
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Методичні вказівки
- •З дисципліни «Безпека життєдіяльності»
- •1. Місце та значення навчальної дисципліни
- •2. Методичні рекомендації з вивчення дисципліни
- •3. Програма курсу Розділ 1. Джерела небезпеки життєдіяльності людини та породженні ними фактори
- •Тема 1. Безпека життєдіяльності як категорія. Оцінка небезпек.
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема 2. Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •Методичні вказівки
- •Тема 3. Техногенні аварії з вибухами
- •Методичні вказівки
- •Тема 4. Техногенні аварії з викидом небезпечних хімічних речовин (нхр)
- •Методичні вказівки
- •Тема 5. Техногенні аварії з викидом небезпечних радіоактивних речовин
- •Методика вивчення
- •Тема 6. Природні небезпеки
- •Методичні вказівки
- •Тема 7. Соціально-політичні небезпеки
- •Методичні вказівки
- •Розділ 2. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій
- •Тема 8. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс
- •Тема 9. Управління силами та засобами ог під час нс
- •Тема 10. Рятувальні та інші невідкладні роботи
- •4. Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи
- •4.1. Загальні положення
- •Завдання до контрольної роботи
- •4.2. Зміст та послідовність розв’язку задач
- •Характеристика об’єктів господарської діяльності (огд)
- •4.2.1. Задача а. Прогнозування інженерної обстановки при аваріях з вибухами квр
- •Зміст і послідовність
- •4.2.2. Задача б. Прогнозування інженерної обстановки при вибухах гпс
- •Зміст і послідовність
- •4.2.3. Задача в1. Оцінка ступеня хімічної небезпеки ато та хімічної небезпеки нхо (№№21…29) Методом довгострокового прогнозування
- •4.2.4. Задача в2. Прогнозування хімічної обстановки при аваріях на хНо 1 (№№30…38)
- •Методом аварійного прогнозування
- •4.2.5. Задача г. Ідентифікація зон планування і проведення протирадіаційних захисних заходів при аваріях на аес (№№39…47)
- •Зміст і послідовність
- •4.2.6. Задача д. Аналіз рівня небезпеки потенційно небезпечного об’єкту
- •4.2.6.1. Загальні положення
- •4.2.6.2. Послідовність розв’язання задачі д
- •Вихідними даними є:
- •4.2.6.3. Оцінка параметрів та порядок визначення коефіцієнта небезпеки пно
- •База даних досліджуваних пно
- •Частота виникнення техногенних аварій
- •Ранжування пно за ступенем їхньої небезпеки
- •5. Питання для контрольної роботи
- •6. Рекомендована література
- •Рекомендації щодо оформлення пояснювальної записки контрольної роботи
- •Задача а. Прогнозування інженерної обстановки при вибухах конденсованих вибухових речовин (квр)
- •Задача б1. Прогнозування інженерної обстановки при вибуху гпс в результаті руйнування ємкості з газом
- •Задача б2. Прогнозування інженерної обстановки при вибуху гпс при аварії на газопроводах
- •Задача в1. Визначення ступеня хімічної небезпеки ато та хно
- •Задача в2. Прогнозування хімічної обстановки при аваріях з виливом нхр на підстилаючу поверхню
- •Задача г. Ідентифікація зон планування і проведення протирадіаційних заходів захисту для населення при аваріях на аес
- •Задача д. Аналіз рівня небезпеки потенційно небезпечних об’єктів
4.2.6.2. Послідовність розв’язання задачі д
Об’єктами захисту в завданні є:
- об’єкти господарської діяльності (ОГД) – ЖБК, ЗМК, ДОК, АТП, УМС;
- робітники і службовці ОГД;
- населення АТО;
території ОГД і АТО.
Показники для оцінки рівня техногенної небезпеки ПНО приймаються з вихідних даних (табл. 2, 3, 4, 5, 6, 7) і результатів розв’язання задач А1, Б1, Б2, В1, В2 та Г, які заносяться у вихідні дані задачі Д і в таблицю 8.
Вихідними даними є:
кількість потенційно небезпечних об’єктів (ПНО) на території АТО: вибухонебезпечних, хімічно небезпечних, радіаційно небезпечних (на межах території АТО) (див. табл. 2 – за номерами задач у варіантах);
- площа АТО, (див. п.2 §4.1);
- площа ПНО, SПНО, (див. табл. 2);
- чисельність виробничого персоналу ОГД, NОГД (див. табл. 2);
- чисельність населення АТО визначається за формулою
NАТО=PАТО∙SАТО, чол.
де PАТО – щільність населення, чол./км2 (див. п.2 §4.1);
SАТО – площа АТО, км2;
вірогідність (частота) виникнення техногенних аварій з вибухами, викидами НХР та РР, приймається за таблицею 9;
середньорічна кількість персоналу ОГД, постраждалого при НС, Nпер., чол./рік (приймається за результатами визначення безповоротних втрат при оцінці інженерної обстановки та можливих втрат серед персоналу при оцінці хімічної обстановки;
середньорічна кількість персоналу, постраждалого при аваріях на АЕС:
,
чол.
де
– вірогідність загибелі персоналу АЕС
(табл. 9);
– чисельність
персоналу АЕС (табл. 2);
– вірогідність
ракових захворювань серед персоналу
АЕС (табл. 9)
середньорічна кількість постраждалого населення (приймається за результатами оцінки інженерної і хімічної обстановки шляхом множення площі осередку ураження або площі прогнозованої зони хімічного зараження на щільність населення;
середньорічна кількість постраждалого населення при аваріях на АЕС визначається шляхом множення вірогідності виникнення аварії на АЕС (табл. 9) на щільність населення, яке опинилося в зоні відчуження та тимчасової евакуації
площа зони ураження приймається за результатами виявлення інженерної та хімічної обстановки (див. відповідну задачу);
площа зони ураження для РНО приймається сумарна площа зони тимчасової евакуації та 25% площі зони відчуження (відселення);
- відносна величина матеріального збитку (об’єм руйнувань) приймається за величиною ступеня ураження (Д) при аваріях з вибухах КВР та ГПС (задачі А, Б);
- відносна величина матеріального збитку (об’єм руйнувань) при аварії з викидами НХР приймається як середня ступінь ураження (Ущ=0,1…0,3);
- відносна величина матеріального збитку (об’єм руйнувань) при аваріях на АЕС сьомого рівня приймається при Д=1, Ущ=1;
- визначається відносна величина (%) постраждалої території (Рs) – відношення площі ураження (зараження) до площі АТО і/або ОГД за формулами:
,
або
;
визначається відносний показник (%) постраждалого населення (PN) - відношення розрахункової чисельності населення, яке може постраждати внаслідок НС до загальної кількості населення АТО:
.
Приведені вище показники на основі офіційних джерел інформації та відповідних розрахунках формують БазУ даних досліджуваних ПНО (таблиця 8).