- •1.Теоретичні підходи до визначення поняття право
- •1. Поняття та суть застосування норм права.
- •2. Підстави та форми застосування норм права
- •3. Стадії застосування норм права та їх механізм.
- •4. Роль принципів права
- •2.Принципи права в європейському союзі
- •1.2 Класифікація принципів права Європейського Союзу
- •3.Поняття, риси, класифікація принципів, що діють у правовій системі
- •1. Поняття принципів права
- •3. Класифікація принципів, що діють у правовій системі
- •2. Принцип демократизму в міжнародному праві
- •3. Принцип демократизму в національному праві
- •3.Вплив принципів права
- •3. Основні аксіоми правосвідомості
- •1. Вступ
- •4. Висновок
- •1. Правове регулювання як засіб державного управління
- •2. Принципи правового регулювання
- •4.Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •2. Характеристика основних загальнолюдських принципів
- •§1.Поняття та значення загальнолюдських принципів права.
- •§2. Ознаки та функції загальнолюдських принципів права.
- •§1. Розкриття змісту окремих загальнолюдських принципів права.
- •§2. Особливості принципу верховенства права.
- •1. Загальнотеоретична характеристика
- •2. Співвідношення загальнолюдських принципів права та принципів правотворчості
- •1. Поняття, види та значення принципів права.
- •1. Загальна характеристика загальнолюдських (цивілізаційних) принципів права.
- •5.Система загальнолюдських принципів права
- •1. Поняття та ознаки загальнолюдських принципів права.
- •1. Поняття загальнолюдських (цивілізаційних) принципів права
- •6.Філософсько-правові засади формуванння загальнолюдських принципів права
- •2. Проблеми впровадження загальнолюдських принципів в національне законодавство.
- •7.Загальноправові принципи права
- •1.Поняття загальноправових принципів
- •2. Загально правові принципи:
- •2.1. Принцип єдності прав і обов'язків суб'єктів суспільних відносин.
- •2.2. Принцип гарантованості прав і свобод громадян.
- •2.3. Принцип законності.
- •2.4. Принцип демократизму.
- •2.5. Принцип соціальної справедливості.
- •2.6. Принцип відповідальності за вину.
- •2.7. Принцип рівності.
- •2.8. Принцип верховенства права
- •2.9. Принцип поділу права на публічне і приватне, на відносно самостійні галузі та інститути
- •1.Поняття принципів права
- •2. Принципи об'єктивного і суб'єктивного права
- •8.Міжгалузеві і галузеві принципи права
- •1. Поняття та значення принципів права
- •6. Міжгалузеві принципи права
- •2. Принципи у Цивільному праві України
1. Поняття та суть застосування норм права.
Реалізація права має надзвичайно велике значення, і вона тісно пов'язана із правомірною поведінкою суб'єктів суспільних відносин. При допомозі цих двох процесів реалізуються суб'єктивні права і обов'язки учасників суспільних відносин. Реалізація права необхідна для розв'язання спорів між учасниками суспільних відносин. Вона здійснюється в випадку скоєння правопорушень. Вона також необхідна в випадку здійснення з боку держави контролю за законністю і доцільністю дій (діяльності) учасників суспільних відносин. Значення реалізації полягає в переведенні правових норм із сфери необхідного в сферу реального життя. Значення реалізації норм права підвищується із введенням автоматизованих систем управління. При їх допомозі можна програмувати сам процес застосування правових норм.
Форми реалізації права залежать від способів правового регулювання — дозволяючий, імперативний, заохочуючий і автономний.173 В зв'язку із цим виділяють чотири форми реалізації права: дотримання, виконання, використання і застосування.
Дотримання права — це така форма реалізації, яка полягає в пасивній поведінці учасників суспільних відносин. Вона виражається в утриманні від активних дій, щоб не порушити заборонні норми права. В даному випадку реалізується юридичний обов'язок.
Виконання права — це така форма реалізації права, яка полягає в активній поведінці суб'єктів, оскільки необхідно виконати (здійснити) юридичні обов'язки, передбачені нормами права.
Використання права — це така форма реалізації суб'єктивного права, за якої здійснюється втілення в життя уповноважуючих норм74 Вона полягає в активній поведінці учасників суспільних відносин по реалізації суб'єктивних прав, свобод і законних інтересів, передбачених управомоченими нормами права.
Всі ці три форми реалізації норм права називають безпосередніми формами реалізації, оскільки суб'єкти реалізують самі свої суб'єктивні права, свободи і обов'язки. Четвертою формою реалізації права є застосування правових норм.
Застосування норм права являється однією із форм реалізації права. В першу чергу мова повинна йти про застосування законодавчих і підзаконних актів, оскільки правоохоронні органи й інші суб'єкти, які застосовують норми права, орієнтуються на нормативні акти, а не на право і його принципи.
Застосування права (застосування правових норм) - це здійснювана компетентними державними органами, уповноваженими на це громадськими об'єднаннями або їх посадовими особами організаційно-правова діяльність, результатом якої є встановлення піднормативних, формально обов'язкових індивідуальних правил поведінки персоніфікованих суб'єктів.
Види застосування права:
Позитивне - правозастосування, що здійснюється як обов'язкова умова нормальної реалізації деяких регулятивних норм (призначення пенсії).
Юрисдикційне - застосування санкцій охоронних норм за порушення диспозиції (відповідальність за крадіжку).75
Застосування норм права — це особлива форма реалізації права. Вона має свої ознаки (риси), які відрізняють її від інших форм реалізації, а також від інших правових явищ. До них відноситься:
По-перше, застосування правових норм входить в правову систему суспільства. Воно являється її складовою частиною, без якої неможливе правове регулювання суспільних відносин. По своєму значенню застосування права займає друге місце після правотворчості, а при певних соціальних умовах є не менш важливим фактором, який суттєво впливає на правове регулювання в процесі впливу права на суспільні відносини. В процесі правотворчості в нормативні акти закладають моделі правомірної поведінки і діяльності суб'єктів суспільних відносин, які не можуть бути впроваджені в реальні правовідносини.76
По-друге, застосування норм права має комплексний характер, і воно охоплює, як правило, й інші форми реалізації права, або здійснюється паралельно.
По-третє, застосування норм права має, як правило, владний характер здіснюється відповідними компетентними державними органами чи службовими особами. Це означає, що держава дозволяє застосовувати норми права тільки своїм компетентним органам або уповноважує на такі дії окремі юридичні особи (громадські організації). Разом із тим проф. Недбайло П.О. вважав, що застосовувати норми права можуть не тільки посадові особи, але і громадяни, хоча вони не можуть видавати індивідуальні акти застосування норм права і повинні звертатися до компетентних державних органів.77
По- четверте, застосування норм права означає реалізацію законодавства в правовідносинах. Ця форма реалізації змінює ті чи інші правовідносини. Вона конкретизує юридичні права і обов'язки суб'єктів правовідносин.
По-п'яте, застосування норм права відрізняється від інших форм реалізації своїми потребами. Потреби застосування норм права виникають в основному в таких випадках: 1) коли передбачені нормою суб'єктивні права і обов'язки за своїм характером такі, що не можуть виникати у конкретних суб'єктів із їх односторонніх заяв, угод або договорів, а вимагають відповідного індивідуальної акта державних установ; 2) коли відомий факт правопорушення і потрібно встановити його наслідки або визначити за нього санкцію, 3) коли існують прогалини в національному праві і потрібне застосування аналогії права і закону.
Ці потреби особливо стосуються правопорушень, і застосування правових норм обумовлене необхідністю використання державного примусу, як за факт правопорушення, так і в інших випадках примусу. Державний примус направлений на зміцнення законності і правопорядку.
По- шосте здійснюється в чітко визначених законом процесуальних формах. Має індивідуалізований, персоніфікований характер. А також творчий, інтелек - туальний характер, тому що це завжди розумова діяльність.
Застосування правових норм має управлінські, соціально-політичні функції, а також виконує профілактичні і виховні завдання78
