2.4.2. Модульна програма - основа змістового модуля

Модульна технологія вивчення будь-якого навчального предмета перш за все передбачає розробку змістових модулів. Мета розробки - розчленування змісту кожної теми курсу на складові частини (функціональні вузли) у відповідності з дидактичними Цілями. Для розробки комплексу модулів необхідний системний аналіз, глибоке опрацювання змісту і структури дисципліни. Як зазначає В.Бондар: "Модульна організація змісту навчальної дисципліни менш за все є механічним перенесенням розділів програми до навчальних модулів, оскільки вимагає серйозної, аналітино-логічної роботи над змістовим наповненням дисципліни, стру ктурування її як системи, а не довільного конгломерату наукової інформації" (9, С.7).

Система змістових модулів складає модульну програму. Дослідники модульного навчання систему змістових модулів називають по-різному, одні -П.Юцявічене, В.Пасв'янскене, Т.Шамова, В.Бондар, А.Алексюк - модульна програма, тоді як А.Фурман, О.Руменкж, В.Мельник - граф-схемою.

Ефективність модульного навчання визначається багатьма факторами, але особливо вона залежить від високої якості змістових модулів, які складають модульну програму. Тому дуже важливо правильно її побудувати, визначити ті основні принципи, на яких вона грунтується. Ці принципи розроблені науковцями (П.Юцявічене, А.Алексюком, В.Бондарем, А.Фурманом). Спираючись на їх дослідження, виділимо таку систему принципів:

1. Цільове призначення інформаційного матеріалу.

2. Поєднання комплексних, інтегруючих і конкретних дидактичних цілей.

3. Повнота навчального матеріалу в модулі.

4. Відносна самостійність елементів модуля.

5. Оптимальне поєднання інформаційного і методичного матеріалу.

6. Реалізація зворотнього зв'язку.

Дамо характеристику виділених принципів і покажемо їх реалізацію при складанні модульної програми.

Цільове призначення банку інформації вказує на те, якою буде модульна програма чи пізнавальна (гносеологічна), чи операційна. Якщо ставиться мета досягнення пізнавальних цілей, то банк інформації модуля формується за гносеологічною ознакою. Якщо вимагається досягнення діяльніших цілей, то застосовується операційний підхід до побудови банку інформації, і в результаті отримуємо модулі операційного типу. У практиці загальноосвітньої школи використовується, в першу чергу, модульна програма пізнавального типу (поняття, закони, факти). Але якщо відноситися до навчально-пізнавальної діяльності школярів як до особливого виду діяльності, що є вимогою сучасного ставлення до школи, де треба формувати навички навчальної діяльності, прийоми розумової діяльності, уміння самонавчання, то є потреба у складанні модульної програми операційного типу. Врахування обох цілей при складанні модульних програм вказує на те, що програма змішаного типу.

Важливою умовою реалізації модульного принципу організації змісту навчальної дисципліни є виділення генеральних світоглядних ідей навчального предмета, на розкриття яких спрямовані модулі. Наприклад, стержневими лініями курсу алгебри є число, рівняння, нерівності, перетворення виразів, функція, які уточнюються для кожного класу навчання.

Цілевизначення є основою побудови модульної програми. Складання блоків цілей і завдань покликані стати вихідними при структуруванні змісту навчальної дисципліни за модульним принципом. Після того, як визначились, якого типу буде програма — гносеологічна, операційна чи змішана, необхідно побудувати блок цілей, в якому діалектичне поєднується комплексна мета, інтегруючі й окремі дидактичні цілі. Під кожну ціль підводиться зміст з його теоретичними та емпіричними компонентами, структурою, видами зв'язку, способами та результатами функціонування виучуваних процесів чи явищ.

П.Юцявічене наочно представила дидактичні цілі у формі піраміди (мал.2).

1.1 1.2 1.3 2.1 2.2 3.1 3.2 3.3

Комплексна дидактична ціль (КДЦ)

Інтегрована дидактична ціль (ІДЦ)

Конкретна дидактична ціль (КДЦ)

Комплексна дидактична мета є вершиною піраміди цілей і реалізується-всією модульною програмою. Вона об'єднує інтегруючі дидактичні цілі. Кожній інтегруючій дидактичній цілі відповідає конкретний модуль. Із цього випливає, що модулі, які відповідають інтегруючим дидактичним цілям, складають комплексну дидактичну ціль і об'єднуються модульною програмою (МП). Кожна інтегруюча дидактична ціль складається із конкретних (часткових) дидактичних цілей (КДЦ), яким у модулі (М) відповідає один елемент навчання. Схематично структуру модульної програми можна подати так.

Схема 3

МП Назва дидактичного модуля

Комплексна дидактична мета

М-1

Інтегруюча ІДЦ-1

М-2

М-3

М-4

ІДЦ-2

ІДЦ-3

ІДЦ-4

Розглянемо побудову модульної програми на прикладі окремої теми курсу "Економічна і соціальна географія світу" (10 клас). Виберемо тему "Населення світу" і проілюструємо визначення комплексної мети, інтегруючих і конкретних цілей.

Комплексна дидактична мета (КДМ) полягає в тому, щоб оволодіння змістом усіх модулів забезпечило учням розуміння проблем, пов'язаних із населенням світу: демографічною політикою, відтворюваністю, релігійним складом, співіснуванням різних народів та прогнозуванням майбутніх проблем людства.

Комплексна дидактична мета реалізується через інтегруючі дидактичні цілі (ІДЦ). їх може бути декілька. У даному випадку виділяємо п'ять комплексних дидактичних цілей і відповідно будуємо п'ять модулів.

ІДЦ - 1. Ознайомлення з проблемами населення світу.

ІДЦ - 2. Формування знань про чисельність та відтворюваність населення світу:

- знання про відтворюваність населення, його типи і про управління відтворюваністю;

- уміння самостійно працювати з різними джерелами інформації;

- уміння аналізувати зібраний матеріал.

ІДЦ - 3. Формування знань про структуру населення:

- знайомство з особливостями етнічного і релігійного складу населення світу;

- формування уміння аналізувати віково-статеві піраміди;

- формування вміння аналітико-синтетичної діяльності учнів. ІДЦ - 4. Засвоїти знання про розміщення населення:

- знання про розміщення, основні риси міграції та урбанізації населення;

- уміння систематизувати інформацію, виділяти головне.

ІДЦ - 5. Формувати уявлення про населення світу: вчора, сьогодні, завтра:

- узагальнити і поглибити отримані знання про населення світу;

- на основі накопичення банку даної інформації розвивати свої уявлення про населення світу, прогнозувати майбутні проблеми людства.

Далі визначаються конкретні дидактичні цілі. Вони випливають із комплексної та інтегруючої цілі, відповідають виділеному елементу навчання. Часткові (конкретні) дидактичні цілі можуть бути автономними або взаємозв'язаними.

Сформулюємо відповідно до інтегруючих цілей конкретні дидактичні цілі. Інтегруючій дидактичній цілі № 1 відповідають часткові дидактичні цілі:

- знайомство з проблемами населення світу;

- розвиток уміння знаходити протиріччя в сучасному світі. Інтегруючій цілі № 2 відповідають такі окремі дидактичні цілі:

- виявить тенденції в прирості населення з початку нашої ери;

- актуалізувати поняття про відтворюваність населення;

- сформувати уявлення про типи відтворюваності населення і їх географію;

- сформувати уявлення про демографічну політику і її основні напрямки. Інтегруючій цші № 3 відповідають конкретні дидактичні цілі:

- актуалізувати знання з теми "Чисельність і відтворюваність населення";

- сформувати уявлення про географію світових релігій;

- показати причини, які загострюють міжнаціональні стосунки;

- формувати вміння здобувати і розгортати інформацію з'аналізу віково-статевих пірамід;

- аналізувати хід і результати своєї роботи.

Інтегруючій цілі № 4 відповідають конкретні дидактичні цілі:

- виявити регіони з підвищеною густотою населення і пояснити причини 'їх появи;

- визначити форми міграції населення і виявити основні міграційні потоки;

- виявити основні риси урбанізації;

- сформувати уявлення про рівні і темпи урбанізації;

- перевірити знання.

Інтегруючій цілі № 5 відповідають конкретні дидактичні цілі:

- узагальнити і поглибити отримані знання про населення світу;.

- на основі банку знань розвивати свої уявлення про те, що демографічна картина світу мозаїчна і досягнення її однорідності вимагає великих зусиль людства;

- показати, що питання, зв'язані з взаємодією різних етносів, релігій між собою

- найгостріша проблема людства;

- показати, що сучасні тенденції розміщення населення визначаються соціально-демографічними причинами;

- визначити межі проблеми населення світу як однієї із глобальних проблем людства.

При складанні модульної програми необхідно враховувати важливість вхідного контролю перед вивченням кожного модуля, тобто здійснювати дії з діагностики знань та умінь учнів. Теорія модульного навчання вимагає створити можливість наступності при отримуванні оберненого зв'язку. Для цього освоєння модуля вимагає попередньої діагностики знань і досвіду учнів з даної теми. Проте, як свідчать дослідження і практичний досвід, в умовах школи перед кожним модулем проводити діагностику немає потреби. Це, в основному, треба робити тоді, коли навчальна інформація, яка закладена в модуль, у значній мірі може бути відома учням із попередніх курсів або суміжних дисциплін.

У структуру модульної програми має входити модуль, який сприяв би формуванню мотивації вивчення пропонованої теми, прийняття учнями цілей модуля, усвідомлення програми вивчення модуля, знайомство із змістом всієї теми і підходами до її вивчення, усвідомлення вимог до контролю і оцінювання досягнень учнів з модуля. Тому обов'язково виділяється нульовий модуль у програмі і відповідно нульовий навчальний елемент. Цей модуль у технології модульно-розвивального навчання (А.Фурман) має назву установчо-мотиваційний модуль. А. Алексюк, який виділив 4 модулі семестрового курсу' 'Педагогіка вищої школи'', радить кожний модуль розпочинати із вступної установчої лекції викладача. Вона визначає, в чому важливість обговорюваних у даному модулі ідей, які завдання викладача і над чим студенти мають самостійно працювати, які завдання чи практичні роботи мають виконувати, які знання мають особливе теоретико-методологічне значення. На вступній лекції визначається графік консультацій, право здати модуль достроково.

При складанні модульної програми необхідно врахувати важливість не тільки вхідного контролю, а й поточного, проміжного і узагальнюючого та рефлексію діяльностей вчителя і учнів. Функції поточного і проміжного контролю опишемо пізніше. А зараз зазначимо, що модульна програма обов'язково включає останній модуль і останній навчальний елемент, спрямований на оцінювання навчальних досягнень учнів і рефлексію їх діяльності.

Складання модульної програми неможливе без реалізації різного роду дій. До них ми відносимо дії по визначенню рівня знань та умінь учнів. Далі вчитель здійснює дії по відбору змісту освіти школярів, дії по цілепокладанню, дії по відбору навчального матеріалу в модулях, у навчальних елементах; дії з вибору методів і форм організації навчально-пізнавальної діяльності школярів у межах заданої модульної програми; дії з вибору засобів діагностики якості навченості учнів; дії із згортання навчальної інформації до рівня висновків, узагальнень, заключень; дії з рефлексії навчальної діяльності.

При складанні модульних програм можна виділити декілька етапів:

1. визначення рівня знань і умінь учнів перед вивченням конкретної теми;

2. відбір навчальної інформації, яку належить засвоїти;

3. формування комплексної, інтегруючих та конкретних дидактичних цілей;

4. відбір навчального матеріалу для окремих модулів і навчальних елементів;

5. згортання навчального матеріалу в навчаючі елементи (модулі, учбові елементи);

6. вибір і поєднання традиційних та інноваційних методів навчання форм організації навчально-пізнавальної діяльності школярів;

7. вибір засобів діагностики якості научуваності школярів з даного модуля;

8. узагальнення вивченого (резюме);

9. рефлексія діяльності вчителя і учнів.

Повернемось до принципів побудови модульної програми, які ми сформулювали на початку параграфа. Ми охарактеризували і показали, як реалізувати перший і другий принцип у складанні модульної програми. Аналітична робота над змістом навчального матеріалу виходила за межі реалізації принципів цілепокладання, вона торкалася і наскрізних стержневих ідей курсу, і методичних порад вибору засобів навчання та діагностики.

Охарактеризуємо такі принципи.

Повнота навчального матеріалу забезпечується таким чином:

• викладаються сутнісні елементи навчального матеріалу, найчастіше блоком;

• даються пояснення (можна на декількох рівнях) до цього матеріалу;

• вказуються можливості додаткового поглиблення матеріалу або його розширеного вивчення засобами використання різними методами або рекомендуються конкретні літературні джерела;

• даються практичні завдання і пояснення до їх розв'язання;

• даються теоретичні і практичні завдання.

Процес засвоєння знань має бути керованим, а це вимагає здійснення оберненого зв'язку засобами контролю і корекції в оволодінні навчальним матеріалом. Правила реалізації принципу оберненого зв'язку такі:

• необхідно забезпечити модуль засобами вхідного контролю, який показує рівень підготовки учня до його засвоєння;

• варто застосовувати поточний, проміжний і узагальнюючий контроль;

• поточний і проміжний контроль може здійснюватись у вигляді самоконтролю.

Зміст модуля доцільно представляти у графічному вигляді з наступною нумерацією навчальних елементів. Отже, відбираючи навчальний матеріал до змістових модулів, необхідно ставити за мету: а) викладати сутнісні елементи навчального матеріалу; б) давати пояснення (на кількох рівнях) для роботи над цим матеріалом; в) показувати шляхи можливого заглиблення учня в матеріал чи його розширене вивчення за допомогою опорних конспектів та дидактичного матеріалу; г) ставити практичні завдання (в кількох варіантах) і пояснювати способи їх використання; д) рекомендувати завдання для самоконтролю і давати відповіді на них; е) розвивати творче обдарування учнів.

Знання принципів побудови модульної програми дозволяє врахувати основні теоретичні положення самого модульного навчання. Спосіб реалізації викладених вимог, структурування навчального матеріалу та виділення модулів подамо схемою з теми "Населення світу".

Схема 2

МП «Населення світу»

М-0

М-1

М-2

М-3

М-4

М-5

М-6

Назви модулів Форми навчальних занять

М-О - Установчо-мотиваційний - 1 год.

М-1 - Знайомство з проблемами населення світу - 1 год.

Проблемно-пошукова лекція з елементами евристичної бесіди - 1 год.

М-2 - Чисельність і відтворюваність населення - 1 год. Самостійна робота з модулем

М-3 - Структура населення - 1 год. Самостійна робота з модулем, з використанням відеофільму. Дискусія.

М-4 - Розміщення населення - 1 год. Самостійна робота з модулем.

Попередній контроль, самоконтроль і взаємоконтроль. Робота з діагностичними тестами.

М-5 - Населення світу: вчора, сьогодні, завтра - 2 год.

Групова робота, обговорення проблеми. Самостійна робота. Резюме. Узагальнення.

М-6 - Оцінка навчальних досягнень учнів. Рефлексія діяльностей вчителя і учнів. Діагностичні тести. Обговорення причин помилок у засвоєнні навчального матеріалу, в організації самостійної діяльності учнів у школі і дома.

Внутрішня і зовнішня структура модуля мають бути побудовані так, щоб засвоєння одного модуля стало передумовою якісного опанування іншим, що у підсумку забезпечує формування цілісної системи знань.

Таким чином, при побудові модульних програм ми використали комплексно-цільовий підхід. Його основним засобом стала побудова цілезмістового компонента: системи комплексних, інтегруючих і конкретних дидактичних цілей. Система виявлених дидактичних цілей і аналіз змісту модулів визначили вибір типів і форм навчальних занять, методів навчання і форм організації навчально-пізнавальної діяльності.

Наведемо іще один приклад модульної програми при вивченні математики у VI класі.

Схема З