Г) істинної густини заповнювачів

Істинну густину пористих та щільних заповнювачів визначають пікнометричним методом. Для цього від проби піску або подрібненого до крупнисті 5 мм крупного заповнювача (щебеню, гравію), об’ємом 1 л, відбирають квартуванням наважку масою близько 300 г, подрібнюють її до крупнисті 1,25 мм, перемішують та відбирають наважку масою 30 г. Потім цю наважку подрібнюють у фарфоровій ступці у порошок до повного проходження крізь сито з сіткою №008. Одержану пробу висушують до постійної маси, охолоджують до кімнатної температури в ексикаторі над концентрованою сірчаною кислотою або безводним хлоридом кальцію, після чого пробу поділяють на дві наважки по 15 г. Основним засобом вимірювання є пікнометр – скляний посуд спеціальної форми та визначеного об’єму для вимірів густини газів, рідин і твердих тіл. Кожну наважку за допомогою лійки висипають у чистий висушений та попередньо зважений (m₂) пікнометр, місткістю 100 мл, після чого зважують пікнометр з порошком (m₁). Потім заповнюють пікнометр не менше ніж на ½ об’єму дистильованою водою, ставлять у нахиленому положенні на піщану або водяну баню та кип’ятять протягом 15...20 хв. для видалення повітряних бульбашок. За цим пікнометр витирають, охолоджують до кімнатної температури, доливають до позначки дистильованою водою і зважують (m₃). Далі пікнометр промивають, заповнюють до позначки дистильованою водою кімнатної температури, витирають сухою тканиною і знову зважують (m₄). Істинна густина, кг/м³ визначається:

,

де ρ_ρ – густина рідини при 20⁰С, кг/м³; у випадку застосування дистильованої води ρ=1000 кг/м³. За результат випробувань приймають середнє арифметичне двох визначень, якщо розходження між ними не перебільшує 50 кг/м³.

1.2. Визначення коефіцієнта форми зерен

Коефіцієнт форми зерен визначають для крупних пористих неорганічних заповнювачів тому, що цей показник має великий вплив на міцність легкого бетону. Коефіцієнт форми зерен визначається за ГОСТ 9757-90 для різних видів пористих заповнювачів (табл.1.6).

Таблиця 1.6

Заповнювач	Коефіцієнт форми зерен
	Перша категорія	Вища категорія
1	2	3
Керамзит	Не більше 1,5 (допускається до 15% зерен з Кф.к.›2,5)	Не більше 1,5
Аглопорит	Не більше 2,5	Не більше 2,0
Шлакова пемза	Не більше 2,0	Не більше 2,0

Для проведення випробувань відбирають 1 літр досліджуваної фракції заповнювача та квартуванням - 50 зерен. Вимірюють штангенциркулем з точністю до 0,1 мм найбільший та найменший розмір кожного зерна і розраховують коефіцієнт форми:

,

де Д_max, Д_min – відповідно найбільший і найменший розміри зерен, мм.

Коефіцієнт форми зерен крупного заповнювача визначають:

,

де К_ф – коефіцієнт форми n-ного зерна: n – кількість заміряних зерен. За цим підраховують у відсотках кількість зерен з коефіцієнтом більше 2,5 та роблять висновок про відповідність К_ф.к. вимогам стандарту. Результати випробувань заносять до табл.1.7.

Таблиця 1.7

Наз- ва за- пов ню-вача	Роз- мір фрак- ції	№ зер на	Розмір зерна		Коефіцієнт форми		Вміст зерен
			Дmax	Дmin	Кож- ного зерна Кф.і.	Зерен Кф.к	Кф.к.›2,5
1	2	3	4	5	6	7	8