Методичні вказівки

При вивченні теми необхідно усвідомити складові частини і рівні системи «людина – навколишнє середовище», взаємозв'язок і взаємозалежність у цій системі, шляхи досягнення безпеки; теоретичні основи і практичні функції безпеки життєдіяльності; місце та роль сучасного законодавства України щодо забезпечення безпечних умов проживання людини в навколишньому середовищі.

Небезпека – центральне поняття в БЖД. Знання джерел небезпек, характер їхнього прояву і впливу на організм людини та навколишнє середовище, а також своєчасне виявлення та встановлення кількісних, тимчасових та інших характеристик небезпек дозволяє вчасно розробляти і проводити профілактичні й оперативні заходи щодо забезпечення безпеки здоров'я і життя людини, збереження навколишнього середовища.

Забезпечити абсолютну безпеку неможливо, тому сучасний світ перейшов до концепції прийнятного (доступного) ризику. Прийнятний ризик єднає в собі технічні, економічні, соціальні і політичні аспекти та являє собою деякий компроміс між рівнем безпеки і можливостями її досягнення. Оскільки ризик є імовірністю реалізації небезпеки, то для його розрахунку необхідні обґрунтовані дані, а в основі керування ним лежить методика порівняння витрат і одержуваних вигод від зниження ризику.

Для організованого впливу на систему «людина – навколишнє середовище» в Україні створена Система керування БЖД, що у своєму складі має органи керування, нагляду і контролю в області БЖД.

Література: [6] 15-25, 37-50; [11] 14-15, 18-26

Питання для самоперевірки:

1. Що розуміють під безпекою, умови абсолютної та відносної безпеки?

2. Дайте коротку характеристику існуючим системам безпеки.

3. Що розуміють під життєдіяльністю?

4. Компоненти навколишнього середовища та вплив його факторів на життєдіяльність людини.

5. Складові частини техносфери та їхня характеристика.

6. Дати визначення безпеки життєдіяльності та її задачі в галузі науки та практики.

7. Назвіть аксіоми про безпеку життєдіяльності в техносфері.

8. Які основні принципи забезпечення життєдіяльності людини?

9. Що розуміють під небезпеками та при яких умовах вони впливають на людину?

10. Що розуміють під таксономією і номенклатурою небезпек?

11. Що розуміють під квантифікацією та ідентифікацією небезпек?

12. Що таке ризик і як він визначається?

13. Яке відношення людини до ризику і від чого воно залежить?

14. Яким може бути ризик за ступенем допустимості, що лежить в основі керування ризиком і шляхи його зменшення?

15. Концепція прийнятного (допустимого) ризику і його залежність від технічного та соціально-економічного стану держави.

Тема 2. Техногенні небезпеки та їхні наслідки

Причини та загальні закономірності виникнення техногенних небезпек та їх вплив на навколишнє середовище. Класифікація НС за походженням, ступенем поширення, розмірами людських втрат і матеріального збитку, а також обсягами технічних та матеріальних ресурсів, необхідних для їхньої ліквідації. Класифікаційні ознаки і карти надзвичайних ситуацій.

Об’єкти підвищеної небезпеки та їхні категорії за характером та ступенем захищеності. Виробничі аварії та катастрофи, пожежі та вибухи, аварії з викидом хімічно-небезпечних та радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Аварії на об’єктах життєзабезпечення. Рівні виробничих аварій.

Загальні характеристики гідротехнічних об’єктів. Гідродинамічні аварії та їх наслідки. Хвиля прориву та її вражаючі фактори. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів гідродинамічної небезпеки.

Пожежна небезпека. Фізико-хімічні основи горіння. Процес поширення горіння: дифузійне, дефлаграційне та вибухове. Етапи розвитку пожежі. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. Небезпечні фактори пожежі для людини, інженерних споруд та мереж. Критерії визначення категорії пожежі. Державне законодавство щодо забезпечення пожежної безпеки на ОГ.