Зміст і послідовність
Визначити розміри зон проведення невідкладних заходів захисту дорослих та дітей на початковій та ранній фазах розвитку аварії: Зона №1 – зона загальної випереджаючої евакуації населення в умовах виникнення початкової фази аварії, Зона №2 – зона загальної термінової невідкладної евакуації населення, Зона №3 – зона планування і проведення заходів за даними прогнозу. Відобразити зони планування проведення невідкладних протирадіаційних заходів на карті (плані, схемі);
Визначити потужність дози випромінювання (рівня радіації) в заданому районі і номер режиму протирадіаційного захисту населення.
Визначити дозу зовнішнього гама-опромінення при проходженні радіоактивної хмари та при розташуванні населення на сліді хмари.
Визначити дозу опромінення щитовидної залози дорослих і дітей;
Викласти сутність фармакологічної профілактики опромінення щитовидної залози.
4.2.6. Задача д. Аналіз рівня небезпеки потенційно небезпечного об’єкту
4.2.6.1. Загальні положення
Аналіз рівня (порівняльного коефіцієнта) небезпеки кожного потенційно небезпечного об’єкта виконується за результатами прогнозування можливих наслідків техногенних аварій з вибухами і викидами небезпечних хімічних і радіоактивних речовин (розв’язуються задачі А, Б1, Б2, В1, В2 та Г) за методикою прогностичної оцінки небезпеки.
Ця методика дозволяє визначити характеристики небезпек надзвичайних ситуацій (НС) не тільки на рівні ПНО та АТО, а й регіонів та держави в цілому, провести ранжування НС і їх порівняльний аналіз. Кількісна порівняльна оцінка техногенної та природної небезпеки ПНО необхідна для управління безпекою населення шляхом надання рекомендацій щодо спрямування оптимальної кількості об’єктових, місцевих, регіональних та державних матеріальних і фінансових ресурсів на запобігання НС, зниження ризиків їхнього виникнення, розробки програм, щодо підвищення безпеки працівників ПНО, населення АТО в найбільш небезпечних місцях.
Для оцінки рівня техногенної небезпеки ПНО (АТО) виявляються і визначаються показники, що характеризують їх небезпеку і складають вихідні дані аналізу.
Для визначення значущості і пріоритету вихідних даних використовуються індекси dі, які складають розрахункову базу для визначення сумарної прогностичної оцінки техногенної небезпеки АТО.
Кінцевим результатом розрахунків, виконаних за допомогою початкових даних, є визначення порівняльного коефіцієнту небезпеки (Кнб), показника сумарної прогностичної оцінки техногенно-природної небезпеки, тобто ступеня небезпеки відповідного ПНО. Він розраховується, як сума індексів значущості та пріоритету за кожним з показників ПНО за формулою:
Підсумкове складання порівняльного коефіцієнту небезпеки дозволяє здійснювати ранжування ПНО за ступенем їхньої небезпеки (табл. 10). Чим більше Кнб, тим більша небезпека впливу вражаючих факторів НС ПНО на населення АТО та персонал ОГД.
Таким чином використання даного методу дозволяє визначити ступінь небезпеки відповідного ПНО на обмежених територіях. А це, у свою чергу, сприяє обґрунтуванню управлінських рішень щодо розробки та реалізації превентивних заходів захисту як на самому ПНО, так і на ОГД та АТО, які можуть потрапляти в зони впливу вражаючих факторів під час НС на ПНО).