Відповіді

1 а, 2 а, 3 б, 4 в, 5 г, 6 б,7 б, 8 г, 9 б, 10 б.

Заняття 3 Оксиди. Гідрати оксидів Програмні питання

1. Визначення поняття „оксиди” та „гідрати оксидів“.

2. Хімічні формули оксидів та гідратів оксидів.

3. Класифікація оксидів та гідратів оксидів.

4. Номенклатура оксидів та гідратів оксидів.

5. Хімічні властивості оксидів та гідратів оксидів.

6. Кислотно-основні взаємодії (вміти писати рівняння реакцій взаємодії між собою речовин основного, кислотного і амфотерного характеру).

Короткі теоретичні відомості

Оксидами називають речовини, що складаються з атомів двох елементів, одним з яких є Оксиген зі ступені окиснення –2.

За хімічними властивостями оксиди поділяються на солетвірні та несолетвірні. Солетвірні поділяються на основні, кислотні та амфотерні.

Класифікація оксидів

Основними називають оксиди, гідрати яких є основами.

Хімічні властивості основних оксидів

1 Взаємодія з водою з утворенням розчинних у воді основ (лугів) (лише для активних металів):

К₂O + H₂O = 2КOH.

2 Взаємодія з кислотами з утворенням солей та води:

ВaO + 2HNO₃ = Ba(NO₃)₂ + H₂O.

3 Взаємодія з амфотерними оксидами з утворенням солей:

MgO + ZnO = MgZnO₂,

Na₂O + Cr₂O₃ = 2NaCrO₂.

У наведених реакціях амфотерні оксиди ZnO та Cr₂O₃ проявляють кислотні властивості.

Кислотними називають оксиди, гідратами яких є кислоти.

Хімічні властивості кислотних оксидів

1 Взаємодія з водою з утворенням розчинних у воді кислот:

SO₂ + H₂O = H₂SO₃

2 Взаємодія з основами з утворенням солі та води:

N₂O₅ + 2NaOH = 2NaNO₃ + H₂O

3 Взаємодія з основними та амфотерними оксидами з утворенням солі:

CO₂ + CaO = CaCO₃

SrO + Al₂O₃ = Sr(AlO₂)₂

Амфотерними називають оксиди, які залежно від умов проявляють властивості кислотних та основних оксидів.

Хімічні властивості амфотерних оксидів

1 Не реагують з водою через нерозчинність відповідних гідроксидів.

2 Взаємодія з кислотами з утворенням солей:

ZnO + H₂SO₄ = ZnSO₄ + H₂O.

3 Взаємодія з основами з утворенням солі та води:

BeO + 2NaOH = Na₂BeO₂ + H₂O.

4 Взаємодія з основними оксидами з утворенням солі:

PbO + MgO + = MgPbO₂.

До гідратів оксидів відносять основи та кислоти.

Основами називаються складні сполуки, які складаються з атомів металу та гідроксогруп. Кількість гідроксогруп вказує на кислотність основи та визначається ступенем окиснення металу.

З точки зору теорії електролітичної дисоціації основами називають електроліти, при дисоціації яких утворюються у вигляді аніонів лише гідроксид-йони.

Основи класифікують:

• за розчинністю на розчинні, або луги та нерозчинні;

• за кількістю гідроксогруп на однокислотні, двокислотні та багатокислотні.

Кислотами називають складні речовини, до складу яких входять атоми Гідрогену, здатні заміщуватися на атоми металу. З точки зору теорії електролітичної дисоціації кислотами називають електроліти, при дисоціації яких у вигляді катіонів утворюються лише H⁺-катіони.

Кислоти класифікують:

• за основністю (аналогічно основам).

• за здатністю до дисоціації на сильні (добрі електроліти) та слабкі (погані електроліти).

• за окиснювальною здатністю на кислоти окисники (окиснюють елементом-кислотоутворювачем) та кислоти-неокисники (окиснюють катіонами Гідрогену).

• за наявністю Оксигену в молекулі поділяються на безоксигенові та оксигеновмісні.