
- •Передмова
- •Розділ 1. Теоретичні засади сучасних педагогічних технологій
- •1.1. Необхідність переходу до нових технологій навчання
- •1.2.Основш шляхи реформування традиційної системи навчання
- •Нове у змісті освіти
- •Організаційні зміни в навчальному процесі
- •Процесуальні перетворення в навчальній діяльності
- •Технології організації навчального процесу при пояснювально-ілюстративному і діяльнісному способах навчання
- •1.3. Педагогічна технологія: становлення, термінологія, сутність
- •Порівняння понять "методика", "технологія навчання"
- •Суть педагогічних технологій - у попередньому проектуванні процесу навчання, з урахуванням дидактичних цілей і заданого рівня засвоєння.
- •1.4. Структура педагогічної технології і вимоги до її проектування.
- •1.5. Класифікація педагогічних технологій
- •1. Педагогічні технології за характером цілеспрямованості педагогічного процесу:
- •II підгрупа - педагогічні технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів
- •III підгрупа - педагогічні технології за характером організації пізнавальної діяльності учнів
- •5. Педагогічні технології за способом оцінювання навчальних досягнень учнів у цілісному педагогічному процесі
- •Класифікація педагогічних технологій за рівнем застосування в педагогічному процесі:
- •Список використаних джерел до 1-го розділу
- •Розділ 2. Модульні технології навчання
- •2.1. Становлення та розвиток модульних технологій навчання
- •2.2. Теоретичні основи модульного навчання
- •2.3. Сутність, принципи і правила модульного навчання
- •2.4. Зміст і організація модульної технології навчання
- •2.4.1.Мета і завдання
- •2.4.2. Модульна програма - основа змістового модуля
- •VI клас
- •6. Дії з раціональними числами
- •2.4.3. Навчальний модуль та його методичне забезпечення
- •Проблемно-предметна фаза Установчо-мотиваційний (цільовий) етап
- •Змістово-пошуковий етап
- •Контрольно-смисловий етап
- •Формуючо-перетворююча фаза Адаптивно-перетворюючий етап
- •Системно-узагальнюючий етап
- •Контрольно-рефлексивний етап
- •2.5. Педагогічні умови застосування технології модульного навчання в школі
- •Зміст завдань для перевірки засвоєння теми
- •Показники виконання учнями завдань першої і другої груп з оцінки обсягу і осмислення навчального матеріалу теми "Населення світу"
- •Показники виконання учнями завдань третьої і четвертої груп з оцінки обсягу і осмислення навчального матеріалу теми "Населення світу"
- •Показники засвоєння учнями теми "Населення світу"
- •Література до другого розділу
- •Розділ 3. Блочно-консультативні технології навчання
- •3.1. Теоретичні основи технології блочного навчання
- •3.2. Зміст та організація блочно-консультативної технології
- •3.3. Умови успішного застосування блочно-консультативних технологій навчання
- •Література до третього розділу
- •Розділ 4. Творчо - розвивальні технології навчання та умови їх реалізації
- •Зміст та завдання творчо-розвивальних технологій навчання.
- •4.2. Концептуальні положення творчо-розвивальних педагогічних технологій
- •4.3. Структура творчо-розвивальної технології навчання.
- •4.4. Види творчо-розвивальних технологій навчання
- •Прийоми діяльності вчителя і учнів на етапі виявлення інформаційно-пізнавального конфлікту
- •Технологія «відкриття» знань, умінь, навичок
- •4.5. Умови реалізації творчо-розвивальних технологій навчання.
- •Список використаної літератури до 4 розділу
- •Розділ 5. Технології індивідуалізованого навчання
- •5.1. Концептуальні основи індивідуалізованого навчання
- •5.2 Види і сутність технологій індивідуалізованого навчання
- •5.3 Інтеграція індивідуальної роботи з іншими формами навчальної діяльності учнів
- •5.4. Особливості навчання обдарованих дітей
- •5.4.1. Концепція обдарованості
- •5.4.2. Обдарованість: види, діагностування, психоло-педагогічні особливості
- •5.4.3. Специфіка навчання обдарованих дітей
- •Література до 5 розділу
Організаційні зміни в навчальному процесі
Одним із важливих завдань сучасної школи є розвиток проблеми про оптимальну тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня,навчального заняття.
Сьогодні є очевидним, що навчати всіх дітей у віці від 6 до 17 років у єдиному режимі без шкоди для їх здоров'я - неможливо. При розв'язуванні цього завдання має бути закладений принцип - не допускати перевантаження учнів. Ця проблема вирішується неоднозначне.
Одним із шляхів зняття цієї проблеми є введення 12-річного терміну навчання, який має відбуватися поступово.
Організаційні зміни в структурі початкової освіти відбуваються перш за все за рахунок введення чотирирічного навчання, а також шкіл-комплексів, у структурі яких об'єднані дитячий садок і початкова школа. Головна мета подібних навчальних закладів - це не тільки забезпечити побутовий і природний перехід дитини із дошкільного закладу в школу, але і максимально використати дошкільний період для розвитку дітей.
У багатьох школах-гігантах розв'язується питання про територіальне виділення початкових класів із загальної структури школи і розміщення їх в окремих приміщеннях із спеціальним обладнанням, кімнатами для гри і відпочинку дітей.
Для підлітків і старшокласників організаційні зміни в навчальному процесі пов'язані із запровадженням профільного навчання, де в основній школі вводиться передпрофільне навчання, а в старшій - профільне.
Основні завдання передпрофільної школи такі:
створення умов для виявлення нахилів і здібностей учнів;
формування практичного досвіду та інтересів у різних сферах пізнавальної діяльності;
орієнтація на вибір профілю навчання в старшій школі.
Головна мета старшої школи, яка буде профільною - це задоволення потреб і розвиток здібностей особистості в певній галузі людської діяльності. Відповідно, завдання старшої профільної школи такі:
розвиток творчої самостійності учнів;
створення умов для подальшої професійної підготовки учнів, вибору професії або сфери діяльності;
формування в учнів системи уявлень, ціннісних орієнтацій, дослідницьких умінь і навичок.
Ми виділили тільки основні організаційні зміни навчального процесу. Більш конкретно організація навчального процесу тієї чи іншої технології навчання буде викладена в наступних розділах монографії.
Процесуальні перетворення в навчальній діяльності
Удосконалення процесуального блоку педагогічної системи, який забезпечує її переорієнтацію із зовнішніх показників на розвиток особистості, повинно передбачити суттєві зміни в навчальному процесі за рахунок використання більш досконалих особистісно орієнтованих технологій навчання, що передбачають інші умови організації навчального процесу при забезпеченні більш повного задоволення пізнавальних потреб школярів, всебічного врахування їх інтересів, схильностей та здібностей.
Реалізація нових концептуальних засад педагогічної системи потребує розв'язання цілої низки проблем, які дістались освітній системі "за спадковістю". Серед головних, на наш погляд, є такі:
• переорієнтація вчителів з просвітительської і навчально-дисциплінарної на особистісну модель взаємодії з учнями;
• підготовка вчителів до послідовного виключення примусу в навчанні і включення внутрішніх активізаторів діяльності.
Завдання полягає в необхідності змінити умови навчання так, щоб більшість учнів навчалась нарівні зростання пізнавальних інтересів, і лише по відношенню до меншої частини із них, і то як виняток, вимагалась би міра спонукання.
Загальновідомо, що особистість розвивається в процесі власної діяльності. Навчити людину плавати можна тільки у воді, а навчити людину діяти можна тільки в процесі діяльності. Необхідною умовою цілеспрямованої роботи з розвитку інтелектуальних здібностей особистості є організація власної навчально-пізнавальної діяльності школярів. Завдання школи — забезпечити умови прояву реалізації діяльності учнів.
Діяльність визначається як цілеспрямована активність, яка дає особистісно- або суспільне значущий результат.
В основі діяльнісного способу навчання - особистісне включення школяра в процес, коли він самостійно або з допомогою вчителя проходить всі шість етапів діяльності: мета мотив дія засіб результат оцінка.
Вчитель виступає в ролі не транслятора інформації, а наставника, що організовує, спрямовує навчальну діяльність учнів. При цьому навчальний процес відбувається з часу прийняття учнями мети діяльності в умовах вмотивованого включення школярів у пізнавальну діяльність, що стає бажаною і привабливою для них і приносить задоволення від участі в ній. Учень сам оперує навчальним змістом. Процес оволодіння знаннями має здійснюватись в атмосфері інтелектуальних, моральних і естетичних переживань, зіткнення думок, поглядів, позицій, наукових підходів, пошуку істини, проектуванні можливих розв'язків пізнавальних завдань. У таких умовах зміст навчання засвоюється свідомо і міцно, а також відбувається процес розвитку інтелекту учня, формування здібності до самонавчання, самоосвіти, самоорганізації.
Порівняємо технології в організації процесу навчання за традиційного і діяльнісного способу навчання і представимо таблицею 1.
Таблиця 1.