АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

С. П. БОНДАР, Л. Л. МОМОТ, Л. А. ЛИПОВА, М. І ГОЛОВКО

ПЕРСПЕКТИВНІ

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ

В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ

За загальною редакцією С. П. Бондар

Рівне

Редакційно-видавничий центр «Тетіс»

Міжнародного університету «РЕГІ»

імені академіка Степана Дем’янчука

2003

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України, рекомендована до друку рішенням Вченої ради (протокол № 7 від 5 червня 2003 р.)

Автори: С.П.Бондар - кандидат педагогічних наук, доцент, провідний науковий співробітник. (Передмова, розділ 1; розділ 2);

Л.Л.Момот - кандидат педагогічних наук, старший

науковий співробітник (розділ 4);

Л.А.Липова - кандидат педагогічних наук, старший

науковий співробітник (розділ 5);

Н.І.Головко - кандидат педагогічних наук (розділ 3).

Науковий редактор С.П. Бондар.

Рецензенти: Н.Й.Волошина - член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор; М.І.Шут - член-кореспондент АПН України,доктор фізико-математичних наук, професор.

Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті: Навчальний посібник / За заг. ред. С.П.Бондар - Рівне. Редакційно-видавничий центр "Тетіс" Міжнародного університету "РЕП" імені академіка Степана Дем'янчука. 2003. 200 стор.

У посібнику на основі наукових досліджень і осмислення передового педагогічного досвіту розглядається технологічний аспект процесу навчання. Особливу увагу приділено історико-методологічному аналізу і з'ясуванню сутності поняття «педагогічна технологія»; розробці структури, логічно послідовних взаємозв'язаних етапів і класифікації педагогічних технологій.

Розглядаються інноваційні педагогічні технології: модульні, блочно-консультативні, творчо-розвивальні та технології індивідуального навчання.

Для широкого кола освітян: учителям, керівникам шкіл, методистам, студентам педагогічних закладів, усім тим, кого турбують проблеми реформування освіти в Україні.

966-7359-27-1 © Колектив авторів, 2003

Зміст

ПЕРЕДМОВА…………………………………………………………………………………..4

1. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СУЧАСНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

   1. Необхідність переходу до нових технологій навчання………………………………..6

   2. Основні шляхи реформування традиційної системи навчання………………………11

   3. Педагогічна технологія: становлення, термінологія, сутність………………………..15

   4. Структура педагогічної технології і вимоги до її проектування……………………..20

   5. Класифікація педагогічних технологій………………………………………………...24

2. РОЗДІЛ 2. МОДУЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ

   1. Становлення та розвиток модульних технологій навчання…………………………...34

   2. Теоретичні основи модульного навчання………………………………………………40

   3. Сутність, принципи і правила модульного навчання………………………………….46

   4. Зміст і організація модульної технології навчання…………………………………….54

   5. Педагогічні умови застосування технології модульного навчання в школі………….68

3. РОЗДІЛ 3. БЛОЧНО-КОНСУЛЬТАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ

   1. Теоретичні основи технології блочного навчання……………………………………..80

   2. Зміст та організація блочно-консультативної технології……………………………...81

   3. Умови успішного застосування блочно-консультативних технологій навчання……84

4. РОЗДІЛ 4. ТВОРЧО - РОЗВИВАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ТА УМОВИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

   1. Зміст та завдання творчо-розвивальних технологій навчання………………………..91

   2. Концептуальні положення творчо-розвивальних педагогічних технологій…………94

   3. Структура творчо-розвивальної технології навчання…………………………………96

   4. Види творчо-розвивальних технологій навчання……………………………………...99

   5. Умови реалізації творчо-розвивальних технологій навчання………………………...105

5. РОЗДІЛ 5. ТЕХНОЛОГІЇ ІНДИВІДУАЛІЗОВАНОГО НАВЧАННЯ

   1. Концептуальні основи індивідуалізованого навчання…………………………………109

   2. Види і сутність технологій індивідуалізованого навчання…………………………….113

   3. Інтеграція індивідуальної роботи з іншими формами навчальної діяльності учнів….119

   4. Особливості навчання обдарованих дітей ………………………………………………127

Передмова

В наш час в Україні відбувається становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження у світовий освітній простір. Цей процес супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу.

Психолого-педагогічна наука та шкільна практика в сучасних умовах, коли триває болісний процес переоцінки цінностей, долання усталених стереотипів, стоїть перед альтернативою: або вона й далі розвиватиметься в руслі традиційних понять, підходів до дитини як об'єкта впливів, знаннєцентризму, недооцінки духовного становлення і розвитку особистості, тим самим вичерпавши свій життєздатний потенціал, - або наповнить новим культуротворчим, життєтворчим, духовним змістом навчання й виховання і, таким чином, засвідчить, що головне для неї -дитина, з її радощами й болями, інтересами й потребами. Тому пошук педагогічних технологій, які б розглядали дитину як головний пріоритет і цінність, як суб'єкт культури і життя, є найбільш актуальним завданням сучасної педагогічної науки і практики. Інтегрування в європейські структури й динамізація економіки посилюють необхідність розв'язання завдань, які б забезпечували ефективне навчання і виховання учнів, підготовку їх до входження в соціум, формування в них таких якостей, які здатні були б вивести державу з кризового стану. Такий підхід потребує створення та використання нових педагогічних технологій. Перехід до 12-річної школи об'єктивно вимагає переведення освітнього процесу на технологічний рівень.

Як показує аналіз педагогічної практики в сучасній середній школі, за останні роки чітко визначився перехід на гуманістичні способи навчання і виховання дітей. Проте в масовій школі до цього часу зберігаються протиріччя між "фронтальними" формами навчання та індивідуальними способами навчально-пізнавальної діяльності кожного учня; між необхідністю диференціації навчання та однаковим змістом і технологіями навчання; між переважаючим пояснювально-ілюстративним способом викладання і діяльнісним характером учіння.

Одним із важливих напрямків усунення названих протиріч є розробка і введення прогресивних педагогічних технологій, які будуються на новій освітній парадигмі - особистісно орієнтованій.

Відбувається зміна парадигми освіти: пропонується інший зміст, інші підходи, інше право, інші відносини, інша поведінка, інший педагогічний менталітет. Важливою складовою педагогічного процесу стає особистісно орієнтована взаємодія вчителя з учнем, яка вимагає детального перегляду існуючих педагогічних технологій.

У психолого-педагогічному плані тенденція удосконалення педагогічних технологій характеризується переходом:

• від учня як функції запам'ятовування до учня як процесу розумового розвитку;

• від чисто асоціативної, статичної моделі знань до динамічно структурованих систем розумових дій;

• від орієнтації на середнього учня до диференційованих та індивідуалізованих програм навчання;

• від зовнішньої мотивації учіння до внутрішньої морально-виховної регуляції.

Щоб гідно прийняти виклик XXI століття, освіта повинна мати випереджувальний характер, тобто бути націлена на майбутнє, на розв'язання проблем нового століття, розвиток творчих здібностей учнів, формування у них нових способів мислення та дій.

За останнє десятиріччя вітчизняна наука і шкільна практика інтенсивно досліджують проблему технологізації освітнього процесу. Цій проблемі присвятили свої роботи такі вчені, як А.М.Алексюк, В.І.Бондар, В.В.Гузеєв, І.А.Зязюн, О.М.Пехота, О.Я.Савченко, Г.С.Сазоненко, П.І.Сікорський, С.О.Сисоєва, А.В.Фурман та інші. Проте в масовій практиці нові педагогічні технології застосовуються обмежено. Причинами цього, як показало дослідження, проведене авторами посібника, можна назвати такі:

1. часто ту чи іншу авторську педагогічну технологію і вчені, і практики подають описово, не доводячи до чіткого представлення всіх її етапів і взаємозв'язків, що утруднює її застосування для вчителя;

2. у вчителя до цього часу існує психологічний бар'єр до нового, інноваційного. Цей бар'єр проявляється у його скутості, як у мисленні, так і в діях;

3. недостатня, поверхова обізнаність вчителів з новими педагогічними технологіями і, зокрема, з їх різноманітністю;

4. невміння вчителя проектувати свою діяльність;

5. невміння вчителів структурувати соціально-культурний досвід на рівні знань, норм, цінностей;

6. впровадження нової для вчителя технології навчання потребує, особливо на рівні проектування, додаткового часу на підготовку. Проте, не завжди керівництво школою розуміє цю проблему вчителя і йде йому назустріч.

Усі ці виявлені і невиявлені причини є гальмом при застосуванні новітніх педагогічних технологій. Можна надіятись, що процес реалізації нових педагогічних технологій піде не шляхом проб і помилок, а шляхом освоєння теоретичних основ інноваційних процесів, шляхом технологізації педагогічної діяльності і навчальної праці школярів, які дозволять досягати гарантованих педагогічних результатів.

Для освоєння нових педагогічних технологій необхідна спеціальна підготовка вчителів.

Ознайомившись з матеріалами даного посібника, читач отримає можливість вільно орієнтуватися в існуючих психолого-педагогічних технологіях навчання. Йому допоможуть матеріали аналізу існуючої практики застосування традиційних технологій, різноманітні підходи до модернізації сутності і структури педагогічних технологій, їх проектування і класифікація.

Читач знайде для себе корисний матеріал з детальної розробки теорії і практики модульного, блочного-консультативного, творчо-розвивального та індивідуалізованого навчання.