Показники виконання учнями завдань першої і другої груп з оцінки обсягу і осмислення навчального матеріалу теми "Населення світу"

Класи

Кількість учнів

І група завдань

Коефіцієнт повноти (К′п)

ІІ група завдань

Коефіцієнт повноти (К′′п)

перше

друге

третє

четверте

перше

друге

бали

бали

бали

бали

бали

бали

3

2

1

0

3

2

1

0

4

3

2

1

0

4

3

2

1

0

4

3

2

1

0

4

3

2

1

0

Експериментальний

25

36/12

18 Вер

04 Кві

-

33/11

18 Вер

05 Тра

-

28 Лип

30 Жов

10 Тра

03 Бер

-

32/8

30 Жов

08 Кві

03 Бер

-

0,37

24 Чер

36/12

08 Кві

03 Бер

-

32/8

27 Вер

10 Тра

03 Бер

-

0,28

Контрольний

24

15 Тра

20 Жов

08 Сер

0/1

18 Чер

18 Вер

08 Сер

0/1

16 Кві

33/11

14 Лип

02 Лют

-

16 Кві

27 Вер

20 Жов

01 Січ

-

0,19

12 Бер

30 Жов

18 Вер

01 Січ

0/1

12 Бер

24 Сер

20 Жов

01 Лют

0/1

0,125

Таблиця 2

Показники виконання учнями завдань третьої і четвертої груп з оцінки обсягу і осмислення навчального матеріалу теми "Населення світу"

Класи	Кількість учнів	ІІІ група завдань										Коефіцієнт	ІV група завдань												Коефіцієнт
		перше					друге						перше						друге
		бали					бали						бали						бали
		4	3	2	1	0	4	3	2	1	0		5	4	3	2	1	0	5	4	3	2	1	0
Експериментальний	25	28 Лип	36/12	10 Тра	01 Січ	-	36/9	36/12	06 Бер	01 Січ	-	0,32	40/8	36/9	12 Бер	04 Лют	01 Січ	-	45/9	40/10	12/4	04 Лют	-	-	0,34
Контрольний	24	12 Бер	21 Лип	20 Жов	03 Бер	0/1	08 Лют	24 Сер	20 Жов	04 Кві	-	0,1	10 Лют	28 Лип	33/11	06 Бер	01 Січ	-	10 Лют	36/9	30 Жов	04 Лют	01 Січ	-	0,08

Кількісні показники оцінки дієвості і системності знань виявлялись через третю і четверту групу завдань. Результати виконання завдань подані в таблиці 2. З даних, наведених у таблиці, видно, що учні експериментальних класів успішніше виконали ці завдання. Про це свідчить коефіцієнт повноти, який для експериментального класу за оцінкою третього завдання на дієвість знань становить К^′′′пов._е= 0,32, а для контрольних К^′′′пов._к= 0,10.

Тобто дієвість знань учнів у експериментальному класі майже в З рази більша, ніж у контрольному. Якісний аналіз показує, що учні експериментального класу, з'ясувавши форми міграції населення, наочно, з допомогою таблиць і діаграм, представили основні міграційні потоки, рівні урбанізації населення, обґрунтували їх темпи.

Результати оцінки системності знань учнів перевірялись за допомогою четвертої групи завдань, які мали узагальнюючий характер. Порівняння коефіцієнтів повноти К^IV_пов.е = 0,34 і К^IV _пов.к = 0,08 красномовно свідчить, що за традиційною методикою системність знань виявилась дуже низькою, причиною цього є те, що вчитель недостатньо орієнтує учнів на цілісне сприймання теми з перших уроків вивчення теми. Тоді коли при модульній технології навчання обов'язковою умовою її застосування є постановка перед учнями комплексних і конкретних цільових завдань теми, забезпечення прийняття їх учнями, чітке усвідомлення з відповідною фіксацією у зошиті тих знань, умінь і цінностей, які учень має засвоїти. Вчитель має забезпечити в учнів мотивацію до вивчення навчального матеріалу теми і чітко представити організацію його вивчення.

Отже, застосування технології модульного навчання, яка чітко організовує працю учнів з вивчення теми, сприяє більш якісному і самостійному засвоєнню знань і умінь учнів.

Для того, щоб проаналізувати показники засвоєння всієї теми, ми представили зведену таблицю 3. Аналітико-узагальнююча робота з даними таблиці показує, що із можливих 800 балів у експериментальних класах учні набрали 751, а в контрольних класах із 768 - відповідно 605. Це дало можливість вирахувати середнє арифметичне в експериментальному і контрольному класі, яке склало відповідно X_е = 30,04 і Х_к = 24,2. Коефіцієнт ефективності Ế_ảố=Ỗ_ả/Ỗ_ế=30,04/24,2 , або 124 %. Тобто ефективність застосування технології модульного навчання в експериментальних класах вища на 24 %. Ці показники збігаються із дослідженнями П.Юцявічене (76), 1.1.Бабина (5), П.І.Сікорського (50). Таким чином, була доведена наша робоча гіпотеза.

Таблиця З