2.4. Зміст і організація модульної технології навчання
2.4.1.Мета і завдання
Головною метою модульного навчання є забезпечення розвитку учня, його соціального і духовного становлення в умовах діалектичне пов'язаних освіти, навчання і виховання. Іншими словами, модульне навчання спрямоване на особистісний розвиток учня, на формування його пізнавальної активності, самостійності при врахуванні його схильностей і здібностей, потреб та інтересів.
Головна мета модульного навчання - дати змогу кожному учневі реалізувати власний інтелектуальний та особистісний потенціал. Таке навчання здатне виконати соціальне замовлення суспільства, оскільки створює зону ефективного пізнавального, соціального і психічного розвитку особистості.
Виділимо основні завдання модульного навчання:
оволодіння системою знань, практичним досвідом їх застосування як засобами розвитку особистості;
комплексне (різнобічне і різнорівневе) формування суб'єктивності, розвитку цілісної особистості як індивідуальності, що здатна самореалізуватися;
індивідуалізація навчання, підвищення пізнавальної самостійності учнів, створення умов для самоосвіти і саморозвитку;
формування потребо-мотиваційної сфери учня, мотивів його навчальної діяльності;
усвідомлення значимості особистої діяльності і соціального оточення учня, поєднання оцінки і самооцінки.
Традиційне навчання, особливо з його домінуючим комбінованим уроком, де опитування змінюється поясненням, за яким іде закріплення, неспроможне забезпечити виконання поставлених завдань. Класно-урочна система в сучасних умовах потребує глибокої перебудови, переосмислення і удосконалення на основі всього теоретичного (психолого-педагогічного) і практичного досвіду.
Наведемо один із прикладів того, що традиційний урок з його сталою тривалістю у 45 хвилин, яка започаткована Яном Амосом Каменським, сьогодні потребує змін.
Психологи В.В.Давидов, А.К.Дусавицький, М.В.Занков, Д.Б.Ельконін, Н.О.Менчинська встановили рівні пізнавальної активності учнів під час уроку. Графік рівня пізнавальної активності має такий вигляд:
П
А
0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Час уроку
Мал.1
Як видно із графіка, найвищий рівень активності з десятої до тридцятої хвилини уроку, а в цей час вчитель найчастіше опитує учнів. Засвоєння навчального матеріалу в основному припадає на той час, коли іде зниження розумової активності учнів, останні 15 хв. уроку є непродуктивними. За дослідженнями Малафіїка І.В. (Урок у сучасній школі: Питання теорії і практики. - Рівне, 1997) і нашими власними, вчителі найчастіше обирають таку структуру розподілу часу уроку: на опитування відводиться 24 % часу уроку, пояснення - 62 %, самостійну роботу - 9 %, закріплення - 4 %, пояснення домашнього завдання - 1 %, якщо вчитель це робить, або й зовсім без пояснення дає параграфи і завдання домашньої роботи.
При традиційному навчанні, коли переважає пояснювально-ілюстративний метод навчання, на самостійну роботу, як свідчить дослідження, відводиться дуже мало часу, всього 9 % уроку. Це спонукає і науковців, і практиків шукати таку організацію навчання, яка б збільшувала час на самостійну працю учня, привчала б його самостійно здобувати знання, користуватись підручником, іншою допоміжною літературою. Саме таким видом навчання є модульне, яке сприяє і забезпечує не тільки мотивацію до навчання, але й збільшує суттєво частку самостійної праці учня.
Як технологічно застосувати в школі модульне навчання, з'ясуємо у наступних параграфах.