3. Керівництво та лідерство

Керівництво – вид управлінської діяльності, який на засадах лідерства та влади забезпечує виконання функцій менеджменту, формування методів менеджменту та їх трансформацію в управлінські рішення.

Основою керівництва є лідерство, влада, вплив.

Лідерство – здатність за рахунок особистих якостей здійснювати вплив на поведінку окремих осіб і груп працівників з метою зосередження їх зусиль на досягненні цілей організації.

Фактично лідерство надає працівникові неформальні повноваження.

Влада – це можливясть впливати на поведінку інших людей.

Вплив – це поведінка одного працівника (керівника), яка вносить зміни в поведінку , стосугки, відчуття інщого працівника (підлеглого).

Основні форми влади

1. Влада, яка базуєтья на примушенні (виконавець вірить, що керівник має можливість покарати так, що завадить задоволенню життєвих потреб виконавця).

2. Влада, яка базується на винагороді (виконавець вірить, що керівник має можливість задовольнити його життєві потреби).

3. Експертна влада (виконавець вірить, що керівник володіє спеціальними знаннями, які дозволяють задовольнити потреби виконавця).

4. Еталонна влада (влада прикладу: характеристики керівника настільки привабливі для виконавця, що він хоче бути схожим на нього).

5. Традиційна влада (виконавець вірить, що керівник має право віддавати накази і обов’язок – виконувати їх).

Основні форми впливу

1. Переконання – ефективна передача своєї точки зору (базується на владі прикладу чи владі експерта, але відрізняється тим, що виконавець розуміє, що він робить і навіщо).

2. Вплив через участь (менеджер залучає підлеглого до прийняття рішень, сприяє вільному обміну інформацією).

4. Стилі керівництва

Стиль керівництва – це сукупність способів, прийомів, механізмів владного і лідерського впливу на підлеглих з метою забезпечення ними виконання завдань та досягнення цілей організації.

Авторитарний (автократичний) стиль керівництва. У його основі – володіння керівником значною владою, що створює можливості для нав’ язування своєї влади виконавцям. Автократ централізує повноваження, структурує роботу підлеглих, унеможливлює прийняття ними рішень, здійснює психологічний тиск, вдається до погроз.

Демократичний (ліберальний) стиль керівництва. Його характеризують високий рівень децентралізації повноважень, вільне прийняття рішень і виконання завдань, турбота про забезпечення працівників необхідними ресурсами, відповідність цілей організації та цілей груп працівників.

Комбінований стиль керівництва. Базується на поєднанні авторитарного і демократичного стилів. Керівник за певних умов виявляє себе більше автократом, а в інших – більше демократом. Поєднання цих стилів керівництва зумовило різні варіанти комбінованих стилів. Розглянемо деякі з них.

Запитання для самоконтролю:

1. Розкрийте сутність основних завдань методів менеджменту.

2. В чому полягає сутність методів прямого та непрямого впливу ?

3. Які методи менеджменту належать до технологічних ?

4. На що зорієнтовані соціально-психологічні методи менеджменту ?

5. Які форми влади може застосовувати керівник ?

6. За яких обставин доцільно застосовувати демократичний та автократичний стилі керівництва ?

Література

1. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Підручник.- К.: „Академвидав”, 2003. – ст. 200-216, 261-287 .

2. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук. Ред. В. Яцура, Д. Олесневич, Львів: БаК, 2001. – ст. 158-172.