- •Передмова
- •Розділ 1. Теоретичні засади сучасних педагогічних технологій
- •1.1. Необхідність переходу до нових технологій навчання
- •1.2.Основш шляхи реформування традиційної системи навчання
- •Нове у змісті освіти
- •Організаційні зміни в навчальному процесі
- •Процесуальні перетворення в навчальній діяльності
- •Технології організації навчального процесу при пояснювально-ілюстративному і діяльнісному способах навчання
- •1.3. Педагогічна технологія: становлення, термінологія, сутність
- •Порівняння понять "методика", "технологія навчання"
- •Суть педагогічних технологій - у попередньому проектуванні процесу навчання, з урахуванням дидактичних цілей і заданого рівня засвоєння.
- •1.4. Структура педагогічної технології і вимоги до її проектування.
- •1.5. Класифікація педагогічних технологій
- •1. Педагогічні технології за характером цілеспрямованості педагогічного процесу:
- •II підгрупа - педагогічні технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів
- •III підгрупа - педагогічні технології за характером організації пізнавальної діяльності учнів
- •5. Педагогічні технології за способом оцінювання навчальних досягнень учнів у цілісному педагогічному процесі
- •Класифікація педагогічних технологій за рівнем застосування в педагогічному процесі:
- •Список використаних джерел до 1-го розділу
- •Розділ 2. Модульні технології навчання
- •2.1. Становлення та розвиток модульних технологій навчання
- •2.2. Теоретичні основи модульного навчання
- •2.3. Сутність, принципи і правила модульного навчання
- •2.4. Зміст і організація модульної технології навчання
- •2.4.1.Мета і завдання
- •2.4.2. Модульна програма - основа змістового модуля
- •VI клас
- •6. Дії з раціональними числами
- •2.4.3. Навчальний модуль та його методичне забезпечення
- •Проблемно-предметна фаза Установчо-мотиваційний (цільовий) етап
- •Змістово-пошуковий етап
- •Контрольно-смисловий етап
- •Формуючо-перетворююча фаза Адаптивно-перетворюючий етап
- •Системно-узагальнюючий етап
- •Контрольно-рефлексивний етап
- •2.5. Педагогічні умови застосування технології модульного навчання в школі
- •Зміст завдань для перевірки засвоєння теми
- •Показники виконання учнями завдань першої і другої груп з оцінки обсягу і осмислення навчального матеріалу теми "Населення світу"
- •Показники виконання учнями завдань третьої і четвертої груп з оцінки обсягу і осмислення навчального матеріалу теми "Населення світу"
- •Показники засвоєння учнями теми "Населення світу"
- •Література до другого розділу
- •Розділ 3. Блочно-консультативні технології навчання
- •3.1. Теоретичні основи технології блочного навчання
- •3.2. Зміст та організація блочно-консультативної технології
- •3.3. Умови успішного застосування блочно-консультативних технологій навчання
- •Література до третього розділу
- •Розділ 4. Творчо - розвивальні технології навчання та умови їх реалізації
- •Зміст та завдання творчо-розвивальних технологій навчання.
- •4.2. Концептуальні положення творчо-розвивальних педагогічних технологій
- •4.3. Структура творчо-розвивальної технології навчання.
- •4.4. Види творчо-розвивальних технологій навчання
- •Прийоми діяльності вчителя і учнів на етапі виявлення інформаційно-пізнавального конфлікту
- •Технологія «відкриття» знань, умінь, навичок
- •4.5. Умови реалізації творчо-розвивальних технологій навчання.
- •Список використаної літератури до 4 розділу
- •Розділ 5. Технології індивідуалізованого навчання
- •5.1. Концептуальні основи індивідуалізованого навчання
- •5.2 Види і сутність технологій індивідуалізованого навчання
- •5.3 Інтеграція індивідуальної роботи з іншими формами навчальної діяльності учнів
- •5.4. Особливості навчання обдарованих дітей
- •5.4.1. Концепція обдарованості
- •5.4.2. Обдарованість: види, діагностування, психоло-педагогічні особливості
- •5.4.3. Специфіка навчання обдарованих дітей
- •Література до 5 розділу
3.2. Зміст та організація блочно-консультативної технології
Одна із умов підвищення викладання - розширення тематичного діапазону кожного заняття. Не завжди виправдане подрібнення навчальної теми та її вивчення частинами на окремих уроках. Вчитель хоче одержати від своєї роботи результат якнайшвидше: подав сьогодні урок, пояснив новий матеріал, а наступного дня вже проводить опитування, перевіряючи, як засвоєно новий матеріал. Здебільшого учні ще не встигли його засвоїти, для цього їм потрібний не тільки час, але і відповідна робота, якої не було. Тому, як показує аналіз педагогічної літератури (1, 3, 4, 6, 7,9,16), виправдовує себе планування і проведення уроків з багаторазовим опрацюванням учнями всієї теми на декількох заняттях, які об'єднані логікою і загальними навчально-виховними цілями, тобто блоками. Першочергове ознайомлення з навчальним матеріалом відбувається вже на першому уроці. На наступних уроках даний матеріал знову розглядається в цілому, але вже більш поглиблено. Етапи блочної технології навчання можуть бути:
1. На першому занятті з теми пояснюється її зміст в цілому. Урок проводиться у вигляді лекції.
Лекція - це усний виклад великого за обсягом, складного за логічною побудовою навчального матеріалу (2, с.121).
На лекції вчитель здійснює ґрунтовний виклад навчального матеріалу, використовуючи при цьому наочність, емоційні відступи, окремі запитання - звернення до учнів тощо.
При підготовці до проведеної лекції вчителю необхідно: скласти чіткий план; підібрати основний матеріал, який змістовно розкриє тему; підібрати наочний матеріал для демонстрування учням дослідів тощо.
Пізнавальна активність учнів підвищується, якщо під час пояснення вчитель звертається до них з пізнавальними чи проблемними питаннями. На деякі з цих питань відповідають учні, більш складні розкриває вчитель на семінарських заняттях.
Усний виклад великими дозами є ніби вступом до самостійної роботи за підручником і з додатковою літературою, яка спрямована на глибоке розуміння (осмислення) знань. Під час такого попереднього сприйняття усного викладу (лекції) учні усвідомлюють і запам'ятовують основний зміст навчального матеріалу, перш за все факти, ознаки, властивості предметів, явищ і процесів, зовнішні зв'язки між ними. Отже, для початкового викладу необхідно підібрати такий зміст навчального матеріалу, який би відображав цілісну систему знань.
Для кращого запам'ятовування навчального матеріалу В.О.Онищук рекомендує застосовувати різні прийоми, зокрема, фіксацію на дошці, спеціальному плакаті чи за допомогою проектування кодоскопа опорних змістових пунктів-понять, термінів, основних дат, назв, схем тощо. Під час подальшої самостійної роботи з підручником учні доповнюють ці змістові опорні пункти чи фіксують у вигляді плану.
Таким чином, лекція за одну годину дозволяє донести до учнів значну сукупність нових знань і вивільняє час на проведення навчання на семінарських заняттях.
2. Другим етапом блочного викладу навчального матеріалу є проведення ряду семінарських занять, число яких залежить від складності і обсягу теми, що вивчається. Семінарська форма занять передбачає обговорення проблем, що стосуються раніше прочитаної лекції. Готуючись до семінару, учні можуть працювати над повідомленнями з окремих питань, читати додаткову літературу.
Під час заняття окремі учні виступають з доповідями та повідомленнями, інші доповнюють їх виступи, ставлять запитання, беруть участь у дискусії. На такому уроці вчитель спрямовує обговорення доповідей, ставить проблемні запитання, на які відповідають учні.
Семінарське заняття можна організувати і таким чином: всі учні готують питання і виступають з повідомленнями за бажанням.
Семінарське заняття характеризується перш за все значним ступенем самостійності учнів у набутті знань.
О.Г.Ярошенко поділяє семінари на класичні та робочі. До класичних відносяться такі форми занять, які базуються на здобутті знань з різноманітних джерел інформації переважно в позаурочний час. Тематику класичних семінарів і завдань до них учням повідомляють завчасно. Якісна підготовка учнями таких семінарів потребує певних затрат часу - від двох тижнів до двох місяців. (18 , с.54 )
Від класичних робочі семінари відрізняються тим, що вчителі завчасно не ознайомлюють учнів із планом і завданнями семінару. На такому уроці відбувається усна перевірка набутих знань та їх практичне застосування у процесі виконання тренувальних вправ, розв'язування задач тощо.
3. Третій етап блочного навчання - формування експериментальних умінь і навичок за вивченою темою у вигляді лабораторного практикуму (на уроках фізики, біології, хімії). На уроках цього типу учні, спираючись на одержані знання, самостійно виконують лабораторні або практичні роботи, проводять виміри, здійснюють експериментальні розрахунки тощо. Під час таких занять учні звертаються до підручників, довідкової літератури, при цьому не тільки вдосконалюються навчальні уміння за окремими розділами програми, формуються загальні уміння роботи з приладами, відпрацьовуються алгоритми дій. Учні, одержуючи знання, вчаться планувати свою діяльність на певний період, здійснювати самоконтроль.
4. Четвертий етап - занурення і розв'язок знань на уроках розв'язку задач. Його мета - поглиблення і розвиток знань з даної теми.
5. П'ятий етап блочного навчання - перевірка навчального матеріалу у вигляді заліків. Окремим компонентом діяльності взагалі і навчальної зокрема виділяється оцінка результатів діяльності. Навчальним заняттям, що дозволяє досить повно перевірити й оцінити результат роботи учнів під час блочного навчання, є залікове заняття. „Шкільний залік - це форма перевірки якості знань і вмінь, набутих учнями в результаті вивчення логічно завершеної частини навчального матеріалу (теми, розділу, курсу)" ( 14, с.106).
Теоретичні запитання заліку стають відомими учням вже на початку вивчення нової теми - вони входять до переліку базових знань. Кожний учень одержує залікову оцінку з вивченої теми.
6. Шостий - застосування вивченого матеріалу на уроках цікавих повідомлень.
На всіх етапах блочного навчання доцільними є поточні та підсумкові консультації, які допомагає проводити учень-консультант. Організація та проведення консультативної технології навчання передбачає, що перед вивченням певної теми вчитель розподіляє учнів за групами.
До навчальної групи можуть входити учні із приблизно однаковим рівнем можливостей (гомогенні групи) або із різним рівнем навчальних можливостей (гетерогенні групи). Поділ груп при цьому потрібно проводити після ретельного вивчення індивідуальних особливостей і навчальних можливостей учнів. З цією метою вчитель може скористатись тестуванням, виконанням діагностичних робіт, спостереженням, бесідою, аналізом успішності тощо (18, С. 17)
Відчутну допомогу надають алгоритми: картки-інструкції, методичні поради, опорні схеми-конспекти, пам'ятки тощо; ефективно зарекомендували себе опорні схеми-конспекти. Вони містять стислу навчальну інформацію, якою користуються учні при відтворенні змісту теми чи під час виконання певних завдань.
Консультантом вибирається учень, який добре встигає з даного навчального предмета і зацікавлено ставиться до його вивчення, проявляє бажання допомогти товаришам у навчанні, вміє знаходити контакт з іншими учнями, вимогливий до себе і товаришів, володіє організаторськими уміннями.
Консультант повинен уміти дохідливе пояснювати навчальний матеріал, об'єктивно оцінювати знання товаришів, обгрунтувати виставлену оцінку, тактовно виправляти допущені членами групи помилки.
В особі консультанта, стверджує О.Г.Ярошенко, "... ми маємо справу зі зміною соціально-особистісної позиції школяра: створюються об'єктивні передумови для підвищення самооцінки, з'являється впевненість у собі, виникає потреба оволодіти навчальним матеріалом такою мірою, щоб можна було пояснювати його іншим". (18, 24)
На початку вивчення теми необхідно ознайомити учнів із переліками знань та умінь. Це буде акцентувати їхню увагу на вивченні нової теми, в разі необхідності дозволить самостійно опрацювати деякий матеріал, побачити і усувати прогалини в знаннях та вміннях. Всі перераховані знання та вміння перевіряються консультантом та вчителем.
Завдяки переліку знань і вмінь перед консультантом і членами групи відразу постає обсяг і складність матеріалу, що вивчається. А це дозволить учням розподілити зусилля на весь період вивчення теми, здійснювати самооцінку знань і вмінь.
Перелік базових знань та вмінь - це не лише довідник учнів, а й програма дій вчителя. На основі переліку відповідно до принципу укрупнення дидактичних одиниць вчитель компонує теоретичний матеріал у логічно завершені блоки і визначає, скільки та які заняття будуть проведені під час вивчення теми, який за обсягом навчальний матеріал виноситься на кожне заняття.
Матеріал одного блоку характеризується цілісністю, стосується висвітлення взаємопов'язаних між собою питань. Таке укрупнення дозволяє вивільнити певну кількість годин, які з успіхом будуть використані на осмислення, систематизацію та узагальнення знань, і дозволить організувати з цією метою групову навчальну діяльність школярів. Як правило, один блок охоплює матеріал кількох комбінованих уроків.
Систематичний контроль і оцінка успішності школярів дозволяють виявити і скоригувати результати навчальної діяльності, сприяють вихованню працьовитості, свідомої дисципліни, наполегливості. У процесі контролю удосконалюються мисленнєва діяльність, мова школярів, а оцінка стимулює до навчальної праці.
Підсумковий контроль і оцінювання результатів навчальної діяльності здійснюється з використанням контрольної роботи та екзамену. Попередній, поточний і тематичний вид контролю здійснюють учні під час блочного навчання.
Під час усного опитування консультант оцінює відповіді і записує в облікову картку консультанта. Запитання для усного опитування готує вчитель.
Картка консультанта__________________________
клас ________________________________
тема __________________________
Прізвища учнів |
Завдання і запитання |
Додаткові запитання |
Оцінка |
|||||
|
1 |
Оцінка |
2 |
Оцінка |
3 |
Оцінка |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Крім відповідей на усні запитання, консультант вносить до картки оцінки за виконання письмових групових завдань.
Методика перевірки й оцінювання результатів навчання:
здійснення вибіркової перевірки усних відповідей учнів з наступним співставленням оцінки з оцінкою консультанта;
проведення в кінці заняття індивідуального підсумкового контролю. У разі співпадання оцінок консультанта і вчителя учням у класний журнал виставляються обидві оцінки. Якщо ж виникла істотна розбіжність, то в журналі виставляли оцінку вчителя і з'ясовували та усували причини розходження оцінок;
надання учням можливості за час, що триватиме до наступної групової роботи, виправити оцінку, одержану на попередньому занятті.
Таке оцінювання знань досить стимулює самооцінку учнів. Вони намагаються співставити свої результати з результатами товаришів по групі, передбачити оцінку власної діяльності консультантом.
Після завершення перевірки консультант здає вчителеві заповнені облікові картки. Для учнів, що досягай високого рівня спрацьованості, картка консультанта виявилась чутливим і надійним індикатором рівня засвоєння знань, сформованості вмінь та навичок учнів. Вона дозволяє нам безпомилково встановити, як справляється з вивченням теми кожний учень, відразу помітити, у кого виникли утруднення з вивченням матеріалу.
Таким чином, завдяки груповій діяльності знання й уміння школярів проходять багаторазову перевірку (усне опитування, самоконтроль, оцінка консультантом виконання письмових завдань, підсумковий контроль вчителем результатів навчання учнів).
Вчитель має можливість більше уваги приділити конкретній групі: прослухати, як проходить опитування, з'ясувати, як консультант керує виконанням завдання, допомогти в разі потреби тощо. Завдяки цьому, якщо якась із груп відчуває певні труднощі під час виконання спільного завдання, вона може розраховувати на консультацію вчителя. А для учнів з низьким рівнем навчальних можливостей таке консультування є постійним.
Вчитель аналізує записи в облікових картках консультантів, робить відповідні записи, висновки.
Один із етапів блочного навчання - перевірка навчального матеріалу у вигляді заліків. Окремим компонентом діяльності взагалі і навчальної зокрема виділяється оцінка результатів діяльності. Навчальним заняттям, що дозволяє досить повно перевірити й оцінити результат роботи учнів під час блочного навчання, є залікове заняття. „Шкільний залік - це форма перевірки якості знань і вмінь, набутих учнями в результаті вивчення логічно завершеної частини навчального матеріалу (теми, розділу, курсу)" (14, с.106)
Теоретичні запитання заліку стають відомими учням вже на початку вивчення нової теми - вони входять в перелік базових знань.
Таким чином, при блочному навчанні можна скористатись більшою різноманітністю видів і форм перевірки знань, умінь та навичок учнів, ніж при традиційному навчанні. Це істотно посилює навчаючу і розвиваючу функції контролю.
