Тема 6. Подовження звуків, спрощення в групах приголосних (2 год.). Зміст практичного заняття

1. Поняття про подовження звуків як фонетичне явище та про подвоєння букв.

2. Фонетичне подовження: історичне та асимілятивне.

3. Структурне подовження.

4. Подовження у словах іншомовного походження.

5. Спрощення звуків у групах приголосних.

Завдання для обов’язкового виконання

Домашні завдання:

1. Опрацюйте теоретичний матеріал із запропонованої теми, підготувавши опорний конспект-відповідь.

2. Доберіть із газетних публікацій по 50 слів для словникових диктантів на теми «Подовження звуків» та «Спрощення звуків».

3. Запишіть слова, розкриваючи дужки: Доне(ч)чина, (л)лється, навма(н)ня, (в)вічливість, о(б)бити, ві(д)докремити, ві(д)дзвеніти, леви(н)ний, су(д)дя, обли(ч)чя, і(р)раціональний, щоде(н)ник, жов(ч)чю, па(с)ся, кі(н)ота, (с)савець, істи(н)ний, розрі(с)ся, (в)важати, ті(н)ню, І(л)л, галу(з)зя, піді(л)ляти, смер(т)тю, ві(д)дячити, і(м)міграція, Го(л)ландія, не(т)то, ша(с)сі, баро(к)ко, то(н)на, Та(л)лі(н)н, ві(л)ла, а(н)нотація, а(п)пеляція, піані(с)симо, інтерме(ц)цо, лібре(т)то, коло(н)на, су(м)ма, а(л)легорія, мо(т)то, шо(с)се, і(р)реальний, маро(к)канець, гру(п)па, браві(с)симо, па(н)на, мадо(н)на, га(м)ма, че(д)дер.

4. Запишіть слова, розкриваючи дужки: аспіран(т)ський, сер(д)цевий, нещас(т)ний, жаліс(т)ний, піз(д)ній, навмис(т)не, віс(т)ник, тиж(д)невий, облас(т)ний, совіс(т)ний, контрас(т)ний, місь(т)кий, реміс(т)ник, пис(к)нути, шіс(т)надцять, мас(т)ний, бриз(к)нути, якіс(т)ний, очис(т)ний, студен(т)ство, вартіс(т)ний, швидкіс(т)ний, захис(т)ник, волейболіс(т)ці, перс(т)ні.

П р а к т и ч н е з а н я т т я № 7

Тема 7. Чергування голосних і приголосних звуків при словозміні та словотворенні (2 год.). Зміст практичного заняття

1. Поняття про чергування, його різновиди (фонетичне та історичне).

2. Чергування голосних звуків:

а) найдавніші чергування голосних звуків;

б) чергування [о], [е] з нулем звука;

в) чергування [о], [е] з [і];

г) чергування [е], [о] після шиплячих та [й].

3. Чергування приголосних звуків.

4. Зміни приголосних звуків при словотворенні:

а) зміни, що супроводжують утворення прикметників із суфіксом -ськ- та іменників із суфіксом -ство;

б) зміни, що супроводжують утворення іменників із суфіксом -ин(а);

в) зміни, що супроводжують утворення ступеня порівняння прикметників;

г) зміни, що супроводжують утворення іменників із суфіксами -ук, -енко.

5. Утворення прикметникових форм від географічних назв.

Завдання для обов’язкового виконання

Домашні завдання:

1. Опрацюйте теоретичний матеріал із запропонованої теми, підготувавши опорний конспект-відповідь.

2. До поданих слів доберіть споріднені слова з усіма можливими найдавнішими чергуваннями голосних: скочити, беру, нести, могти, котити, збирати, текти, стелити, дерти, вінок, дрижати.

3. Поясніть, чому не відбувається чергування [о] та [е] з [і] у поданих словах: терен, город, бережок, крапель, березень, роздерти, пеньок, землероб, горбок, закон, перст, Козловський.

4. Поясніть відхилення від чергування [о] з [е] після шиплячих та [й] у поданих словах: нашої, чекати, вечоріти, щедрий, знаємо, кочегар, черпак, бждолі, більшої, шепочемо, чемпіон, чобіток.

5. До поданих слів доберіть споріднені, що ілюстрували б усі можливі чергування приголосних звуків: яблуко, ходити, луг, пити, токар, садити, голуб, рука, друг, стіжок, трусити, батіг, буг.

6. Утворіть від поданих слів прикметники із суфіксом -ськ-, поясніть фонетичні зміни: чумак, гігант, Саки, латиш, Відень, Перемишль, Ніжин, Воронеж, Абхазія, Прага, альпініст, Кременчук.

7. Утворіть від поданих прикметників іменники за допомогою суфікса -ин-: київський, словацький, сумський, німецький, гуцульський, полтавський, львівський, турецький, великобагачівський, хорольський.

П р а к т и ч н е з а н я т т я № 8