1.1. Визначення пустотності (порожнистості) сипких заповнювачів і пористості їх зерен

Об’єм міжзернових порожнин - пустотність (порожнистість) сипких матеріалів визначають у відсотках за даними насипної та істинної густин зерен заповнювача, використовуючи формулу:

де ρ_н – насипна густина заповнювача у сухому стані, кг/м³; ρ – середня густина зерен заповнювача, кг/м³. Пористість зерен розраховують за даними про істинну і середню густину зерен заповнювача за формулою:

де ρ₀ – середня густина зерен заповнювача, кг/м³ і ρ – істинна густина заповнювача, кг/м³.

1.1.1. Визначення насипної густини заповнювача

Насипну густину дрібного та крупного заповнювачів визначають зважуванням висушеної до постійної маси при температурі 105⁰С наважки матеріалу у мірному циліндрі, об’єм якої підбирають залежно від крупності зерен заповнювачів за табл.1.1. (ГОСТ 8735-86, ГОСТ 8269-87, ГОСТ 9758-86).

Таблиця 1.1

Найбільша крупність зерен заповнювача, мм	Об’єм мірної посудини, дм3
	Для щільних заповнювачів	Для пористих заповнювачів
1	2	3
До 5	1	1
До 10	5	2
До 20	10	5
До 40	20	10
Більше 40	50	-

Висушений до постійної маси заповнювач, висипають у попередньо зважену посудину (m₁) з висоти 100 мм над її верхнім краєм до утворення конусу над верхом посудини без ущільнення, зрізають конус та зважують (m₂). Насипну густину заповнювача ρ_н розраховують (з точністю до 10 кг/м³) за формулою:

,

де V – об’єм мірної посудини, м³; m₂, m₁ - маса посудини відповідно із заповнювачем та порожньої, кг. Насипну густину визначають як середнє арифметичне результатів двох випробувань. Результати випробувань заносять до таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

№ з/п	За-пов-ню-вач	Маса кг			Об’єм мір- ної посу- дини, м3	Насип- на гус-тина, кг/м3	мар-ка
		мірної посу- дини	мірної посу- дини із заповню вачем	за-пов-ню-ва- ча
1	2	3	4	5	6	7	8

1.1.2. Визначення середньої густини зерен крупного заповнювача а) щільних заповнювачів

Для випробування щільних заповнювачів крупністю до 40 мм відважують пробу масою біля 2,5 кг, а при крупності заповнювача більше 40 мм беруть пробу масою близько 5 кг. При цьому зерна більше 40 мм подрібнюють до одержання частинок розміром не більше 40 мм і масу проби зменшують вдвічі. Пробу висушують до постійної маси, просіюють крізь сито з діаметром отворів, що відповідає найменшому розмірові зерна даної фракції заповнювача. Із залишка на ситі відважують дві наважки по 1 кг кожна (m₁). Наважку заповнювача насичують водою, занурюючи зерна у воду кімнатної температури на 2 години. Потім заповнювач виймають з води, вологою тканиною видаляють з його поверхні воду та зважують спочатку на звичайних (m₂), а потім на гідростатичних вагах (m₃) за допомогою сітчастого стакана, зануреного у воду. Середню густину зерен крупного заповнювача, кг/м³ визначають як:

,

де ρ – густина води, яка становить 1000 кг/м³. Середню густину зерен розраховують як середнє арифметичне двох випробувань, а результати заносять до табл.1.3.

Таблиця 1.3

№ дос- ліду	Запов- нювач	Маса проби, г			Середня густина зерен ρ○, кг/м3
		на повітрі у сухому стані (m1)	на повітрі у водонаси- ченому стані (m2)	у воді у водонаси-ченому стані (m3)
1	2	3	3	4	5