
- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота №1 визначення фізичних характеристик заповнювачів
- •1.1. Визначення пустотності (порожнистості) сипких заповнювачів і пористості їх зерен
- •1.1.1. Визначення насипної густини заповнювача
- •1.1.2. Визначення середньої густини зерен крупного заповнювача а) щільних заповнювачів
- •Б) пористих заповнювачів
- •В) зерен гравію у кварцовому піску
- •Г) істинної густини заповнювачів
- •1.2. Визначення коефіцієнта форми зерен
- •1.3. Визначення вмісту пластинчастих і голчастих зерен крупних заповнювачів
- •1.4. Водопоглинання заповнювачів
- •1.4.1. Визначення водопоглинання щільних заповнювачів
- •1.4.2. Визначення водопоглинання крупного пористого заповнювача
- •Типові вправи
- •Вказівки до виконання типових вправ
- •Лабораторна робота №2 міцність та водостійкість крупних заповнювачів бетону
- •2.1. Визначення міцності щільного природного заповнювача за дробимістю при стискуванні у циліндрі
- •2.2. Визначення міцності крупного пористого заповнювача стискуванням у циліндрі
- •2.3. Визначення коефіцієнта розм’якшення (Кр) крупного пористого заповнювача
- •Типові вправи
- •Вказівки до виконання типових вправ
- •Лабораторна робота №3 оптимізація зернового складу дрібного та крупного заповнювача
- •3.1. Визначення зернових складів важких заповнювачів – піску та щебеню (гравію)
- •3.2. Визначення зернового складу пористих заповнювачів
- •3.3. Змішування кількох фракцій щебеню (гравію) в оптималь-них співвідношеннях
- •3.4. Збагачення пісків укрупнюючими добавками
- •3.5. Відмивання пилуватих, мулистих і глинистих домішок
- •Типові вправи
- •Вказівки до виконання типових вправ
- •Лабораторна робота №4 вплив технологічних факторів на процес спучення керамзитового гравію Загальні відомості
- •Прилади та обладнання, матеріали
- •4.1. Приготування сирцевих гранул
- •4.2. Визначення оптимальної температури попередньої теплової обробки
- •4.3. Вплив температури випалу на коефіцієнт спучення глин
- •Типові вправи
- •Вказівки до виконання типових вправ
- •Лабораторна робота №5 вплив технологічних факторів на спучення при виготовленні перлітового піску Загальні відомості
- •Прилади та обладнання, матеріали
- •5.1. Підготовка проб
- •5.2. Визначення впливу температури та тривалості випалу на величину коефіцієнта спучення
- •5.3. Визначення впливу температури і тривалості попередньої теплової обробки на коефіцієнт спучення
- •6.1. Визначення впливу вмісту добавок глини на коефіцієнт спучення глино-зольної шихти
- •6.2. Визначення впливу витрати цементу на середню густину і міцність гранул безвипалювального зольного гравію (бзг)
- •Типові вправи
- •Вказівки до виконання типових вправ
- •Література
4.3. Вплив температури випалу на коефіцієнт спучення глин
Для визначення температури спучення гранул, що пройшли термічну підготовку за обраним режимом, їх випалюють при температурі від 990 до 1260 0С з інтервалом у 30 0С. Відразу після термопідготовки їх переносять у піч для випалювання, розігріту кожного разу до однієї із вказаних температур: 990, 1020, 1050, 1080 0С т.д., де витримують 7 хвилин.
Потім гранули виймають з печі, охолоджують на повітрі, визначають середню густину кожної спученої гранули та розраховують середнє арифметичне значення результатів трьох паралельних вимірювань. За найкращу температуру спучування приймають температуру, при якій одержують гранули з мінімальною середньою густиною.
За результатами випробувань будують графік залежності середньої густини гранул від температури випалювання (термоудару).
За оптимальний температурний інтервал спучування приймають різницю між температурою спучування і температурою, при якій густина гранул становить 1000 кг/м3.
Коефіцієнт спучення досліджуваної сировини визначають за залежністю:
,
де ∑V2, ∑V1 - сума об’ємів відповідно відформованих та спучених гранул, см3.
Об’єм відформованої гранули:
,
де d та h відповідно діаметр та висота гранул, що дорівнюють 16 мм.
Об’єм кожної спученої гранули визначається за спрощеною методикою, наведеною в лабораторній роботі №1 (визначення середньої густини зерен гравію у кварцовому піску). Результати досліджень заносять до табл.4.2.
Таблиця 4.2
№ з/п |
Об’єм гра- нул см3 |
Темпера- тура, 0С |
Спучені гранули |
Ксп |
Середня густина, г/см3 |
||||
тер- мо- під-готов-ки |
ви-па-лу |
ма-са, г |
об’єм см3 |
зра-зка
|
гру-пи
|
зраз- ка |
гру-пи |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Типові вправи
1. Дослідити вплив вмісту та виду органічних та мінеральних добавок на коефіцієнт спучення глини.
2. Дослідити вплив добавок-плавнів (крейда, пірит, склобій) на середню густину керамзитових гранул.
Вказівки до виконання типових вправ
1. Для виконання першої вправи готують добавки слідуючи речовин: мазута (0-3%), солярового масла(0-3%), залізної руди (0-4%) або інших речовин. Кількість добавок вказана у відсотках за масою від сухої гранули.
Витрата добавок призначається за планом повного факторного експерименту (ПФЕ) – 23. В якості вихідного параметру приймають коефіцієнт спучення гранул керамзиту. За результатами статистичної обробки дослідів на комп’ютері складають рівняння регресії з наступним технологічним аналізом.
2. Для виконання другої вправи готують добавки крейди, піриту і склобою в кількості 0-4% від маси сухої наважки глини. Із ретельного гомонізованої суміші готують гранули, випалюють їх після термопідготовки, відповідно до п.4.3, при температурі 10000С. За результатами експериментів будують графічні залежності середньої густини керамзитових гранул від відсоткового вмісту добавок-плавнів в них.