Міністерство освіти і науки України

Чернівецький державний комерційний технікум

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Опорних конспектів

з дисципліни

«Організація і технологія

торговельних процесів»

Спеціальність: 5 050301

«Товарознавство та комерційна

діяльність»

Розробили викладачі: Макаренко В.Д.

Бурденюк О.В.

Розглянуто на засіданні

циклової комісії

комерційних дисциплін

протокол №__ від _______

Голова ц/к________ Бурденюк О.В.

Дисципліна «Організація і технологія торговельних

процесів»

Мета вивчення дисципліни: надання знань з організації роботи торговельного підприємства, основних технологічних процесів у торгівлі.

Предмет: методи продажу товарів, їх приймання, зберігання тощо, види торговельних підприємств, їх розміщення.

Курс «Організація і технологія торгівлі» є однією із дисциплін, що формує фахівця, здатного працювати в умовах ринкових відносин.

Завдання курсу передбачає одержання студентами глибоких знань з організації торгівлі на сучасному етапі, розуміння економічної політики України стосовно покращення торговельного обслуговування населення; оволодіння основами наукової організації праці в магазинах та складах, знання щодо резервів підвищення ефективності роботи торговельних підприємств на основі нових форм господарювання.

Курсом передбачено проведення практичних занять, що дають можливість студентам набути у визначенні ефективності використання торговельної площі, приймання товарів за кількістю і якістю і документальному оформленню цих операцій, що виникають в процесі обслуговування покупців.

Після вивчення дисципліни студенти повинні:

Знати: особливості роздрібної та оптової торговельної мережі та вимоги до них, організацією торгово-технологічного процесу, товаропостачання і товаропросування, транспортування вантажів, організацію товарообігу.

Вміти: ефективно використовувати торговельну площу, визначити тип магазину, приймати товар і тару за кількістю і якістю, приймати оперативні рішення щодо покращення обслуговування населення та одержання прибутку, організувати товаропостачання роздрібної торговельної мережі.

Список тем:

Тема 1: Вступ. Торгівля як одна із галузей економіки. Напрямки її розвитку .

Тема 2: Роздрібна торговельна мережа.

Тема 3: Будова, улаштування і проектування роздрібних торговельних

підприємств

Тема4- 5: Улаштування роздрібної торговельної мережі.

Тема 6: Торговельно-технологічні процеси в роздрібних торгових підприємствах.

Тема 7: Приймання, зберігання та підготування товарів до продажу.

Тема 8: Культура та якість торговельного обслуговування.

Тема 9: Захист прав споживачів та контроль за діяльністю

торговельних підприємств.

Тема 10: Особливості та правила продажу товарів.

Тема 11:Особливості та правила продажу товарів.

Тема 12:Особливості та правила продажу товарів.

Тема 13: Форми та методи продажу товарів.

Тема14: Розміщення та викладка товарів у торговельному залі.

Тема15:Організація і технологія торговельних процесів на підприємствах

оптової торгівлі. Товарні склади оптових підприємств.

Тема 16: Технологія складських операцій.

Тема 17: Організація і технологія тарних операцій.

Тема 18: Організація перевезення вантажів.

ТЕМА : Вступ. Торгівля як одна із галузей економіки. Напрямки її розвитку.

План:

Література:

В. В. Апопій “Організація торгівлі”, Київ – 2005р, ст. 11-16, 30-33, 42-49

Після вивченої теми студенти повинні:

Знати: предмет, мету і завдання дисципліни “Організація і технологія торгових процесів”, її місце в підготовці спеціалістів-товарознавців. Структуру та зміст дисципліни. Зв′язок дисципліни з іншими курсами.

Питання для самоконтролю:

1. Визначити поняття і сутність організації торгівлі.

2. Сформулювати предмет і об′єкт “Організації торгівлі”.

3. Яка роль торгівлі в професійній діяльності майбутніх фахівців?

4. Які завдання і функції виконує “Організація торгівлі”?

5. З якими суміжними дисциплінами найбільш тісно пов′язана “Організація торгівлі”?

Торгівля як сфера національної економіки за своєю формою і змістом належить до складних соціально – економічних систем і виконує життєво важливі завдання і функції.

Торгівля посідає особливе місце в структурі національної економіки та в системі економічних відносин. Крім того, торгівля відіграє неабияку роль у реалізації соціальної політики, ринкової орієнтації національної економіки, формуванні конкурентного середовища.

Особливістю сучасного розвитку торгівлі є позитивна і стійка динаміка її результативних показників. Спостерігаються позитивні тенденції в структурі товарообігу, кон´юнктурі ринку, розвитку матеріально – технічного потенціалу.

♠ Функції торгівлі ♠

Для торгівлі як соціально – економічної системи характерна низка функцій.

Провідною функцією торгівлі є обмін результатів праці (продукції, послуг) на гроші, тобто реалізація виробленої споживчої вартості. При цьому масштаби, структура обміну стають дедалі складнішими за рахунок складності величезних мас товарів, продукції, послуг, у тому числі іноземного походження.

Важливо підкреслити ще один момент. Оскільки в умовах соціалістичної економіки лише обмін товарів народного споживання вважався моментом відтворення, то штучно звужувалися відносини обміну передусім у сфері обігу засобів виробництва. У нових умовах відносини обміну реалізуються в повнішому обсязі. Поряд зі споживчими товарами об′єктом обміну стає продукція, засоби виробництва, нерухомість, об′єкти інтелектуальної власності, цінні папери і т. ін.

Друга важлива функція торгівлі – доведення товарів зі сфери виробництва у сферу споживання. Сутність аналізованої функції необхідно розглядати з позиції прискореного доведення товарів до сфери споживання з максимальним збереженням їх споживчих властивостей. У такому ракурсі дана функція набуває особливої актуальності в умовах роздробленості і географічної розосередженості товаровиробників і споживачів.

Надзвичайно важливою в нових умовах функцією торгівлі є функція активного впливу на виробництво і споживання. Ідеться про підпорядкування виробничих програм підприємств потребам і вимогам ринку, реалізації маркетингових стратегій товаровиробників, а також про активний вплив торгівлі на структуру споживання.

♠ Ресурси системи ♠

Складні завданні і функції торгівлі потребують зосередження в цій сфері величезних ресурсів для забезпечення її нормального функціонування.

Ресурсний потенціал внутрішньої торгівлі України

(на початок 2004р.)

Види ресурсів	Одиниця виміру	Усього у сфері торгівлі	Частка в ресерсах країни, %
Основні засоби	млрд гр (заг. варт.)	22	2,65
Оборотні кошти	–‹‹−››−	185,7	35,3
Матеріальні запаси	–‹‹−››−	23,1	31,5
Кількість зайнятих	млн чол.	1,7(3)	8,0
Товарообіг	млрд грн	450	х

Дані таблиці показують, що у сфері торгівлі зосереджено 22 млрд грн основних фондів, близько 186 млрд грн оборотних коштів і 23,1 млрд. запасів товарів. Щодо трудових ресурсів, то частка сфери обігу неофіційно становить не менш як 15% трудового потенціалу України.

Ресурсний потенціал сфери торгівлі поступається лише промисловості і сільському господарству.

Крім зазначених у таблиці ресурсів до складу торгівлі як соціально-економічної системи входять численні організаційні елементи: не менш ніж 120 тис. роздрібних підприємств, організацій, об′єднань, понад 1500 оптових організацій та їх асоціацій.

Усі ці складіві торгівлі тісно взаємопов′язані, а їхні дії підпорядковані виконанню соціально-економічних функцій торгівлі. Це і є перша ознака торгівлі як системи.

♠ Елементи системи ♠

Друга ознака храктеризує систему як сукупність елементів, що взаємопов′язані і перебувають у різносторонніх відносинах.

У торгівлі всі складові взаємодіють на базі розгалуженої системи зв′язків. Між суб′єктами торгівлі найбільш розповсюджені господарські зв′язки. Вони опосередковують рух і обмін величезної маси товарів. Другий вид зв′язків на низовому рівні – це технологічні зв′язки, які вважаються ще більш системоутворювальними, ніж господарські.

Технологічні зв′язки повинні забезпечити єдність і безперервність торгово-технологічних процесів.

Уся сукупність зв′язків виражає комплекс складних відносин, які виникають у торгівлі: економічні, соціальні, технологічні, організаційні, правові та ін. Відносини виникають з приводу виробництва, розподілу, споживання, обміну.

♠ Інтигративність системи ♠

Інтегративність є третьою ознакою системи. У торгівлі як соціально- економічній системі об′єднанні різноякісні, але в цілому об′єкти однорідної діяльності. При цьому всьому кожному окремому елементу не властиві якості, характерні для системи. Отож, торговельна система не зводиться до простої сукупності елементів. Сума властивостей окремих елементів не виражає суму властивостей системи.

Наступна ознака – еволюційний характер розвитку. Торгівля, як система розвивається за законами еволюції, де поєднуються детермінізм і стахостичність, нестабільність і рівновага, циклічність і хаос. Така еволюція зумовляє властивості синергічності, а значить, сприяє самоорганізації системи.

І остання ознака, притаманна торговельній системі, - цілісність. У сфері торговлі впорядковані об′єкти, підсистеми, що взаємодіють як одне ціле, оскільки вони взаємозалежні, взаємопов′язані і функціонують заради єдиної кінцевої мети – забезпечення процесу товарно-грошоваго обміну й отримання прибутку.

♠ Види суб′єктів ♠

На відміну від інших систем, тут можуть функціонувати як юридичні, так і фізичні особи.

Фізичні особи – це індивідуальні підприємці, громадяни України або інших держав, які стають суб′єктами ринку після проходження державної реєстрації. Фізичні особи можуть бути зареєстровані підприємцями зі створенням юридичних осіб і без створення юридичних осіб. Як правило, підприємці не створюють юридичну особу, а виступають як приватні підприємці. У такому разі для державної реєстрації фізичні особи подають паспорт, реєстраційну картку, документ, що засвідчує оплату за державну реєстрацію.

Юридичною особою визначається організація, підприємство, які наділені відокремленою власністю і можуть відповідати майном за свої зобов′язання.

Багатоукладна економіка створює умови для організації юридичних осіб різноманітних організаційно – правових форм, які можна поділити на прості і складні.

Юридична особа повинна мати самостійний баланс, поточні рахунки, від свого імені виступати у суді, набувати майнові і немайнові права. Суб′єкт господарювання набуває права юридичної особи лише після його державної реєстрації.

Базові організаційні формування

Об′єднання

Прості фірми

Складні фірми

Асоціація

Корпорація

Консорціум

Концерн

Спілка

Комплекс

Трест

Синдикат

Альянс

Компанія

Холдинг

Фінансово – промислово- торговельні

групи

Фізична особа

Відкрите акціонерне товариство

Індивідуальний підприємець

Закрите акціонерне товариство

Торговельне підприємство

Товариство з обме – женою відповідальн.

Філія

Повне товариство

Кооператив

Командне товариство

На сучасному етапі у соціальному плані торгівля представлена трьома основними формами власності: державною, колективною і приватною.

♠Державна форма торгівлі♠

Державна форма торгівлі базується перш за все, на державній комунальній формі власності, тобто на власності місцевих органів влади. Необхіність збереження державної форми торгівлі в ринковому середовищі пояснюється багатьма причинами.

По-перше, у сфері товарного виробництва зберігається масштабний державний сектор. По-друге, державна торгівля покликана обслуговувати соціально незахищених громадян: пенсіонерів, ветеранів, біженців, багатодітних сімей на пільгових засадах. По – третє , через державну торгівлю державні органи мають можливість організовувати купівлю-продаж на умовах держконтракту, держзамовлення, тобто купувати ресурси для державних потреб і за державні кошти.

♠Колективна форма торгівлі♠

Колективна форма торгівлі останнім часом набула прискореного розвитку. Соціально-економіною базою такої форми є колективна форма власності, яка неоднорідна за видами і типами. До них належать акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, різні асоціації, об'єднання. Такі підприємства, як правило, перебувають на стадії приватизації.

Провідна роль у колективній формі належить кооперативним підприємствам системи споживчої кооперації.

Характерною особливістю колективної форми торгівлі є широкомасштабність.

♠Приватна форма торгівлі♠

Приватна форма торгівлі, яку було ліквідовано за соціалізму, відродилася у сучасний перехідний період.

Фундаментом цієї форми є приватна власність і підприємницька ініціатива.

Для приватної торгівлі характерні постійна диверсифікація, висока культура і якість обслуговування, максимальна наближеність до покупців.

У зарубіжних країнах поділ інститутів торгівлі за формами власності більш широкий:

☻особисте володіння (приватна власність);

☻корпоративна мережа (на акціонерних засадах);

☻державна форма торгівлі;

☻споживчий коооператив;

☻франчайзинг;

☻оренда торговельного об'єкта.

Особисте володіння характерне для некорпоративних фірм. Прибуток, витрати, ризики – це проблеми власника, оскільки торговельні об'єкти перебувають у приватній власності.

Корпоративна мержа заснована на акціонерному капіталі. Тут функції володіння і управління не суміщються.

Франчайзинг передбачає договір між франчайзером (фірма – виробник, оптова компанія) і франчайзі (роздрібна торгівельна фірма), відповідно до якого останьому дозволяється використати марку фірми, товорні знаки або одержати підпримку франчайзера по всьому формату торговельного бізнесу.

Оренда широко розповсюджена для організіції торгових відділів, розміщення дрібнороздрідної мережі у великих універсальних магазинах, на ринках, підприємствах сфери послуг, громадського харчування.

Привабливість інвестицій у торгівлю пояснюється тим, що:

☻окупність інвестицій у сфері обігу і оборотність коштів висока;

☻місткість ринку в Україні значна;

☻механізм репатріації прибутку для іноземців спрощений.

♠Функціональна структура торгівлі♠

Функціональна структкра являє собою склад елементів, що виражають основні функції торгівлі

Державний класифікатор видів економічної діяльності в Україні також об'єднує всі раніше наявні організаційні форми в одну групу.

Функціональна структура торгівлі

Склад торгівлі	Кількість Класів	Структура
Оптова торгівля	6	Оптова торгівля неперобленими сільськогосподарськими продуктами
	10	Оптова торгівля харчовими продуктами
	15	Оптова торгівля непродтоварними
	20	Оптова торгівля засобами виробництва і предметами праці
	5	Оптова торгівля транспортними засобами
Посеред- ництво в торгівлі	2	Посередництво в торгівлі сільгосппродукцією і продуктами її переробки
	2	Посередництво в торгівлі товарами легкої промисловості і побутового призначення
	4	Посередництво в торгівлі засобами виробництва і транспортом
	2	Інші види торгового посередництва
Роздрібна торгівля	2	Роздрібна торгівля в магазинах зі змішаним асортиментом товарів
	9	Спеціалізована роздрібна торгівля продтоварами
	2	Роздрібна торгівля фармацевтичними і медичними виробами
	24	Спеціалізована роздрібна торгівля непродтоварами
	3	Роздрібна торгівля уживаними поварами
	5	Роздрібна торгівля поза магазинами
Торгівля послугами	10	Ремонт предметів особистого користування і домашнього вжитку

По суті, в новій класифікації “Торгівля” ототожнює всі наявні раніше організаційні форми у сфері товарного обігу. Отже, у функціональному плані структура торгівлі значно розширилася, охопивши при цьому більше як 55 підкласів, тобто видів і різновидів торгівлі, не менше від 45 класів роздрібної торгівлі, майже 10 класів торгового посередництва і стільки ж класів торгівлі послугами. Фактично нова функціональна модель торгівлі містить три сектори – оптову, роздрібну та торговельне посередництво.

Матеріально-технічне забезпечення та збут

Торгівля товарами народного споживання

Заготівля і закупівлі сільгосппродукції

Зовнішня

торгівля

Громадське

харчування

Торгівля

Внутрішня

Зовнішня

Оптова торгівля

Посередництво

в торгівлі

Роздрібна торгівля

Роздрібна торгівля послугами

Роздрібна торгівля товарами

Спеціалізоване посередництво

Універсальне посередництво

Оптова торгівля прдукцією виробничого призначення

Оптова торгівля споживчими товарами

Оптова торгівля сільгоспродукцією та сировиною

Сфера обігу товарів і послуг

Суть нової структурної моделі торгівлі полягає в тому, що вона матиме не галузевий, а функціональний характер.

Слід особливо підкреслити, що така трансформація торгівлі не тільки відповідає гармонізованому класифікатору видів економічної діяльності (КВЕД), а й наближає структуру вітчизняної торгівлі до моделей розвинутих країн.

Поняття “організація” походить від французького слова “organization”, що означає “придаю стрункий вигляд, улаштовую”. Це поняття багатозмістове.

По-перше організацію вивчають як процес упорядкування і формування структури системи, збезпечення узгодженої і скоординованої взаємодії елеменів системи, тобто, взаємозв'язок між частинами цілого.

По-друге, організація включає раціональне і цілеспрямоване використання методів, способів, прийомів, дій щодо реалізації функцій та процесів, спрямованих на досягнення цілей системи.

По-третє, організація розглядається як угрупування людей, діяльність яких свідомо керується і управляється.

Узагальнюючи різні трактування, можна визначити організацію як єдність внутрішньої впорядкованості, узгодженості і взаємодії автономних складників цілісної системи, з одного боку, та сукупність організуючих процесів спрямованих на функціонування і розвиток такої системи – з другого.

♠Організація торгівлі♠

Організація торгівлі являє собою сукупність упорядкованих і взаємодіючих організаційних елементів (торговельних підприємств, організацій, підсистем), що створюють цілісну систему, а також комплекс цілеспрямованих організуючих дій, що забезпечують функціонування торгівлі.

Об'єктом вивчення організації торгівлі є сфера торгівлі як цілісна соціально-економічна система та складові її організаційної структури.

Предметом організації торгівлі є відносини і зв'язки, що зумовлюють взаємодію внутрішніх систем, а також процеси і дії організуючої спрямованості.

Теорія організації – фундаментальна наука. Вона вивчає закони, загальні принципи функціонування і функції відносно суміжних дисциплін.

♠Етапи дисципліни♠

Ще у 1939 році проф. В. Виноградов і Ю. Лівшиц сформулювали засади, обгрунтували теоретичні основи оргаізації торгівлі і виклали їх у підручнику “Організація і техніка радянської торгівлі”.

Наприкінці 80-х років позначився новий поворот у розвитку організації торгівлі як галузі знань – її інтеграція з іншими науками, передусім з економікою та управлінням.

В Україні на сучасному етапі організація торгівлі як галузь знань має фрагментарний характер. Її елементи розпилені по різних навчальних дисциплінах і малопомітні у теоретичному та практичному плані.

♠Необхідність вивчення дисципліни♠

По-перше, організація відіграє провідну роль в структурній перебудові сфери торгівлі і формувані сучасної організаційної моделі, адекватної ринковій економіці.

По-друге, тільки в процесі організації можуть бути успішно реалізовані функції торгівлі, її практичні завдання і стратегічні пріорітети.

По-третє, організація забезпечує стійкість організаційних структур у торгівлі, узгодження взаємодій складних елементів і, відповідно, ефективну торговельну діяльність.

По-четверте, фактор організації є визначальним у диверсифікації торгових процесів, оптимізації структур, активізації суб'єктів тогівлі, посилення конкурунтної боротьби.

По-п'яте, без науково обгрунтованої організації неможливий процес у торгівлі, інноваційний розвиток.

♠Функції, завдання дисципліни♠

В теоретичному аспекті дана дисципліна виконує такі завдання:

☻пояснює терміни, поняття, категорії, розкриває сутність зміст організації торгівлі, її науково-теоретичні засади, вивчає нові теорії, методологічні підходи;

☻вивчає організаційні системи, структури, форми і методи організаційної діяльності;

☻науково одгрунтовує принципи, правила, засоби організації, перспективні моделі, організаційні побудови, пріоритети організаційного розвитку;

☻визначає зміст організаційних дій, способи посилення організаційного впливу підвищення ефективності торгівельної діяльності і реалізації функцій торгівлі.

Методична функція даної дисципліни полягає в розробленні методик, підходів, алгоритмів організаційних систем, структур, моделей.

Основні завдання в межах цієї функції такі:

☻організаційне проектування і побудова організаційних систем, оптимізація організаційних структур, диверсифікація процесів;

☻організаційний аналіз, оцінка організаційного потенціалу, виявлення організаційних резервів;

☻оцінка і вимір різних параметрів організації, ефективності організаційної діяльності.

Дана дисципліна безпосередньо пов′язана з практикою, тому їй притаманна

практична функція, яка полягає у формуванні вмінь і навичок майбутніх фахівців. У межах цієї функції можна відокремити такі завдання:

☻формування раціональної організаційної структури, впорядкування складових елементів систем, упровадження ефективних організаційних відносин і зв′язків;

☻організація ефективної взаємодії складових елементів організаційних систем у торгівлі, оптимізація їх структури;

☻налагодження організаційної діяльності, використання сучасних форм, методів, засобів організаційного впливу на функціонування торгівлі, утримання торговельних об′єктів у межах доданих знань основних параметрів;

☻організаційне забезпечення реалізації планів, програм, стратегій розвитку торгівлі;

☻зосередження організаційного потенціалу на здійснення реформ, перебудови, радикальних змін, диверсифікації процесів, видів діяльності.

♠Зв′язок з іншими дисциплінами♠

Із суміжних дисциплін “Організація торгівлі” найбільш тісно пов′язана з “Комерційною діяльністю на ринку товарів та послуг” та “Технологією торгових процесів”.

Слід особливо наголосити на взаємозв′язку “Організації торгівлі” з “Теорією управління” і “Менеджментом”. “Організація торгівлі” широко використовує принципи і методи управління, управлінські схеми і моделі, спицефічні механізми управління організаційною діяльністю.

Дана дисципліна тісно пов′язана з такими дисциплінами, як “Цивільне право”, “Господарське право”, “Комерційне право”, “Фінанси і кредит”.

Традиційно “Організація торгівлі” пов′язана з “Матиматикою”, “Статистикою”, “Економетрією” в тій частині, де потрібний аппарат для моделювання, оптимізації, аналізу, оцінки рівня організаційної діяльності.

Таким чином, “Організація торгівлі” взаємопов′язана і взаємообумовлена вельми широким колом дисциплін.

Тема : “Роздрібна торговельна мережа”

План:

Література:

В. В. Апопій “Організація торгівлі”, Київ – 2005р.ст. 286-292, 292-300, 302-312.

Після вивченої теми студенти повинні:

Знати: поняття роздрібної торговельної мережі, її соціально-економічне значення. Класифікацію роздрібної торговельної мережі. Характеристику окремих видів роздрібної торговельної мережі. Ринки як елементи торговельної мережі.

Питання для самоконтролю:

1. У чому полягає сутність поняття роздрібної торговельної мережі?

2. Які суб′єкти споживчого ринку належать до роздрібних торговців?

3. Які функції покликані виконувати роздрібні торговці в галузі торговельного обслуговування?

4. Як поділяються роздрібні торговці за організаційно-правовим статусом?

5. Що розуміється під роздрібною торговельною організацією?

6. Якими ознаками характеризується роздрібне торговельне підприємство?

7. Які роздрібні торговці належать до торгових одиниць?

8. Які вимоги висувають до мережі роздрібних торговців?

♠ Поняття роздрібного торговця ♠

Під роздрібним торговцем розуміють юридичну або фізичну особу (організацію, фірму, компанію, підприємство, одиниць тощо), що є завершальною ланкою різноманітних каналів, товаропросування від виробників до споживачів, діє на споживчому ринку і спеціалізується на продажу товарів та послуг, призначених для особистого кінцевого використання і споживання.

Роздрібні торговці концентрують свою діяльність виключно на споживчому, роздрібному ринку, у сфері ритейлінгового бізнесу. Спільною ознакою роздрібних торговців незалежно від організаційно-правової форми й обсягів діяльності є виконання єдиних функцій:

► забезпечення конкретного асортименту товарів або послуг ;

► подрібнення закуплених партій товарів;

► короткочасне зберігання запасів;

► забезпечення сервісу.

Забезпечення конкретного асортименту товарів або послуг виявляється в концентрації на відносно невеликій площі магазину значної кількості видів, різновидів і найменувань товарів, придбаних від багатьох товаровиробників. Конкретність асортименту визначається ступенем спеціалізації роздрібного торговця і може коливатися від універсального до вузькоспеціалізованого.

Подрібнення закуплених партій товарів органічно впливає із суттєвої різниці в підходах до формування виробничого і торговельного асортименту. Оскільки товаровиробник прагне збути максимальну кількість практичного однотипного товару, а споживач – придбати мінімальну кількість кожного товару в асортименті, роздрібний торговець повинен розукрупнити отримані від постачальників товарні партії, звільнити товари від транспортної тари та підготувати їх до реалізації.

Короткочасне зберігання запасів є вимушеною необхідністю для роздрібних торговців, оскільки вони повинні гарантувати покупцям стабільне і безперешкодне придбання товарів традиційного для даного торговця асортименту. Здійснюючи зберігання товарів, роздрібні торговці перебирають на себе додаткові видатки, яких натомість не несуть покупці, уникаючи потреби самостійно створювати запаси товарів, знаючи, що ці товари у будь-який час можна придбати у роздрібній торгівельній мережі.

Забезпечення сервісу передбачає для будь-якого роздрібного торговця організацію поряд з веденням процесу продажу товарів комплексу послуг, покликаного не тільки полегшити й збільшити реалізацію, але й витримати високий стандарт обслуговування споживачів.

Внутрішня конкуренція має місце між аналогічними за спеціалізацією і типорозмірами, рівноцінними за масштабами і обсягами діяльності торговельними підприємствами.

Взаємна конкуренція полягає у змагальності між торговельними підприємствами з різним ступенем організації торгівлі, обсягами обігу з приводу реалізації товарів аналогічного асортименту.

У сучасних умовах конкуренція на споживчому ринку є важливим фактором активізації діяльності роздрібних торговців. Воно проводиться в напрямках:

►організації змішаної торгівлі – паралельної реалізації товарів, які не належать до основної спеціалізації торговельного підприємства, але реалізуються в мінімальному або розширеному асортименті з метою створення додаткових зручностей для стабільного котнингенту покупців;

►диверсифікація видів діяльності, коли поряд з основною спеціалізацією роздрібні торговці займаються заготівлями, побутовим обслуговуванням тощо;

►правильного вибору місця розташування торговельного підприємства;

►побудови ефективної стратегії ведення роздрібної торгівлі – довгострокової концепції функіонування та розвитку роздрібного торговця.

Колективна форма власності представлена в роздрібній торгівлі магазинами і торговельними одиницями, що належать колективам власників, зазвичай безпосередньо колективам працівників магазину.

Кооперативна власність – грунтується на пайовому володінні основними і обіговими коштами пайовиків, які обєднують свої матеріальні і фінансові ресурси для першочергового забезпечення власних потреб у постачанні товарами.

Приватна роздрібна торгівля – базується на веденні торговельного обслуговування за власний кошт і на власний розсуд окремих груп.

Державна фарма власності для неї характерною є повна власність на основні та обігові кошти з боку держави.

Відомчі торговельні системи – це організації та підприємства, що збереглися при державних підприємствах і об'єднаннях гірничодобувної, сталеплавильної промисловості, транспортних галузях, тощо.

Комунальними роздрібними торговцями є ті, що в ході приватизації в силу різних причин не були придбані колективами працівників способом прямого викупу або через аукціон, і залишилися у власності місцевих органів влади.

До змішаних форм власності належать роздрібні торговці, діяльність яких грунтується на об'єднанні матеріальних і фінансових ресурсів представників двох або більше форм власності.

♠ Розроблення комерційної стратегії ♠

торговельного підприємства.

Вибір сегмента ринку, спеціалізації і параметрів суб'єкта передбачає всебічне обгрунтування доцільності і ефективносі роботи в конкретному сегменті роздрібного ринку.

Розрахунок потреби в стартовому капіталі передбачає визначення обсягів інвестицій для початку роздрібної торгівлі.

Формування роздрібного торговельного асортименту проводиться в повній відповідності з обраною спеціалізацією, фізико-хімічними властивостями товарів, правилами торговельного сусідства.

Визначення постачальників і потреби в обсягах закупівель здійснюється з метою: вивчення комерційної пропозиції товаровиробників і оптових продавців; розрахунку потреби в оптових закупівлях.

Формування номенклатури послуг для покупців передбачає розроблення переліку дореалізаційних, супутніх реалізації і післяреалізаційних послуг, покликаних прискорювати процес реалізації.

Вибір сегмента ринку, спеціалізації і параметри субєкта

Розрахунок потреби в стартовому капіталі

Формування роздрібного торгівельного асортименту

Визначення постачальників і потреби в обсягах закупівель

Формування номенклатури послуг для покупців

Проектування методів роздрібного продажу

Аналіз і прогнозування конюнктури і ризику

Формування власної цінової політики субєкта

Установлення оптимальних форм розрахунків з постачальниками

Установлення форм матеріального стимулювання персоналу

Розрахунок можливої суми доходів

Прогноз суми постійних і змінних витрат

Прогноз можливої суми прибутку

Установлення напрямків розподілу прибутку

Проектування методів роздрібного продажу – це комплексний процес добору та розміщення основного й допоміжного торговельного обладнання.

Аналіз і прогнозування кон'юктури і ризику проводиться для встановлення комерційної привабливості й ефективності роздрібної реалізації в даному сигменті товарного ринку.

Формування власної цінової політики суб'єкта стосується вибору механізму ціноутворення і формування торговельних надбавок роздрібними торговцями.

Установлення оптимальних форм розрахунків з постачальниками проводиться роздрібним торговцем для планування оперативної роботи і, крім цього, є додатковим резервом економії його обігових коштів.

Установлення форм матеріального стимулювання персоналу спрямовано на підвищення матеріальної зацікавленості працівників підприємства в кінцевих результатах рогботи.

Розрахунок можливої суми доходів є важливим для оцінки результатів роботи роздрібного торговця за конкретний проміжок часу і співвідношення з первісними капіталовкладеннями.

Прогноз суми постійних і змінних витрат необхідний для оцінки фінансової стабільності роздрібного торговця, розрахунку точок рентабельності та беззбитковості даного підптиємства.

Прогноз можливої суми прибутку здійснюється власником для визначення доцільності організації й відкриття даного торговельного підприємства з огляду на його перспективну рентабельність.

Самостійні торговельні організації і підприємства функціонують у формах: акціонерних товариств відкритого і закритого типу; товариств з повною, додатковою і обмеженою відповідальністю; кооперативних споживчих товариств (спілок), роздрібних торговельних об'єднань, госпрозрахункових роздрібних торговельних підприємств; торговельно – виробничих концернів, груп, асоціацій; збутово – реалізаційних приватних підприємств та ін.

Найбільші за потенціалом роздрібні торговці формуються у вигляді акціонерних товариств відкритого і закритого типу. Акціонерні товариства мають практично необмежені можливості для розгортання торговельної діяльності, оскількі володіють здатністю за колегіальним рішенням акціонерів на власний розсуд регулювати обсяги акціонерного капіталу способом емісії, розповсюдження, обігу акцій.

Значним потенціалом і помітною часткою у загальному обігу на роздрібному ринку відзначаються підприємства з необмеженою відповідальністю – повні товариства або партнерства. Ці суб'єкти роздрібної торгівлі – торговельні компанії, фірми – мають підвищений авторитет на ринку, адже законодавчо партнерські товариства повною мірою відповідають за своїми зобов'заннями перед контрагентами.

У вітчизняній практиці торгівлі починаються з'являтися торговельні фірми у формі товариств з додатковою відповідальністю, що об'єднують капітал власника (власників) із внесками незалежних інвесторів, які прагнуть отримати девіденти на вкладені кошти.

Більшість дрібних та середніх суб'єктів вітчизняної роздрібної торгівлі, та й більшості пострадянських країн, функціонують як товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ). Вона характеризується обмеженням цивільної відповідальності власників розміром внесеного ними в статутний фонд товариства відносно невеликого обсягу капіталу є доволі прийнятним.

Споживчі товариства системи споживчої кооперації – це історично сформований тип диверсифікованої виробничо – торговельної організації, заснованої на кооперативній, пайовій формі власності, основним напрямком роботи якої залишається організація роздрібного торговельного обслуговування мешканців села.

Розкрупнення й подрібнення функціональної вертикалі систем споживчої кооперації в ринкових умовах привело до утворення нових організаційних формувань в системі споживчої кооперації – госпрозрахункових роздрібних торговельних підприємств (ГРТП).

Торговельні асоціації створюються незалежними роздрібними торговцями для вирішення спільних, переважно закупівельно – постачальницьких, комерційних функцій.

Збутово – реалізаційні приватні підприємства створюються фізичними особами для реалізації приватнопідприємницікої ініціативи громадян і забезпечують їх потреби і веденні роздрібної реалізації.

Крім організаційно-правової побудови суб'єкта роздрібної торгівлі характеризуються також організаційною структурою.

♠ Організаційна структура ♠

роздрібних торговців.

Організаційна структура організацій і підприємств роздрібної торгівлі

відбиває взаємозв'язок їх внутрішніх функціональних підрозділів і модифікується залежно від загальної кількості стратегій даного суб'єкта.

Залежно від стратегічної мети, місії роздрібного торговця, місця та ролі на споживчому ринку його внутрішня організаційна структура з огляду на характерні елементи схожості може бути надскладною, відносно насиченою або спрощеною аж до елементарності.

РЕГІОНАЛЬНИЙ

ЦЕНТР

РЕГІОНАЛЬНИЙ

ЦЕНТР

РЕГІОНАЛЬНИЙ

ЦЕНТР

РЕГІОНАЛЬНИЙ

ЦЕНТР

Складність і на перший погляд надмірна централізованість подібних торговельних організацій пояснюється не тільки територіальною віддаленістю мережі їх крамниць, але й масштабністю торгівельно-комерційних процесів, що в них відбуваються.

Основним структурним елементом великої торговельної компанії є головний центр. Найвищим органом цієї організації залежно від організаційно-правової форми є рада директорів або збори учасників.

Безпосередньо їм підпорядковується найвища посадова особа організації – президент або генеральний директор.

Для забезпечення окремих напрямків комерційно-господарської діяльності великої роздрібної торговельної компанії створюються такі підрозділи (відділи, групи): комерційний, маркетинговий, економічний, фінансовий, розвитку мережі, кадрів, технічний та ін.

Комерційний підрозділ торговельної компанії очолює комерційний директор. До складу цього підрозділу входять закупівельний, товарний відділи, внутрішній розподільний центр. Закупівельний відділ проводить роботу з організації гуртових закупівель товарів від постачальників для забезпечення потреб усіх магазинів компанії. Розподільний центр головного центру компанії віддаю організацією товаропостачання в масштабах усієї торговельної організації, доставкою закуплених товарів до кожного магазину.

Маркетинговий підрозділ складається з відділів вивчення кон'юктури та реклами. Вони займаються постійним аналізом і прогнозуванням конкурентної ситуації у даному сегменті ринку.

Економічний підрозділ компанії формують аналітичний та плановий відділи. Аналітичний займається збором і аналізом первинної інформації стосовно до конкретних цільових ринків включно з даними про частку на них даної торгівельної компанії. Плановий – розробляє плани розвиткупідприємства як у цілому, так і окремих його підрозділів на перспективу.

До складу фінансового підрозділу входять відділи розрахунків і кредитів . Розрахунковий відділ відстежує правильність і своєчасність здійснення розрахунків з постачальниками відповідно до умов укладених договорів та проведених поставок. Кредитний – обгрунтовує необхідність звернення за кредитом, організовує отримання його на найбільш вигідних умовах та стежить за своєчасність його повернення.

Підрозділ розвитку мережі – це особлива структурна вертикаль тоговельної компанії, що об' єднує відділ мережі головного центру, регіональні центри і керівників пунктів продажу.

Кадровий підрозділ проводить добір, розставку, переміщення, навчання кадрів та вирішення соціальних проблем персоналу.

Порівняно зі структурою центрів тоговельної компанії спільні ознаки побудовиє і в організаційній структурі універмагів. При цьому спостерігаютєся її певне спрощення до експедиційно-розподільного центру, закупівельного, маркетингово-рекламного, планового, кадрового, господарського відділів, бухгалтерії. Ці елементи структури проводять оперативне керування сформованими за товарною ознакою відділами і секціями в торговельному залі.

Відділ закупівель універмагу складається з товарних секцій ( одягу, взуття, культтоварів тощо)

Сучасний універмаг неможлива уявити без експедиційно-розподільного центру, що включає інформаційну систему, експкдицію і низку підсобних приміщень.

Найпростішою організаційною побудовою відрізняються рядові, невеликі за розмірами магазини.