Частота виникнення техногенних аварій

Таблиця 9

Аварійні вибухи		Частота аварій, R
1	Вуглеводні гази	2,1∙10-2 рік-1
2	Конденсовані ВР	6,0∙10-3 рік-1
3	Аварійні вибухи зі значним руйнуванням будівель, споруд та промислового обладнання	2,4∙10-2 рік-1
4	Аварії на ядерних енергетичних реакторах з вибухами радіоактивних речовин	2,7∙10-4 рік-1
Викиди НХР		Частота аварій, R
1	Хлору	5,7∙10-3 рік-1
2	Аміаку	3,7∙10-3 рік-1
3	Оксиду вуглецю та азоту	6,7∙10-4 рік-1
4	Сірчаного ангідриду	3,2∙10-4 рік-1
5	Сірководню	3,2∙10-4 рік-1
6	Соляної кислоти	2,2∙10-3 рік-1
7	Хлорпікрину	5,4∙10-4 рік-1
8	Формальдегіду	1,7∙10-3 рік-1
9	Фосгену	7,2∙10-4 рік-1
Втрати серед населення при аваріях на АЕС		вірогідність
1	Загибель населення в районі АЕС	1,6∙10-9 рік-1
2	Ризик ракових захворювань в радіусі R=16 км	1,1∙10-7 рік-1
3	Ризик ракових захворювань для персоналу АЕС	1,7∙10-8 рік-1
4	Ризик загибелі персоналу	2,9∙10-7 рік-1

Ранжування пно за ступенем їхньої небезпеки

Таблиця 10

№ з/п	ПНО	Показник порівняльного коефіцієнту небезпеки	Місце
1	ВНО 1	Кнб ВНО 1
2	ВНО 2	Кнб ВНО 2
3	ХНО 1	Кнб ХНО 1
4	РНО	Кнб РНО

5. Питання для контрольної роботи

1. Теоретичні основи та практичні функції БЖД. Основний показник і головні задачі безпеки життєдіяльності в науковій і практичній діяльності. Аксіоми про потенційну небезпеку життєдіяльності. Система «людина - навколишнє середовище» та її компоненти: природне середовище (атмосфера, літосфера, гідросфера), біосфера, техносфера, ноосфера.

2. Визначення понять безпека та життєдіяльність. Умови абсолютної та відносної безпеки. Характеристика рівня безпеки. Об’єкти захисту в БЖД. Системи й заходи забезпечення безпеки об’єктів захисту.

3. Основні поняття та визначення небезпек. Номенклатура, таксономія, квантифікація та ідентифікація небезпек.

4. Ризик як оцінка небезпеки. Концепція сприятливого (допустимого) ризику. Відношення людини до ризику.

5. Загальні закономірності й причини виникнення техногенних аварій. Характеристика виробничої аварії: небезпечні ознаки, фази та стадії розвитку виробничої аварії.

6. Загальна характеристика вибухових речовин і газоповітряних сумішей. Яка хімічна речовина прийнята в якості еквівалента при виявленні ступені руйнування будівель, споруд та інш. при вибухах КВР та ГПС?

7. Процес виникнення вибуху КВР (ГПС) та утворення повітряної ударної хвилі. Характеристика зон вибуху.

8. Осередок ураження, зони руйнування та їхня характеристика.

9. Характеристика ступеня руйнування будівель, споруд та інш., а також ступеня ураження об’єкту при дії ударної хвилі.

10. Визначення небезпечних хімічних речовин (НХР). Токсичні та токсикологічні характеристики

11. Загальна характеристика хімічно небезпечних об’єктів. Критерії класифікації об’єктів і території за хімічною небезпекою.

12. С пособи збереження та утримання НХР. Періоди їх випаровування при аваріях.

13. Методи прогнозування хімічної обстановки: довгострокове (оперативне) та аварійне прогнозування, їхні вихідні дані й прийняті припущення при прогнозуванні.

14. Що розуміють під еквівалентною кількістю НХР і яка послідовність прогнозування хімічної обстановки?

15. Які задачі розв’язуються при виявленні хімічної обстановки та при її оцінці?

16. Яку хмару (первинну і/або вторинну) зараженого повітря приймають при визначенні масштабів хімічного зараження для стиснутих газів, зріджених газів та отруйних рідин? Характеристика ступенів вертикальної стійкості атмосфери (СВСА) – інверсія, ізотермія, конвекція.

17. Визначення розрахункової глибини, ширини і площі прогнозованої (фактичної) зони хімічного зараження (ПЗХЗ) для відкритої та закритої місцевості. Визначення втрат серед персоналу об’єкта і/або населення при довгостроковому (оперативному) та аварійному прогнозуванні.

18. Загальна характеристика РОО. Принципи роботи ЯЕР АЕС. Основні типи ядерних реакторів, побудованих в Україні та їх загальна конструктивна будова.

19. Рівні радіаційних аварій на АЕС за шкалою МАГАТЕ (події всередині АЕС, аварії з виходом радіоактивних продуктів в навколишнє середовище).

20. Класифікація радіаційних аварій (види, класи). Масштаби радіаційного забруднення довкілля при аваріях на ЯЕР.

21. Характеристики часових фаз у розвитку комунальної радіаційної аварії.

22. Задачі, які вирішуються при виявленні та оцінці радіаційної обстановки при її прогнозуванні.

23. Визначення потужності дози випромінювання (рівня радіації) на місцевості та дози опромінення людей при звичайному їх проживанні або тимчасовому перебуванні на забрудненій місцевості.

24. Визначення допустимої тривалості, початок та кінець перебування людей на забрудненій місцевості.

25. Правило нанесення інженерної, хімічної та радіаційної обстановки на топографічну карту (схему).

26. Режими захисту населення від радіаційного ураження та критерії їх застосування.

27. Критерії для прийняття рішення про припинення захисних протирадіаційних заходів. Одиниці вимірювання радіаційного випромінювання.

28. Характеристика небезпечних природних процесів і явищ: землетрус, зсуви, обвали, урагани, затоплення, пожежі у природних екосистемах (ландшафтна, лісова, степова, торф’яна пожежа) та їхні вражаючі фактори, запобігання та ліквідація їх наслідків.

29. Загальна характеристика небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума та інш.). Інфекційні захворювання тварин і рослин.

30. Види тероризму та його вражаючі фактори. Класифікація об’єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій.

31. Заходи щодо попередження терористичних актів і дії населення при виявленні вибухонебезпечних предметів.

32. Заходи безпеки під час проведення масових дій (на стадіоні , дискотеці, мітингах, демонстраціях і т.д.) при значних скупченнях людей. Поведінка в життєво небезпечних ситуаціях злочинного характеру.

33. Головні задачі, принципи та дії в сфері захисту населення від НС техногенного та природного характеру.

34. Характеристика основних протирадіаційних захисних дій (невідкладні та довгострокові) та критерії до їх застосування.

35. Організація життєзабезпечення населення в НС (надання житла, організація харчування, забезпечення товарами першої необхідності, медичне забезпечення та інші)

36. Сили та засоби, що використовуються для життєзабезпечення населення.

37. Ліквідація наслідків НС (склад рятувальних та інших невідкладних робіт, пошук та визволення з-під завалів потерпілих, локалізація пожеж та місць ураження НХР)

38. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт. Техніка, що застосовується при ліквідації наслідків НС.

39. Склад та завдання угрупування сил першого, другого ешелонів та резерву.

40. Організація управління РІНР в осередках ураження: стадії управління, мета та зміст процесу управління.

41. Керівництво РІНР на державному, регіональному, місцевому та об’єктовому рівнях. Спеціально уповноважений керівник та штаб з ліквідації НС. Сили і засоби постійної готовності.

42. Характерні особливості та загальні закономірності в організації РІНР.

43. Організація й виконання невідкладних робіт на комунально-енергетичних мережах і спорудах

44. Види медичної допомоги постраждалим та терміни надання.

45. Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у НС, правовий статус і повноваження органів влади.

46. Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на НС на державному рівні.

47. Правові норми, що регламентують організаційну структуру органів управління безпекою та захистом у НС.

48. Загальні, превентивні та ситуаційні, компенсаційні та регламентні норми, що регламентують принципи і механізм регулювання безпеки, зниження ризиків і пом’якшення наслідків НС.

49. Зонування території за можливою дією вражаючих факторів НС.

50. Головні положення про навчання персоналу ОГ та способам захисту в разі виникнення НС.

51. Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС, та відшкодування збитків постраждалим.