- •Передмова
- •Розділ 1. Теоретичні засади сучасних педагогічних технологій
- •1.1. Необхідність переходу до нових технологій навчання
- •1.2.Основш шляхи реформування традиційної системи навчання
- •Нове у змісті освіти
- •Організаційні зміни в навчальному процесі
- •Процесуальні перетворення в навчальній діяльності
- •Технології організації навчального процесу при пояснювально-ілюстративному і діяльнісному способах навчання
- •1.3. Педагогічна технологія: становлення, термінологія, сутність
- •Порівняння понять "методика", "технологія навчання"
- •Суть педагогічних технологій - у попередньому проектуванні процесу навчання, з урахуванням дидактичних цілей і заданого рівня засвоєння.
- •1.4. Структура педагогічної технології і вимоги до її проектування.
- •1.5. Класифікація педагогічних технологій
- •1. Педагогічні технології за характером цілеспрямованості педагогічного процесу:
- •II підгрупа - педагогічні технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів
- •III підгрупа - педагогічні технології за характером організації пізнавальної діяльності учнів
- •5. Педагогічні технології за способом оцінювання навчальних досягнень учнів у цілісному педагогічному процесі
- •Класифікація педагогічних технологій за рівнем застосування в педагогічному процесі:
- •Список використаних джерел до 1-го розділу
- •Розділ 2. Модульні технології навчання
- •2.1. Становлення та розвиток модульних технологій навчання
- •2.2. Теоретичні основи модульного навчання
- •2.3. Сутність, принципи і правила модульного навчання
- •2.4. Зміст і організація модульної технології навчання
- •2.4.1.Мета і завдання
- •2.4.2. Модульна програма - основа змістового модуля
- •VI клас
- •6. Дії з раціональними числами
- •2.4.3. Навчальний модуль та його методичне забезпечення
- •Проблемно-предметна фаза Установчо-мотиваційний (цільовий) етап
- •Змістово-пошуковий етап
- •Контрольно-смисловий етап
- •Формуючо-перетворююча фаза Адаптивно-перетворюючий етап
- •Системно-узагальнюючий етап
- •Контрольно-рефлексивний етап
- •2.5. Педагогічні умови застосування технології модульного навчання в школі
- •Зміст завдань для перевірки засвоєння теми
- •Показники виконання учнями завдань першої і другої груп з оцінки обсягу і осмислення навчального матеріалу теми "Населення світу"
- •Показники виконання учнями завдань третьої і четвертої груп з оцінки обсягу і осмислення навчального матеріалу теми "Населення світу"
- •Показники засвоєння учнями теми "Населення світу"
- •Література до другого розділу
- •Розділ 3. Блочно-консультативні технології навчання
- •3.1. Теоретичні основи технології блочного навчання
- •3.2. Зміст та організація блочно-консультативної технології
- •3.3. Умови успішного застосування блочно-консультативних технологій навчання
- •Література до третього розділу
- •Розділ 4. Творчо - розвивальні технології навчання та умови їх реалізації
- •Зміст та завдання творчо-розвивальних технологій навчання.
- •4.2. Концептуальні положення творчо-розвивальних педагогічних технологій
- •4.3. Структура творчо-розвивальної технології навчання.
- •4.4. Види творчо-розвивальних технологій навчання
- •Прийоми діяльності вчителя і учнів на етапі виявлення інформаційно-пізнавального конфлікту
- •Технологія «відкриття» знань, умінь, навичок
- •4.5. Умови реалізації творчо-розвивальних технологій навчання.
- •Список використаної літератури до 4 розділу
- •Розділ 5. Технології індивідуалізованого навчання
- •5.1. Концептуальні основи індивідуалізованого навчання
- •5.2 Види і сутність технологій індивідуалізованого навчання
- •5.3 Інтеграція індивідуальної роботи з іншими формами навчальної діяльності учнів
- •5.4. Особливості навчання обдарованих дітей
- •5.4.1. Концепція обдарованості
- •5.4.2. Обдарованість: види, діагностування, психоло-педагогічні особливості
- •5.4.3. Специфіка навчання обдарованих дітей
- •Література до 5 розділу
Зміст завдань для перевірки засвоєння теми
"Населення світу"
Перша група завдань
З'ясуйте зміст поняття про відтворюваність населення.
Схарактеризуйте зміст поняття про демографічну політику.
Назвіть типи відтворюваності населення і географію їх розміщення.
Визначте географію світових релігій.
Друга група завдань
Виявіть причини, які загострюють міжнаціональні відносини населення.
Виявіть регіони з підвищеною густотою населення і поясніть причини їх виникнення.
Третя група завдань
Визначте форми міграції населення та виявіть основні міграційні потоки. Представте ці дані у вигляді таблиці.
Покажіть схематично рівні і темпи урбанізації населення.
Четверта група завдань
Обгрунтуйте, що питання, які зв'язані із взаємодією різних етносів, релігій, є найгострішими проблемами людства.
Обгрунтуйте, що сучасні тенденції розміщення населення, визначаються соціальне демографічними причинами.
Завдання оцінювались за бальною системою, відповідно до складності і важкості завдання.
Кожна група завдань оцінювалась за своїми вихідними даними. Так, І група завдань, яка включала 4 види, оцінювалась так:
Перше завдання: 3 бали - за правильну повну відповідь; 2 бали - за правильну неповну; 1 бал - за неточну, 0 балів - за неправильну або відсутню відповідь.
Друге завдання оцінювалось за шкалою першого.
Третє і четверте завдання: 4 бали - за правильну повну відповідь; 3 бали - за правильну неповну; 2 бали - за неточну і 1 бал - за неправильну відповідь, але яка містить певну інформацію з даної теми; 0 балів - за відсутню відповідь.
II група завдань:
Перше і друге завдання оцінювались, виходячи із 4 балів відповідно так: 4 бали - правильна повна, 3 бали - правильна неповна, 2 бали - неточна, 1 бал - неправильна, але яка містить деяку інформацію з теми, 0 балів -немає ніякої відповіді
III група завдань оцінювалась аналогічно другій групі.
IV група завдань:
Перше і друге завдання оцінювались, виходячи із 5-ти балів, відповідно так: 5 балів - правильна повна обгрунтована відповідь, 4 бали - правильна неповна обгрунтована, 3 бали - неточна, 2 бали - не повністю правильна, 1 бал - неправильна, але яка містить деяку інформацію з теми, 0 балів -відсутня відповідь.
Загальна кількість балів за роботу - 32.
Результати експерименту про вплив технології модульного навчання на якість знань учнів та їх пізнавальну самостійність виявлялись методом спостережень і письмової залікової роботи.
Спостереження показало, що учні експериментальних класів були включені в пошукову діяльність протягом вивчення всієї теми, тоді як у контрольному класі більша частина часу відводилась на пояснювально-ілюстративну роботу вчителя. Учні експериментального класу самостійно вивчали матеріал не тільки підручника, а й додаткової літератури, поглиблюючи і розширюючи знання. Вчитель багато часу відводив на консультативну роботу і на обговорення здобутих самостійно знань учнями. Широко застосовувалась само- і взаємооцінка здобутих знань і вмінь.
За допомогою підсумкової письмової роботи перевірялась якість засвоєння теми. Результати виконання учнями завдань по оцінці обсягу і осмисленості навчального матеріалу представлені на таблиці 1.3 даних, наведених у таблиці, видно, що учні експериментальних класів успішніше виконали поставлені завдання. Про це свідчить коефіцієнт повноти, який для експериментального класу за оцінкою першої групи завдань становить К'пов е = 37%, а для контрольної - К'пов.к = 19%, тобто обсяг знань учнів у експериментальному класі майже в 2 рази більший, ніж у контрольному. Відповіді учнів експериментального класу були повнішими, чіткішими, обгрунтованішими.
Кількісні показники оцінки осмисленості знань, що виявлялись через другу групу завдань, коли необхідно було знайти і обґрунтувати причинно-наслідкові і умовні зв'язки між явищами, в експериментальному класі значно вищі. На це вказує порівняльний аналіз показників повноти експериментального (К"пов.с = 28 %) і контрольного (К"пов.к = 12,5 %) класів, де в експериментальному він більший удвічі.
Якісний аналіз виконання завдань першої і другої групи показує перевагу в знаннях учнів експериментального класу. Відповіді цих учнів були обгрунтованими і логічно послідовними. Особливо є помітною різниця якісних показників виконання другої групи завдань, яка вимагала аналітичної діяльності учнів, умінь встановлювати залежності і причини їх виникнення, глибокого осмислення матеріалу. Учні експериментального класу (25 чоловік) із можливих 200 балів набрали за 11, завдання 60 балів (18 чоловік), П2 - 59 балів (17 чоловік), тобто більша частина учнів успішно справилась із завданнями. Тоді як у контрольних класах ці показники значно нижчі (Таблиця 1), і були учні, які взагалі не могли розв'язати завдання.
Таблиця 1