Додаткова література

Беседа с Ю. Щербаком о его работе над романом „Причини и последствия” // Литературное обозрение. – 1987. – №9.

Панченко В. Дві слави, або Злоба дня й „актуальні відгуки” // Вітчизна. – 1987. – №10.

Стрельбицький М. Про значення своєї теми // Вітчизна. – 1997. – №12.

Світлицький О. Відстояти свою мету // Літературна Україна. – 1988. – 25 лютого.

Коцюк В. Справа, до якої лежить серце // Наука і суспільство. – 1986. – №2.

Практичне заняття іван драч „чорнобильська мадонна”

ПЛАН

1. Творчість відомого поета, лауреата Державної премії ім. Т.Шевченка у передчорнобильські роки.

2. Ностальгійно-спогадальні настрої в збірці „Шабля і хустина”.

3. Уособлення кращих рис народного характеру в образах земляків, сусідів, родичів поета, зігрітих вдячною пам’яттю ліричного оповідача (збірка „Теліжінці”).

4. Відчуття геніальної простоти світобудови в збірці „До джерел”.

5. „Чорнобильська мадонна”. Багатоликість народної біди. Збереження фактологічної основи, портретної конкретики, зразків народного фольклору, розповідей учасників ліквідації аварії. Мозаїчність багатошарової структури. Озвучення естетично пережитої художньої істини в саркастичній та трагічній тональності.

6. Біблійні ремінісценції – передчуття Апокаліпсису, невмирущості лиха і смертельної прірви – небезпеки, яка чигає над „знетямленим людством”. Відгомін образності Тичини (цикл „Скорбна мати”) у відтворенні страждань Матері. Символічний ряд поеми.

7. Значення здобутків Драча-поета (змістова глибина текстів, багатовимірність художнього осягнення світу, поліфонічність, асоціативність, чуттєва свіжість) для розвитку сучасної української поезії.

Література

Галацька В. Духовність персонажів кінодраматургії І.Драча в аспекті проблеми автора // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. – К., 2004. – Вип. 18. – Ч. 1. – С. 117-125.

Ільницький М. „Сприймати світ до всіх його глибин”: Про І.Драча // Дивослово. – 2006. – №10. – С. 43-47.

Максименко Л. Екологія природи – екологія душі і Поема І.Драч „Чорнобильська мадонна” // Українська мова та література. – 2004. – №37. – С. 7-9.

Додаткова література

Кужільна Л. Національна модель світу у творчості І.Драча (в аспекті категорії гармонійного) // Рідна школа. – 2003. – №12. – С. 66-68.

Суха О. Проблема екодуховної кризи в поемі І.Драча „Чорнобильська мадонна” // Східнослов’янська філологія: Зб. III Всеукр. наук. конф. – Кривий Ріг, 2005. – С. 173-175.

Практичне заняття володимир яворівський

„МАРІЯ З ПОЛИНОМ В КІНЦІ СТОЛІТТЯ”

ПЛАН

1. „Внутрішня еміграція” молодого письменника в часи арештів шістдесятників: „залишив собі прихований банк власної свободи, з якого жити важко і дуже конфліктно”. „Химерність” художнього мислення, орієнтація на поетику Г.Маркеса, В.Земляка, В.Дрозда.

2. Риси бароко в повістях „З висоти вересня”, „Оглянься з осені”.

3. Спокуса прославлення „мирного” атома, розповідь про будівництво на Поліссі атомної електростанції в романі-хроніці „Ланцюгова реакція”.

4. Написаний при світлі сумління після катастрофи на Чорнобильській АЕС роман „Марія з полином в кінці століття”.

5. Трагедія родини Мировичів з Городищ. Похорон батька. Розпад сімейних зв’язків. Осуд Олександра – члена-кореспондента Інституту атомної енергетики, співчуття автора Григорію, що отримав дозу опромінення, замилування порядністю і чесністю Миколи, оператора АЕС.

6. Центральний образ матері – Марії Гнатівни. Туга за рідним краєм.

7. Орієнтація В.Яворівського на традиції української прози (Ю.Яновський, М.Хвильовий, У.Самчук). Недоліки роману – еклектичність композиції, „кінематографічність” описів, недостатня концептуальна продуманість образів, – як наслідок поспішності в художньому осмисленні подій.

8. Громадська і політична діяльність письменника – депутата Верховної Ради, голови комісії з питань Чорнобильської катастрофи. Виступи в жанрі усної радіо- і телепубліцистики.