
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Методичні вказівки
- •З дисципліни «Безпека життєдіяльності»
- •1. Місце та значення навчальної дисципліни
- •2. Методичні рекомендації з вивчення дисципліни
- •3. Програма курсу Розділ 1. Джерела небезпеки життєдіяльності людини та породженні ними фактори
- •Тема 1. Безпека життєдіяльності як категорія. Оцінка небезпек.
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема 2. Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •Методичні вказівки
- •Тема 3. Техногенні аварії з вибухами
- •Методичні вказівки
- •Тема 4. Техногенні аварії з викидом небезпечних хімічних речовин (нхр)
- •Методичні вказівки
- •Тема 5. Техногенні аварії з викидом небезпечних радіоактивних речовин
- •Методика вивчення
- •Тема 6. Природні небезпеки
- •Методичні вказівки
- •Тема 7. Соціально-політичні небезпеки
- •Методичні вказівки
- •Розділ 2. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій
- •Тема 8. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс
- •Тема 9. Управління силами та засобами ог під час нс
- •Тема 10. Рятувальні та інші невідкладні роботи
- •4. Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи
- •4.1. Загальні положення
- •Завдання до контрольної роботи
- •4.2. Зміст та послідовність розв’язку задач
- •Характеристика об’єктів господарської діяльності (огд)
- •4.2.1. Задача а. Прогнозування інженерної обстановки при аваріях з вибухами квр
- •Зміст і послідовність
- •4.2.2. Задача б. Прогнозування інженерної обстановки при вибухах гпс
- •Зміст і послідовність
- •4.2.3. Задача в1. Оцінка ступеня хімічної небезпеки ато та хімічної небезпеки нхо (№№21…29) Методом довгострокового прогнозування
- •4.2.4. Задача в2. Прогнозування хімічної обстановки при аваріях на хНо 1 (№№30…38)
- •Методом аварійного прогнозування
- •4.2.5. Задача г. Ідентифікація зон планування і проведення протирадіаційних захисних заходів при аваріях на аес (№№39…47)
- •Зміст і послідовність
- •4.2.6. Задача д. Аналіз рівня небезпеки потенційно небезпечного об’єкту
- •4.2.6.1. Загальні положення
- •4.2.6.2. Послідовність розв’язання задачі д
- •Вихідними даними є:
- •4.2.6.3. Оцінка параметрів та порядок визначення коефіцієнта небезпеки пно
- •База даних досліджуваних пно
- •Частота виникнення техногенних аварій
- •Ранжування пно за ступенем їхньої небезпеки
- •5. Питання для контрольної роботи
- •6. Рекомендована література
- •Рекомендації щодо оформлення пояснювальної записки контрольної роботи
- •Задача а. Прогнозування інженерної обстановки при вибухах конденсованих вибухових речовин (квр)
- •Задача б1. Прогнозування інженерної обстановки при вибуху гпс в результаті руйнування ємкості з газом
- •Задача б2. Прогнозування інженерної обстановки при вибуху гпс при аварії на газопроводах
- •Задача в1. Визначення ступеня хімічної небезпеки ато та хно
- •Задача в2. Прогнозування хімічної обстановки при аваріях з виливом нхр на підстилаючу поверхню
- •Задача г. Ідентифікація зон планування і проведення протирадіаційних заходів захисту для населення при аваріях на аес
- •Задача д. Аналіз рівня небезпеки потенційно небезпечних об’єктів
Тема 4. Техногенні аварії з викидом небезпечних хімічних речовин (нхр)
Хімічні речовини – їх класифікація, фізико-хімічні і токсичні властивості. Загальний характер дії НХР на організм людини
Хімічно-небезпечні об’єкти. Способи зберігання, перевезення й утримання НХР. Періоди випаровування НХР при руйнуванні ємності з НХР та їхній вплив на навколишнє середовище. Критерії для визначення масштабів хімічного зараження і ураження людини. Ліквідація наслідків хімічних аварій і захист населення від хімічного ураження.
Методичні вказівки
Аварійно-небезпечні хімічні речовини, що вражають людей інгаляційним шляхом, які проходять під загальною абревіатурою НХР - це токсичні сполуки, що широко використовуються у великих кількостях в промисловості і на транспорті, здатні при руйнуванні (аваріях) на об'єктах легко переходити в атмосферу і викликати масові ураження людей, тварин, рослин.
На сьогодні не можна виключати можливість виникнення аварій, що призводять до ураження не лише виробничого персоналу, але й населення, що проживає в районі функціонування ХНО.
Наслідки хімічно небезпечних аварій характеризуються масштабом, ступенем небезпеки і тривалістю хімічного зараження.
Необхідно засвоїти методику виявлення та оцінки хімічної обстановки, уміти відображати її на картах (схемах) і визначати можливі втрати.
Література: 1 73-74; [4] 37-69, [8], [9].
Питання для самоперевірки
Як класифікуються НХР за ступенем небезпеки і вражаючими властивостями?
Способи утримання та періоди випаровування НХР.
Назвіть методи оцінки хімічної обстановки, вихідні дані і прийняті допущення при прогнозуванні.
Що розуміють під еквівалентною кількістю НХР і яка послідовність прогнозування хімічної обстановки?
При яких умовах в атмосфері спостерігається інверсія, конвекція або ізотермія?
Як визначається розрахункова глибина поширення хмари зараженого повітря в умовах відкритої та закритої місцевості?
Чому дорівнює гранично можливе значення глибини переносу повітряних мас?
Як визначається площа зони можливого та фактичного хімічного зараження?
Як визначаються можливі втрати серед населення?
Способи захисту населення в умовах можливого хімічного зараження
Які дані наносяться на карти (схеми) хімічної обстановки?
Тема 5. Техногенні аварії з викидом небезпечних радіоактивних речовин
Загальна характеристика РНО та вимоги до їх розміщення на території України. Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами та їх наслідки. Фази аварії та фактори радіаційного впливу на людину , ознаки радіаційного ураження – гостре та хронічне опромінення. Нормування радіаційної безпеки. Рівні втручання у разі радіаційної аварії.
Категорії зон радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС. Критерії для визначення зон планування та здійснювання протирадіаційних заходів захисту населення на ранній фазі аварії. Режими радіаційного захисту населення.
Методика вивчення
При нормальній експлуатації АЕС радіоактивні продукти ділення ядерного палива, які накопичуються в реакторі, практично не потрапляють в навколишнє середовище в кількостях, що перевищують гранично допустимі. Однак існує потенційна небезпека аварійного викиду радіоактивних речовин (РР), у тому числі в результаті руйнування реактора, наслідки яких можуть призвести до радіаційних уражень персоналу АЕС і населення.
Вивчити класифікацію можливих радіаційних аварій на АЕС та їхні наслідки для людей і навколишнього середовища. Уміти виявляти прогнозовану радіаційну обстановку і наносити її на карту (схему), оцінювати радіаційну обстановку при розв’язку задач за різними варіантами розвитку радіаційної аварії і діям населення, об'єктів і формувань цивільного захисту в умовах радіоактивного забруднення місцевості.
Ідентифікувати зони планування і проведення заходів щодо захисту населення по «Методиці виявлення та оцінки радіаційної обстановки методом завчасного прогнозування найбільш небезпечних аварій, віднесених до 7 класу за шкалою МАГАТЕ». Такі аварії супроводжуються відмовою всіх систем безпеки, руйнуванням корпусу реактора і значного викиду радіоактивних речовин у навколишнє середовище.
Література: 1 70-72; [4] 70-116, [10] 4-26.
Питання для самоперевірки
Принципові схеми ядерних енергетичних реакторів України?
Яка класифікація і масштаби радіаційних аварій?
Які методи і зміст оцінки радіаційної обстановки?
Які фази радіаційних аварій?
Як визначити припустиму тривалість перебування людей на зараженій місцевості?
Критерії для вживання невідкладних заходів протирадіаційного захисту.
Критерії для вживання довгострокових заходів протирадіаційного захисту.
Режими радіаційного захисту населення при аваріях на АЕС
Характеристики зон радіоактивного забруднення при аваріях при аваріях на АЕС за щільністю забруднення радіонуклідами
Які дані наносяться на карти (схеми) радіаційної обстановки?