
- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота №1 визначення фізичних характеристик заповнювачів
- •1.1. Визначення пустотності (порожнистості) сипких заповнювачів і пористості їх зерен
- •1.1.1. Визначення насипної густини заповнювача
- •1.1.2. Визначення середньої густини зерен крупного заповнювача а) щільних заповнювачів
- •Б) пористих заповнювачів
- •В) зерен гравію у кварцовому піску
- •Г) істинної густини заповнювачів
- •1.2. Визначення коефіцієнта форми зерен
- •1.3. Визначення вмісту пластинчастих і голчастих зерен крупних заповнювачів
- •1.4. Водопоглинання заповнювачів
- •1.4.1. Визначення водопоглинання щільних заповнювачів
- •1.4.2. Визначення водопоглинання крупного пористого заповнювача
- •Типові вправи
- •Вказівки до виконання типових вправ
- •Лабораторна робота №2 міцність та водостійкість крупних заповнювачів бетону
- •2.1. Визначення міцності щільного природного заповнювача за дробимістю при стискуванні у циліндрі
- •2.2. Визначення міцності крупного пористого заповнювача стискуванням у циліндрі
- •2.3. Визначення коефіцієнта розм’якшення (Кр) крупного пористого заповнювача
- •Типові вправи
- •Вказівки до виконання типових вправ
- •Лабораторна робота №3 оптимізація зернового складу дрібного та крупного заповнювача
- •3.1. Визначення зернових складів важких заповнювачів – піску та щебеню (гравію)
- •3.2. Визначення зернового складу пористих заповнювачів
- •3.3. Змішування кількох фракцій щебеню (гравію) в оптималь-них співвідношеннях
- •3.4. Збагачення пісків укрупнюючими добавками
- •3.5. Відмивання пилуватих, мулистих і глинистих домішок
- •Типові вправи
- •Вказівки до виконання типових вправ
- •Лабораторна робота №4 вплив технологічних факторів на процес спучення керамзитового гравію Загальні відомості
- •Прилади та обладнання, матеріали
- •4.1. Приготування сирцевих гранул
- •4.2. Визначення оптимальної температури попередньої теплової обробки
- •4.3. Вплив температури випалу на коефіцієнт спучення глин
- •Типові вправи
- •Вказівки до виконання типових вправ
- •Лабораторна робота №5 вплив технологічних факторів на спучення при виготовленні перлітового піску Загальні відомості
- •Прилади та обладнання, матеріали
- •5.1. Підготовка проб
- •5.2. Визначення впливу температури та тривалості випалу на величину коефіцієнта спучення
- •5.3. Визначення впливу температури і тривалості попередньої теплової обробки на коефіцієнт спучення
- •6.1. Визначення впливу вмісту добавок глини на коефіцієнт спучення глино-зольної шихти
- •6.2. Визначення впливу витрати цементу на середню густину і міцність гранул безвипалювального зольного гравію (бзг)
- •Типові вправи
- •Вказівки до виконання типових вправ
- •Література
Прилади та обладнання, матеріали
Муфельна піч; прилад для формовки гранул; ексикатор; сушильна шафа; сито з отворами діаметром 1,0 мм; сферична чаша та лопатка; мірні циліндри на 100 см3 або на 250 см3; фарфорова ступка з пестиком; технічні ваги з різноважками або електричні цифрові ваги; пластична глина, що має здатність спучуватись; добавки плавні – крейда, перліт, скляний бій; спучуючі добавки – мазут, солярове масло, залізна руда.
4.1. Приготування сирцевих гранул
Роботу виконують за ГОСТ 25264-82, який передбачає дослідження пластичної сировини. В лабораторній роботі студенти випробовують пластичну сировину, яка спучується.
Для визначення температурного інтервалу спучування пластичної сировини пробу глини висушують до постійної маси, подрібнюють до крупнисті проходження її крізь сито із сіткою 1,0 мм, відбирають наважку масою 350 г і перемішують її з водою. Воду додають до глини при безперервному перемішуванні до одер-
жання маси з формовочною вологістю.
Маса набула формовочної вологості, якщо при перевірці на дотик наступна добавка води надає їй стану, коли вона починає прилипати до тильного боку долоні.
Після витримування у ексикаторі 4...5 годин із всієї приготовленої маси формують гранули сирцю у металевій формі у вигляді циліндрів діаметром і висотою 16 мм.
Гранули підсушують при температурі приміщення 22±5 оС протягом 5...6 годин, а потім висушують до постійної маси в сушильній шафі при температурі 105 0С.
4.2. Визначення оптимальної температури попередньої теплової обробки
Для визначення температурного інтервалу спучення даної глини необхідно попередньо вишукати найкращі: температуру термічної підготовки та спучення сировини. Температуру термічної підготовки сировини визначають через випалювання виготовлених глинистих гранул при всіх можливих сполученнях температур попереднього нагрівання (200, 300, 400, та 500 0С) і температур спучення (термудару) – 1140, 1170, 1200 0С.
Для кожного досліду відбирають по три гранули, вміщують їх у муфельну піч для термічної підготовки і витримують 20 хвилин відповідно при одній із вказаних температур.
За цим, групу нагрітих гранул відрізу переносять у муфельну піч для випалювання та послідовно випалюють при одній із вказаних температур спучування протягом 7 хв. Після випалювання гранули дістають з печі, охолоджують до кімнатної температури і для кожної групи з трьох гранул визначають середню густину у спученому стані. Результати записують до табл.4.1.
Таблиця 4.1.
№ зраз-ка |
Температура,
|
Випалені гранули |
Середня густина, г/см3 |
|||
термопід-готовки |
випалу |
маса, г |
об’єм, см3 |
гра-нули |
для групи |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
За найкращу температуру термічної підготовки приймають температуру попереднього нагрівання, при якій після випалювання гранули мають найменшу середню густину.