхів створення підприємства у відповідній сфері;

• вміння вибрати оптимальну організаційну та організаційно-правову форму його існування;

• знання зовнішніх чинників, які впливають на підприємницьку діяльність: чинного законодавства, форм та засобів економічної політики, конкуренції з боку іноземних товаровиробників.

Джерелами ідеї підприємницької діяльності є:

• отримані знання в школі, вищому закладі освіти при вивченні економічних дисциплін;

• досвід у цій сфері батьків, родичів та знайомих;

• інформацйія, отримана із ЗМІ (радіо, телебачення, газети);

• ідеї науковців, які проводять теоретичні та прикладні дослідження;

• відвідування ярмарків і виставок передового досвіду;

• ідеї потенційних конкурентів, публікації у професійних виданнях.

2. Вибір типу підприємства та обгрунтування цілей підприємницької діяльності

Наступним кроком є визначення правового статусу створюваного підприємства.

Форми організації бізнесу в Україні:

І. Індивідуальне підприємництво.

1. індивідуальна підприємницька діяльність: одна особа є власником бізнесу та провадить підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

2. Приватне підприємництво: одна особа є власником бізнесу, веде його із залученням найманих працівників, зареєструвавшись як юридична особа.

ІІ. Колективне підприємництво.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю (всі його учасники вносять певні частки до статутного фонду та несуть обмежену відповідальність у межах свої внесків).

2. Товариство з додатковою відповідальністю (всі його учасники вносять певні частки до статутного фонду та відповідають за боргами товариства своїми внесками і додатково майном, що їм належить, в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника).

3. Повне товариство (учасники несуть солідарну відповідальність за зобовязаннями товариства всім своїм майном).

4. Командитне (змішане) товариство (поряд з одним або більше учасниками, що несуть відповідальність за боргами товариства всім своїм майном, потребуєтакож наявності одного або більше учасників з обмеженою відповідальністю).

5.Акціонерне товариство (товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки майном товариства;

ВАТ – створюється способом відкритої передплати на акції,

ЗАТ – розповсюдження акцій тільки серед його засновників).

Таблиця 4.1. Сутнісна порівняльна характеристика організаційно-правових форм підприємницької діяльності

Сутнісна характеристика	Організаційно-економічні та соціальні
	переваги	недоліки
Одноосібне володіння Підприємство (володіння), власником якого є фізична особа або родина	-простота заснування; самостійність, свобода, оперативність дій; -максимальні спонукальні мотиви до ефективного господарювання; -збереження комерційної таємниці.	-труднощі із залученням інвестицій, кредитів; -повна відповідальність за борги; -брак спеціалізованого менеджменту; -невизначеність терміну функціонування.
Господарське товариство (партнерство) Об’єднання власників капіталів кількох фізичних або юридичних осіб за умов: рівного розподілу ризику і прибутку; спільного контролю результатів бізнесу; безпосередньої участі у діяльності.	-ширші можливості для ефективної діяльності; -збільшення фінансової незалежності та дієздатності; -більша свобода дій і виваженість управлінських рішень; - можливість залучення до управління професійних менеджерів.	-загроза окремим партнерам через солідарну відповідальність; -можливість банкрутства через професійну некомпетентність одного з партнерів; -збільшення ймовірності господарського ризику через недостатню передбачуваність процесу і результатів діяльності.
Корпорація (акціонерне товариство) Власники-акціонери, що несуть обмежену відповідальність (у розмірі внеску в акціонерний капітал), але розпоряджаються прибутком через участь у загальних зборах акціонерів.	-реальна можливість залучення необхідних інвестицій; -більша можливість нарощувати обсяги виробництва; -наявність лише обмеженої відповідальності акціонерів; -тривалість функціонування.	-розбіжності між правами власності та функцією контролю діяльності; -сплата більших податків через оподаткування і прибутку, і одержуваних дивідендів; -існування потенційних можливостей для зловживання із боку посадових осіб.