
- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота №1 визначення фізичних характеристик заповнювачів
- •1.1. Визначення пустотності (порожнистості) сипких заповнювачів і пористості їх зерен
- •1.1.1. Визначення насипної густини заповнювача
- •1.1.2. Визначення середньої густини зерен крупного заповнювача а) щільних заповнювачів
- •Б) пористих заповнювачів
- •В) зерен гравію у кварцовому піску
- •Г) істинної густини заповнювачів
- •1.2. Визначення коефіцієнта форми зерен
- •1.3. Визначення вмісту пластинчастих і голчастих зерен крупних заповнювачів
- •1.4. Водопоглинання заповнювачів
- •1.4.1. Визначення водопоглинання щільних заповнювачів
- •1.4.2. Визначення водопоглинання крупного пористого заповнювача
- •Типові вправи
- •Вказівки до виконання типових вправ
- •Лабораторна робота №2 міцність та водостійкість крупних заповнювачів бетону
- •2.1. Визначення міцності щільного природного заповнювача за дробимістю при стискуванні у циліндрі
- •2.2. Визначення міцності крупного пористого заповнювача стискуванням у циліндрі
- •2.3. Визначення коефіцієнта розм’якшення (Кр) крупного пористого заповнювача
- •Типові вправи
- •Вказівки до виконання типових вправ
- •Лабораторна робота №3 оптимізація зернового складу дрібного та крупного заповнювача
- •3.1. Визначення зернових складів важких заповнювачів – піску та щебеню (гравію)
- •3.2. Визначення зернового складу пористих заповнювачів
- •3.3. Змішування кількох фракцій щебеню (гравію) в оптималь-них співвідношеннях
- •3.4. Збагачення пісків укрупнюючими добавками
- •3.5. Відмивання пилуватих, мулистих і глинистих домішок
- •Типові вправи
- •Вказівки до виконання типових вправ
- •Лабораторна робота №4 вплив технологічних факторів на процес спучення керамзитового гравію Загальні відомості
- •Прилади та обладнання, матеріали
- •4.1. Приготування сирцевих гранул
- •4.2. Визначення оптимальної температури попередньої теплової обробки
- •4.3. Вплив температури випалу на коефіцієнт спучення глин
- •Типові вправи
- •Вказівки до виконання типових вправ
- •Лабораторна робота №5 вплив технологічних факторів на спучення при виготовленні перлітового піску Загальні відомості
- •Прилади та обладнання, матеріали
- •5.1. Підготовка проб
- •5.2. Визначення впливу температури та тривалості випалу на величину коефіцієнта спучення
- •5.3. Визначення впливу температури і тривалості попередньої теплової обробки на коефіцієнт спучення
- •6.1. Визначення впливу вмісту добавок глини на коефіцієнт спучення глино-зольної шихти
- •6.2. Визначення впливу витрати цементу на середню густину і міцність гранул безвипалювального зольного гравію (бзг)
- •Типові вправи
- •Вказівки до виконання типових вправ
- •Література
Г) істинної густини заповнювачів
Істинну густину пористих та щільних заповнювачів визначають пікнометричним методом. Для цього від проби піску або подрібненого до крупнисті 5 мм крупного заповнювача (щебеню, гравію), об’ємом 1 л, відбирають квартуванням наважку масою близько 300 г, подрібнюють її до крупнисті 1,25 мм, перемішують та відбирають наважку масою 30 г. Потім цю наважку подрібнюють у фарфоровій ступці у порошок до повного проходження крізь сито з сіткою №008. Одержану пробу висушують до постійної маси, охолоджують до кімнатної температури в ексикаторі над концентрованою сірчаною кислотою або безводним хлоридом кальцію, після чого пробу поділяють на дві наважки по 15 г. Основним засобом вимірювання є пікнометр – скляний посуд спеціальної форми та визначеного об’єму для вимірів густини газів, рідин і твердих тіл. Кожну наважку за допомогою лійки висипають у чистий висушений та попередньо зважений (m2) пікнометр, місткістю 100 мл, після чого зважують пікнометр з порошком (m1). Потім заповнюють пікнометр не менше ніж на ½ об’єму дистильованою водою, ставлять у нахиленому положенні на піщану або водяну баню та кип’ятять протягом 15...20 хв. для видалення повітряних бульбашок. За цим пікнометр витирають, охолоджують до кімнатної температури, доливають до позначки дистильованою водою і зважують (m3). Далі пікнометр промивають, заповнюють до позначки дистильованою водою кімнатної температури, витирають сухою тканиною і знову зважують (m4). Істинна густина, кг/м3 визначається:
,
де ρρ – густина рідини при 200С, кг/м3; у випадку застосування дистильованої води ρ=1000 кг/м3. За результат випробувань приймають середнє арифметичне двох визначень, якщо розходження між ними не перебільшує 50 кг/м3.
1.2. Визначення коефіцієнта форми зерен
Коефіцієнт форми зерен визначають для крупних пористих неорганічних заповнювачів тому, що цей показник має великий вплив на міцність легкого бетону. Коефіцієнт форми зерен визначається за ГОСТ 9757-90 для різних видів пористих заповнювачів (табл.1.6).
Таблиця 1.6
Заповнювач |
Коефіцієнт форми зерен |
|
Перша категорія |
Вища категорія |
|
1 |
2 |
3 |
Керамзит |
Не більше 1,5 (допускається до 15% зерен з Кф.к.›2,5) |
Не більше 1,5 |
Аглопорит |
Не більше 2,5 |
Не більше 2,0 |
Шлакова пемза |
Не більше 2,0 |
Не більше 2,0 |
Для проведення випробувань відбирають 1 літр досліджуваної фракції заповнювача та квартуванням - 50 зерен. Вимірюють штангенциркулем з точністю до 0,1 мм найбільший та найменший розмір кожного зерна і розраховують коефіцієнт форми:
,
де Дmax, Дmin – відповідно найбільший і найменший розміри зерен, мм.
Коефіцієнт форми зерен крупного заповнювача визначають:
,
де Кф – коефіцієнт форми n-ного зерна: n – кількість заміряних зерен. За цим підраховують у відсотках кількість зерен з коефіцієнтом більше 2,5 та роблять висновок про відповідність Кф.к. вимогам стандарту. Результати випробувань заносять до табл.1.7.
Таблиця 1.7
Наз- ва за- пов ню-вача |
Роз- мір фрак- ції |
№ зер на |
Розмір зерна |
Коефіцієнт форми |
Вміст зерен |
||
Дmax
|
Дmin |
Кож- ного зерна Кф.і. |
Зерен Кф.к |
Кф.к.›2,5 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |