3.4. Збагачення пісків укрупнюючими добавками

Збагачення піску виконують укрупнюючими добавками з фрак-ціями 5…2,5 мм; 2,5…1,25 мм; 1,25…0,63 мм; або 5…1,25 мм та 5…0,63 мм. Головна мета збагачення – це забезпечення норматив-ного зернового складу дрібного заповнювача.

Дрібний (дуже дрібний) пісок з фракціями 1,25…0,63 мм; 0,63…0,315 мм; 0,315…0,16 мм (крива №3, рис. 3.1), який виходить за нижню границю придатності пісків як заповнювача бетону мож-на збагачувати відходами виробництва щебеню – гранітними, ба-зальтовими та іншими відсівами крупністю 5…1,25 мм або 5…0,63 мм.

Збагачення дрібного піску виконують по граничному зерну 1,25 мм, прийнявши сито з такими отворами за контрольне для збагачу-ваного піску і, укрупнюючої добавки 2 та їх оптимальної суміші 3. Тоді повні залишки на контрольних ситах відповідно позначимо: А₁, А₂, А₃. Повний залишок А₁ на контрольному ситі знімають з кривої №3 (рис.3.1), повний залишок А₂ – із кривої зернового складу №4 укрупнюючої добавки, а значення А₃ – із прогнозуємої оптимальної суміші (рис.3.1) – крива №5.

Умова проектування зернового складу укрупнюючої добавки має вид:

,

де x – вміст дрібного піску 1 в оптимальній суміші 3%,:

.

Тоді відсотковий вміст укрупнюючої добавки 2 в оптимальній

суміші 3 буде 100 – x. Аналогічно підраховують відсотковий вміст укрупнюючої добавки по граничному зерну діаметром 0,63 мм.

3.5. Відмивання пилуватих, мулистих і глинистих домішок

Способом покращення заповнювачів для бетону є промивка їх водою в піскомийках або класифікаторах різної конструкції. Вміст відмиваємих домішок в крупному та мілкому заповнювачах визначають відмиванням.

1. Пробу щебеню або гравію (5000 г) висушують до постійної маси, зважують та просіюють крізь сито з отворами 5 мм. Зваживши залишок заповнювача на ситі 5 мм, розміщують його в посудині ємкістю 8…10 л та заливають водою на 20 см вище рівня щебеню або гравію. Потім енергійно перемішують заповнювач в посудині і залишають в спокої на 2 хвилини, після чого, після чого зливають каламутну воду, залишаючи її шар над заповнювачем не менше 30 мм. Щебінь або гравій за вказаною послідовністю промивають до тих пір, поки вода після промивки не залишиться прозорою.

2. Пробу піску (1000 г), попередньо висушену до постійної маси та просіяну крізь сито з отворами 5 мм, розміщують в посудині ємкістю 3…5 л, заливають чистою водою так, щоб висота шару води була біля 20 см та витримують до 2 годин, періодично перемішуючи її.

Далі пісок промивають так само, як щебінь та гравій. Вміст тонкого піску (діаметром 0,16…0,05 мм ), пилоподібних (діаметром 0,05…0,005 мм) та глинистих алюмосилікатних (діаметром менше 0,005 мм) часток у відсотках за масою розраховують за залежністю:

,

де m – маса сухої проби до відмивання; m₁ – маса сухої проби після відмивання.

Типові вправи

1. Дослідити оптимальні співвідношення фракцій щебеню чи гравію 40…20 мм, 20…10 мм та 10…5 мм на максимальну густину їх сумішей в ущільненому вібруванням стані.

2. Вишукати дослідним шляхом оптимальні співвідношення фракцій піску 5…1,25 мм, 1,25…0,63 мм, 0,63…0,16 мм на максимальну густину їх сумішей в ущільненому вібруванням стані.