Показники засвоєння учнями теми "Населення світу"

Класи	Кількість учнів	І група завдань				ІІ група завдань		ІІІ група завдань		ІV група завдань		Статистичні дані		Коефіцієнт ефективності
		I1	I2	I3	I4	II1	II2	III1	III2	IV1	IV2			Кеф 1,24
Експериментальний	25	58	56	71	73	71	72	75	79	96	101	751	30
Контрольний	24	43	44	65	64	61	58	56	56	77	81	605	24,2

Модульна організація процесу навчання в школі не тільки впливає на якість знань учнів, а й на формування їх готовності до самоосвіти, про що переконливо доводить Н.М.Терещенко (61) у своїй дисертації.

Крім того, ми поставили за мету прослідкувати вплив модульної технології навчання на формування навчальної діяльності учнів. Оскільки формування навчальної діяльності школярів — дуже об'ємна і багатофакторна проблема, то ми вирішили перевірити тільки один із параметрів навчальної діяльності учнів, а саме саморегуляцію школярів.

Показниками саморегуляції були обрані такі:

• цілепокладання (вміння ставити ціль);

• сформованість дій по моделюванню ситуації;

• сформованість дій по програмуванню діяльності;

• уміння оцінювати свої дії;

• уміння коригувати результати і способи дій.

Було опитано 36 учнів, по 18 чоловік в кожному класі (контрольному і експериментальному). Були обрані кращі учнів в обох класах як за успішністю, так і за організованістю своєї шкільної і домашньої роботи. Для опитування учнів були використані матеріали А.К.Осницького, а саме його робота "Саморегуляция деятельности школьников и формирование активной личности" (- М., 1986. - С.73-78). Складений ним опитувальник був запропонований учням для самооцінки. В результаті ми змогли отримати інформацію про те, можуть чи ні школярі оцінити свої дії; наскільки вони впевнені у своїй самооцінці; як оцінюють свої дії саморегуляції в навчальній діяльності.

Крім того, були використані матеріали по саморегуляції навчальної діяльності учнів, які розробила Гриньова М.В. (Рівні сформованості саморегуляції навчальних дій та спосіб їх визначення // Педагогіка. Респ.наук.-метод.зб. - вип.30. - К.: Рад-школа.- 1991.-С.26-31).

Результати проведеного дослідження такі. В основному абсолютна більшість учнів обох класів: і ті, які працювали за модульною, і за традиційною технологіями, можуть оцінити свої дії по саморегуляції. Ми підрахували кількість чітких, впевнених відповідей і виразили їх у процентах по відношенню до загальної кільюсті відповідей.

У класі, який навчався в умовах технології модульного навчання, отримано 38,9 % правильних відповідей від загальної кількості. У класі з традиційним способом навчання 34 % правильних відповідей, які характеризують впевненість у своїх діях (відповідь дана точно, без хитань: "так" або "ні"). Причому, частіше давали чітко стверджувальну позитивну відповідь у класі з модульним навчанням, а в класі з традиційним навчанням - частіше чіткішими були негативні відповіді.

Далі перейдемо до характеристики кожного виділеного нами показника саморегуляції навчальної діяльності учнів.

Позитивних відповідей про сформованість дій з цілепокладання, тобто вміння ставити мету і визначати послідовність дій, яка приводить до реалізації поставленої мети, у класі з модульним навчанням дано 10,7 %, а в класі з традиційним навчанням - 9,5 %.

Сформованість дій з моделюванням ситуацій визначили 7,8 % учнів експериментального класу і 7,5 % учнів з контрольного класу.

Уміння програмувати діяльність визнали тільки 5,6 % учнів з модульним навчанням і 4 % - з традиційним.

Позитивних відповідей про сформованість з уміння оцінювати дії та здійснювати контроль і самоконтроль дали в експериментальних класах 15 % учнів, тоді як у контрольних тільки 4,1 %. Уміння здійснювати корекцію результатів і способів дій визнали 14,4 % учнів у модульних класах і відповідно - 7 % учнів контрольних класів.

Отже, позитивних оцінок своїх дій по саморегуляції в обох класах небагато. В основному не більше 10 %. Винятки складають дії по самооцінці в модульних класах, де цим діям приділяється увага, але і 15 % — це недостатньо. В основному учні більш упевнені в обох класах в умінні здійснювати цілепокладання і моделювання ситуацій. Менша впевненість у позитивній оцінці з програмування дій, і особливо з корекції результатів і способів дій, в учнів контрольних класів. Більша впевненість в учнів з модульним навчанням.

Негативні оцінки сформованості своїх дій саморегуляції з цілепокладання складають 1,5 % у класі з модульним навчанням і 3 % у класі з традиційним навчанням; з моделювання умов - відповідно 1,3 % і 3,5 %; з програмування дій -5 % і 6,1 %; з оцінювання результатів - 2,9 % і 5,9 %; з корекції результатів і способів дій-2,6% і 5,6%.

Отже, близько 6 % учнів негативно оцінюють свої дії з саморегуляції в обох класах. Дещо кращі показники в учнів з модульним навчанням. Менш упевнені у своїх діях учні, які навчались за традиційним навчанням.

Таким чином, отримані результати дають певні підстави робити висновки:

1. Абсолютна більшість учнів старших класів можуть оцінити свої дії по саморегуляції.

2. Частіше давали чітко стверджувальну позитивну відповідь у класі з модульним навчанням, а чітко стверджувальну негативну відповідь—у класі з традиційним навчанням.

3. Краще сформовані дії з цілепокладання і моделювання ситуацій в обох класах.

4. Найбільші труднощі відчувають учні обох класів з програмування дій.

5. Краще сформовані дії по оцінюванню і корекції в учнів модульних класів.

6. У цілому дії по саморегуляції, на думку учнів, сформовані недостатньо в обох класах, але в класах з модульним навчанням більше учнів, які уміють здійснювати дії по саморегуляції.

7. Вважаємо, що дані цього дослідження дозволяють оцінити як позитивну тенденцію в навчанні школярів діям саморегуляції засобами модульної технології навчання.

8. При організації навчання за будь-якою технологією, в тому числі і модульною, необхідно особливу увагу звернути на формування дій по саморегуляції особистості.

На основі узагальнення результатів наукового пошуку можна визначити з позицій системного підходу, що розроблена й описана технологія модульного навчання є цілісною, оскільки охоплює всі системо створюючі елементи: цілі навчання, інтеріоризовані цілі навчання; зміст навчання, побудований у своєрідних юмплексах-модулях; форми, методи, засоби навчання, які застосовуються відповідно до схем розроблених етапів; педагогів в аспекті трансформування їх функцій у педагогічному процесі від інформаційно-повідомляючої до координаційно-юнсультативної; учнів, яким у процесі модульного навчання відводиться місце активної, цілеспрямованої особистості, що засвоює досвід із великим ступенем самостійності.

Проведене дослідження дає змогу зробити висновок, що в процесі модульного навчання реалізується паритетна взаємодія між вчителем і учнем, утверджуються і розвиваються суб'єкт-суб'єктні відносини, забезпечується гуманізація педагогічного процесу, досягається якісно новий рівень зростання вчителя і учнів.

Основними педагогічними умовами модульної технології навчання у школі можна вважати такі:

• модульне структурування змісту навчальних дисциплін з урахуванням принципів модульного навчання, які корелюються із загальнодидакгичними;

• технологічне забезпечення модульної технології як системи: взаємодія установчо-мотиваційного, змістово-пошукового, кошрольно-смислового, адаптивно-перетворюючого, системно-узагальнюючого та контрольно-рефлексивного етапів навчання;

• рівень підготовленості вчителів і учнів до демократичного типу співпраці - суб'єкт - суб'єктивних відносин.

При впровадженні модульного навчання необхідно враховувати в школах такі особливості:

1. Підготовка модульної програми потребує значно більше зусиль учителя, ніж у традиційній предметній системі. Адміністрації школи необхідно враховувати це положення при плануванні робочого часу вчителя.

2. Необхідна підготовка вихідної бази, яка включає:

   • матеріальне забезпечення школи, особливо комп'ютерною і розмножувальною технікою;

   • рівень кваліфікації вчителів і їх бажання працювати за новими технологіями;

   • підготовка учнів до впровадження нової технології.

Проведене теоретичне та практичне дослідження дає змогу підтвердити, що основним засобом модульної технології навчання є модулі та їх комплекси (модульна програма, навчальний модуль, змістовий і технологічний модуль). Модуль є закінченим блоком інформації, який включає в себе цільову програму навчальних дій, методичне керування й забезпечує досягнення поставлених дидактичних цілей. Встановлено, що модульна технологія навчання дозволяє індивідуалізувати педагогічний процес, підвищити частку самостійної роботи учнів, зокрема в таких аспектах:

1. зміст навчання (індивідуалізація змісту може бути проведена на різних рівнях з метою поглиблення і розширення знань, але з обов'язковим засвоєнням базового рівня);

2. темп засвоєння (специфіка побудови змісту дозволяє учневі організовувати самостійну діяльність за складеною індивідуальною програмою);

3. шляхи (способи) навчання. У модулях подаються альтернативні варіанти керування навчальними діями, тому учень сам може вибирати найдоцільніші, з його точки зору, об'єкти дій;

4. контроль, самоконтроль, взаємоконтроль (кожний модуль забезпечується системою зворотного зв'язку, важливе місце в якій займає тестовий контроль та самоконтроль, що є індивідуальним);

5. безпосередній вплив вчителя на кожного учня (передача частини своїх функцій, різних у кожному окремому варіанті модуля, дозволяє педагогу ширше, глибше реалізувати індивідуальні контакти).

Експериментальне доведено, що якість знань учнів за модульної технології навчання підвищується, формується різнорівнева змістова самостійність від виконавчої до творчої. Модульна технологія покращує самоорганізацію навчальної діяльності учнів.

Проведена робота по дослідженню технології модульного навчання потребує подальших розробок, особливо в напрямку:

• дослідження співвідношення класно-урочної і модульної системи навчання;

• дослідження формування мотивації пізнавальної діяльності учнів у процесі модульної технології навчання;

• дослідження проблем комп'ютеризації модульної технології навчання в системі загальноосвітньої школи.