1.2 Класифікація принципів права Європейського Союзу

Принципи права ЄС - як основоположні засади функціонування правової системи ЄС, поряд з актами первинного права виступають важливими системоутворюючими факторами, забезпечуючи стабільність і розвиток права Співтовариств.

Принципи права ЄС отримали закріплення насамперед в установчих договорах та рішеннях Суду ЄС. Визначають його зміст та обумовлюються особливістю завдань правового регулювання, носять загальносистемний характер, мають порівняно з іншими нормами вищу юридичну силу. В залежності від сфери дії можуть мати загальний ( поширюють свою дію на всі сфери компетенції ЄС) чи спеціальний характер . Як зазначено в п. 27 рішення по справі № С-46\93 і С - 48/93 (Brasserie du Pecheur SA v. Germany and R. v. Secretary of State for Transport, ex party Factortame (Factortame III) (1996) ECR I- 1029; R. v. Secretary of State for Transport, ex parte Factortame Ltd. (Factortame III) (1996) ECR-I-1029, Суд ЄС виносячи рішення на основі ст. 164 Договору про ЄС відповідно до загальноприйнятих способів тлумачення керується основоположними принципами правової системи Співтовариства, і де це необхідно, загальними принципами правових систем держав-членів.¹⁰²

Загальні принципи функціонування Союзу являють собою керівні начала діяльності в усіх сферах. Ці принципи, з однієї сторонни, конкретизують умови реалізації цінностей ЄС, з іншої сторонни регулюють інші основоположні питання, які виникають у функціонуванні Союзу.

Виділяють загальні та спеціальні принципи права ЄС. Так Суд ЄС неодноразово вказував на те, що розглядаючи справи він керується загальновизнаними принципами права, такими як принцип недискримінації, принцип пропорційності та іншими.

До загальних принципів відносять принцип верховенства права Європейського Союзу. Його зміст полягає в тому, що право Співтовариства має вищу юридичну силу щодо національного права держав-членів. Це зумовлено об"єктивними потребами забезпечення євроінтеграції, однак міра наднаціональності не повинна виходити за межі інтересів забезпеченя державного суверенітету держав-членів". Договір про Конституцію для Європи¹⁰³ безпосередньо закріплював цей принцип в ст. 10 проголошуючи, що "конституційні та правові акти, ухвалені інститутами Союзу згідно з наданими їм повноваженнями, мають першість над правом держав-членів". Держави- члени вживають усіх можливих заходів, загальних або спеціальних, для забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з Конституції чи актів інституцій Союзу.

Першу групу загальних принципів функціонування Європейського Союзу утворюють принципи, які сформульовані у першому розділі Договору про Європейський Союз (Розділ І «Загальні положення»). Це принципи, що визначають взаємовідносини з державами - членами, що закріплені у статті 4 Договору про Європейський Союз;

• основні принципи що визначають компетенцію Європейського Союзу, які містяться у статті 5 Договору про Європейський Союз;

• принципи, що визначають порядок визнання, дотримання, захисту основних прав на рівні ЄС, які передбачено у статті 6 Договору про Європейський Союз;

• принцип встановлення привілейованих відносин з сусідніми державами (стаття 8 Договору про Єврпейський Союз);

До другої групи входять «демократичні принципи функціонування Європейського Союзу, які закріплені у другому розділі Договору про Європейський Союзу «Положення про демократичні принципи», це:

• принцип демократичної рівності ( стаття 9 Договору про Європейсьбкий Союз),

• принцип представницької демократії (стаття 10 Договору про Європейський Союз);

• принцип залучення громадян та громадський організацій до підготовки та обговорення заходів на рівні Європейського Союзу ( стаття 11 Договору про Європейський Союз);

• принцип участі національних парламентів у функціонування Європейського Союзу (стаття 12 Договору про Європейський Союз).

Третя группа прицнипів, які повинні використовуватись в різних напрямах діяльності ЄС передбачена у Розділі II «Положення загального застосування» частини першої «Принципи» Договору про функціонування Європейського Союзу. Більшість зазначених принципів кореспондують цінностям ЄЄ, а також загальним і спеціальним цілям його діяльності. До них відносяться:

• принцип забезпечення узгожденості між різними напрямами політики і діяльності ЄС (стаття 7 Договору про функціонування ЄС);

• принцип забезпечення рівності чоловіків та жінок ( стаття 8 Договору про функціонування Європейського Союзу);

• принцип врахування потреб щодо забезпечення зайнятості, адекватного соціального захисту;

• принцип боротьби з соціальною дискримінацією за ознаками раси, кольору шкріри, релігії та переконань, віку та сексуальної орієнтації;

• принцип врахування потреб захисту прав споживачів ( стаття 12 Договору про Європейський Союз);

• принцип яприяння захисту тварин з врахування потреб національного регулювання;

• принцип поваги і визнання ролі служб загальноекономічного значення ( стаття 14 Договору про функціонування Європейського Союзу);

• принцип гласності ( стаття 15 Договору про функціонування Європейського Союзу);

• принцип поваги прав людинина захист персональних даних;

• принцип дотримання статусу церков, релігійних та неконфесійних організацій і розвиток діалогу з ними ( стаття 17 Договору про функціонування Європейського Союзу).

Джерелами принципів права Європейського Союзу виступають, насамперед початкові розділи установчих документів, передусім розділи І та II Договору про Європейський Союз («Загальні положення», «Положення про демократичні принципи»), розділ І частини першої Договору про функціонування Європейського Союзу («Положення загального застосування»).

Розділ II «Положення про демократичні принципи» деталізує положення статті першого розділу шляхом визначення основних засад (принципів) демократичного функціонування Європейського Союзу. Такими принципами є принцип демократичної рівності ( стаття 9), представницької демократії ( стаття 10), та принцип участі громадян держав-членів Європейського Союзу у механізмі прийняття рішень в рамках Європейського Союзу (стаття 11).

Цікавою новелою Договору про функціонування Європейського Союзу стало наділення громадян держав-членів Європейського Союзу правом участі у правотворчій діяльності. Так, громадяни Європейського Союзу у кількості не менше одно мільйона вправі ініціювати прийняття тих чи інших актів, що стосуються регулювання питань, які можуть бути предметом компетенції Європейського Союзу. Такі ініціативи громадян іншими словами можна називати «громадянськими ініціативами».

Окремо слід виділити принцип не дискримінації громадян Європейського Союзу. Так, статті 18-25 Договору про Європейський Союз містить норми, які забороняють всередині Європейського Союзу дискримінацію та одночасно наділяють інститути Європейського Союзу повноваженнями щодо вжиття інших заходів з протидії дискримінації у різних формах. Йдеться про дискримінацію за ознаками віку, етнічного походження та ін.

Важливим є те, що стаття 25 допускає можливість подальшого розширення каталогу основних прав громадян Союзу за умови, що відповідні положення будуть ратифікованими державами-членами Європейського Союзу.

Як і у випадку з цілями Європейського Союзу, окрім загальних принципів функціонування в його установчих документах, законодавстві та судовій практиці існує ряд інших принципів, які стосуються окремих сфер діяльності, виконання яких покладається на окремі органи, спрямовані на створення і ефективне застосування норм права Європейського Союзу.

Важливими нововведеннями Лісабонського договору стало закріплення принципів, які до цього часу не знаходили закріплення в установчих документах, однак функціонували у формі практики Суду Європейських Співтовариств, практики Суду Європейського Союзу.

Додаткового розвитку отримали принципи захисту навколишнього середовища (стаття 11 Договору про функціонування Європейського Союзу), принцип захисту прав споживачів (стаття 12 Договору про функціонування Європейського Союзу), принцип врахування потреб догляду за тваринами за умови поваги та врахування національних традицій, напрацьованих та сформованих державами-членами.

Необхідно відзначити закріплення у системі принципів Лісабонського договору принципу визнання і поваги ролі служб загальноекономічного значення (стаття 14 Договору про функціонування Європейського Союзу). Закріплення та визначення нормативного змісту принципу поваги прав людини на захисту персональних даних (стаття 16 Договору про функціонування Європейського Союзу). Серед важливих принципів, що знайшли відображення у Лісабонському договорі також необхідно згадати принцип дотримання статусу церков, релігійних та не конфесійних організацій та розвиток діалогу з ними ( стаття 17 Договору про функціонування Європейського Союзу).

Які випадку цілей Європейського Союзу, окрім загальних принципів функціонування в його установчих документах, законодавстві та судовій практиці визнано ряд інших правових принципів Європейського Союзу, які відносяться до окремих органів, напрямкам чи аспектам діяльності Європейського Союзу, а також створенню та застосуванню норм його правової системи.

Перелік цих принципів є невичерпним та постійно розширюється, наприклад: принцип незалежності членів Європейської Комісії, Суду Європейського Союзу, принцип незалежності центральних банків, бюджетні та фінансові принципи (збалансованості бюджету), керівні принципи економічної політики (стабільності), принципи свободи внутрішнього ринку (принципи вільного руху товарів, осіб, послуг), принципи верховенства та прямої дії права Європейського Союзу.

Серед «нових» принципів, що знайшли відображення в установчих договорах можна виділити принцип, закріплений у статті 4 Договору про Європейський Союз . Це принцип, що закріпив взаємовідносини ЄС з його державами-членами:

• принцип збереження за державами-членами остаточної компетенції, тобто компетенції, не наданій Союзу його установчими документами (параграф 1 статті 4 Договору про Європейський Союз).

Цей принцип є безпосереднім наслідком другого, більш загального принципи компетенції Союзу - «принципу наділення компетенцією» - який не виключає у деяких випадках виходу ЄС за рамки прямо закріпленої за ним компетенції;

• принцип дотримання Союзом рівності держав-членів перед установчими документами.

• принцип поваги Союзом національної ідентичності держав-членів, особливо стосовно до встановленої форми державного правління та територіального устрою та іншим «основоположним політичним та конституційним структурам».

• принцип поваги Союзом основних функцій держави з особливим зазначенням того, що питання підтримання національної безпеки залишаються в одноособовій відповідальності держав-членів.

Останні три принципи знайшли відображення у параграфі 2 статті 4 Договору про Європейський Союз. Також вони скоректовані з деякими іншими принципи права Європейського Союзу.

Продовженням практики, яка існувала в рамках Європейського Союзу – принципу поваги прав національної ідентичності держав є закріпленнявідповідних положень в установчих договорах. Однак, повага Союзом основних функцій держави не перешкоджає прийняттю на європейському рівні законодавства та інших заходів, що впливають на здійснення подібних функцій, в тому числі по забезпеченню національної безпеки (в рамках компетенції ЄС з питань («простору свободи, безпеки та справедливості»).

Принцип поваги прав людини у системі принципів права Європейського Союзу

Стаття 67 Договору про Європейський Союз закріплює положення, яким передбачено, що Європейський Союз є простором «свободи, безпеки та справедливості, в рамках якого поважають основні права та відмінності, які існують у державах членах (ідентичність, певні види регулювання та захисту відповідних прав в рамках держав-членів Європейського Союзу)». Важливо, що¹⁰⁴ зазначена стаття спрямована не лише на захист прав громадян держав-членів Європейського Союзу, але і на захист громадян третіх держав.

Як видно, багато хто із зазначених (свобода, демократія, правова держава, повага прав людини й основних свобод) раніше були закріплені в ст. 6 Договору про Європейський Союз 1992 р., де були названі «принципами». Крім того, як показує системне тлумачення норм Договору про Європейський Союз у редакції Лісабонського договору, в інших статях цього ж документа (наприклад, ст. 21) зазначені цінності називаються «принципами». Тому, на наш погляд, у цьому випадку правильно говорити про цінності принципи. Як вірно зауважує С. Ю. Кашкін, вони «являють собою моральні початки європейської, а по своїй природі й світової цивілізації».

У статті 6 (1) Договору про Європейський Союз держави-члени Європейського Союзу визнають Хартію Європейського Союзу про основні права в якості правового документу, що має юридичну силу та є рівноцінним з іншими установчими договорами Союзу. Лісабонський договорів зобов'язує держав- члени Європейського Союзу дотримуватися та виконувати Хартію, а також положення Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод та трактувати її положення в якості «загальних та керівних принципів Європейського Союзу». Зазначене є важливим кроком на шляху створення загальноєвропейських стандартів у сфері дотримання і захисту прав і свобод людини і громадянина, оскільки зазначені положення надають право громадянам держав-членів Європейського Союзу звертатися в разі порушення їх прав та законних інтересів до Європейського Суду з прав людини¹⁰⁵ та більше того, оскаржувати незаконні рішення та дії інститутів та органів Європейського Союзу.