
- •Передмова
- •Розділ 1. Теоретичні засади сучасних педагогічних технологій
- •1.1. Необхідність переходу до нових технологій навчання
- •1.2.Основш шляхи реформування традиційної системи навчання
- •Нове у змісті освіти
- •Організаційні зміни в навчальному процесі
- •Процесуальні перетворення в навчальній діяльності
- •Технології організації навчального процесу при пояснювально-ілюстративному і діяльнісному способах навчання
- •1.3. Педагогічна технологія: становлення, термінологія, сутність
- •Порівняння понять "методика", "технологія навчання"
- •Суть педагогічних технологій - у попередньому проектуванні процесу навчання, з урахуванням дидактичних цілей і заданого рівня засвоєння.
- •1.4. Структура педагогічної технології і вимоги до її проектування.
- •1.5. Класифікація педагогічних технологій
- •1. Педагогічні технології за характером цілеспрямованості педагогічного процесу:
- •II підгрупа - педагогічні технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів
- •III підгрупа - педагогічні технології за характером організації пізнавальної діяльності учнів
- •5. Педагогічні технології за способом оцінювання навчальних досягнень учнів у цілісному педагогічному процесі
- •Класифікація педагогічних технологій за рівнем застосування в педагогічному процесі:
- •Список використаних джерел до 1-го розділу
- •Розділ 2. Модульні технології навчання
- •2.1. Становлення та розвиток модульних технологій навчання
- •2.2. Теоретичні основи модульного навчання
- •2.3. Сутність, принципи і правила модульного навчання
- •2.4. Зміст і організація модульної технології навчання
- •2.4.1.Мета і завдання
- •2.4.2. Модульна програма - основа змістового модуля
- •VI клас
- •6. Дії з раціональними числами
- •2.4.3. Навчальний модуль та його методичне забезпечення
- •Проблемно-предметна фаза Установчо-мотиваційний (цільовий) етап
- •Змістово-пошуковий етап
- •Контрольно-смисловий етап
- •Формуючо-перетворююча фаза Адаптивно-перетворюючий етап
- •Системно-узагальнюючий етап
- •Контрольно-рефлексивний етап
- •2.5. Педагогічні умови застосування технології модульного навчання в школі
- •Зміст завдань для перевірки засвоєння теми
- •Показники виконання учнями завдань першої і другої груп з оцінки обсягу і осмислення навчального матеріалу теми "Населення світу"
- •Показники виконання учнями завдань третьої і четвертої груп з оцінки обсягу і осмислення навчального матеріалу теми "Населення світу"
- •Показники засвоєння учнями теми "Населення світу"
- •Література до другого розділу
- •Розділ 3. Блочно-консультативні технології навчання
- •3.1. Теоретичні основи технології блочного навчання
- •3.2. Зміст та організація блочно-консультативної технології
- •3.3. Умови успішного застосування блочно-консультативних технологій навчання
- •Література до третього розділу
- •Розділ 4. Творчо - розвивальні технології навчання та умови їх реалізації
- •Зміст та завдання творчо-розвивальних технологій навчання.
- •4.2. Концептуальні положення творчо-розвивальних педагогічних технологій
- •4.3. Структура творчо-розвивальної технології навчання.
- •4.4. Види творчо-розвивальних технологій навчання
- •Прийоми діяльності вчителя і учнів на етапі виявлення інформаційно-пізнавального конфлікту
- •Технологія «відкриття» знань, умінь, навичок
- •4.5. Умови реалізації творчо-розвивальних технологій навчання.
- •Список використаної літератури до 4 розділу
- •Розділ 5. Технології індивідуалізованого навчання
- •5.1. Концептуальні основи індивідуалізованого навчання
- •5.2 Види і сутність технологій індивідуалізованого навчання
- •5.3 Інтеграція індивідуальної роботи з іншими формами навчальної діяльності учнів
- •5.4. Особливості навчання обдарованих дітей
- •5.4.1. Концепція обдарованості
- •5.4.2. Обдарованість: види, діагностування, психоло-педагогічні особливості
- •5.4.3. Специфіка навчання обдарованих дітей
- •Література до 5 розділу
Технологія «відкриття» знань, умінь, навичок
Частина знань, умінь, навичок (у сучасних умовах невелика) має засвоюватись не в процесі сприйняття, а як продукт їх пошуку та «відкриття». Підготовка до таких занять має свої особливості:
навчальний матеріал має вміщувати інформаційно-пізнавальний конфлікт або створювати умови для його виникнення при сприйманні цього матеріалу учнями певного віку та з певною підготовкою;
посильний для самостійного пошуку школярів;
навчальний матеріал має бути струкгурованим відповідно до навчально-творчої діяльності.
В організації "відкриття знань, умінь і навичок" чітко виділяються два взаємозв'язані елементи: навчально-творча діяльність учнів; управління цією діяльністю з боку вчителя. В результаті навчально-творчої діяльності школярі формулюють правила, закону, "відкривають" для себе нові знання.
Наведемо приклад застосування технології відкриття знань, умінь, навичок при вивченні теми "Бензол". Вивчення бензолу починається з визначення його фізичних особливостей (на столах учнів - пробірка з бензолом, бромною водою).
Ставиться запитання: як можна визначити формулу бензолу? Учні відповідають, що потрібно спалити певну кількість бензолу і дізнатись, які речовини виділяються і в якій кількості, а далі провести розрахунки.
Дається задача: при повному згоранні 1,3 бензолу виділяється 4,4г вуглекислого газу і 0,9г води. Густина парів за воднем 39. Визначити формулу бензолу.
Учні розв'язують задачу і знаходять формулу бензолу - СН. Робиться висновок: бензол за формулою можна віднести до ненасичених вуглеводів. Далі вчитель пропонує перевірити цей висновок на досліді (взаємодія бензолу з бромом). Проведений учнями дослід не підтверджує висновку. Бензол не викликає знебарвлення брому, що характерно для ненасичених вуглеводів. Виникає суперечність, пізнавальне утруднення, в результаті аналізу якого учні за допомогою вчителя формулюють проблему: Чому ненасичена за формулою сполука не дає характерної реакції?
Шукаючи відповідь на поставлене запитання, учні складають структурні формули бензолу. 3"являється декілька таких формул. Яка з них правильна? В ході бесіди з'ясовується, що підтвердити правильність тієї чи іншої формули допоможе кількісний дослід гідрування або хлорування бензолу.
Проектна технологія. Навчальне проектування виникло у 20-і роки минулого століття у США на основі діяльності Джона Дьюї. Послідовник Дж.Дьюї В.Х.Кілпатрік продовжив роботу над проектами, розробив їх класифікацію. Ідеї проектного навчання розробляв російський педагог С.Т.Шатський. Технологія проектування передбачає розв'язання учнем або групою учнів суперечності, подолання інформаційного конфлікту.
Проектна технологія, яка функціонує як один з видів творчо-розвивальної технології, спрямована на з'ясування інформаційно-пізнавального конфлікту, проблеми, (завдання), що потребує дослідницього пошуку, інтегрованих знань для її розв'язання.
Результати проектів мають бути відповідно оформлені - відеофільм, альбом, газета тощо.
За кількістю учасників проекти поділяються на особистісні, парні та групові.
За часом проведення - короткочасні (до тижня), середньої тривалості (від тижня до місяця), довготривалі (кілька місяців).
Мозковий штурм
Як спосіб генерування ідей, розв'язання творчої задачі був запропонований А.Ф.Осборном. Основна мета цієї технології—у збиранні великої кількості ідей, звільнення від інерції мислення.
Забороняється критикувати запропоновані учасниками ідеї, при цьому репліки, жарти підтримуються.
Вчитель - вміло керувати дискусією, ставити стимулюючі запитання. Оптимальна група - 7-15 осіб.
Відбір ідей проводять експерти. Оцінка проводиться в 2 етапи.