4. Роль принципів права

Принципи права мають історичний характер. Вони є плодом багатовікового розвитку людства, результатом осмислення закономірностей розвитку суспільства в цілому, втілення їхніх демократичної та гуманістичної традицій. Роль, значення принципів права визначаються їх природою. Вони в концентрованому вигляді виражають сутність, зміст права, тому мають значення керівних положень під час здійснення державою правотворчої, правозастосовчої діяльності.

Призначення принципів права: здійснювати узагальнене закріплення засад суспільного ладу; забезпечувати однотипне формулювання норм права; забезпезпечувати їх вплив на суспільні відносини шляхом правового регулювання та інших видів правового впливу.

Сучасні дослідження принципів права обґрунтовують об'єктивний характер цієї категорії. Це такі засадничі основи права, які відповідають характеру суспільних відносин, економічним, політичним, ідеологічним процесам, що відбуваються у суспільстві. Саме така залежність зумовлює характер правотворчості, зміст правових норм, способи й методи реалізації права.⁹¹

Загальносоціальне право і юридичне право можна розглядати сьогодні як ціле і його частину у нерозривному їх взаємозв'язку. Загальносоціальне право щодо юридичного права є первинним, воно з'являється задовго до появи держави, продуктом якої є власне юридичне право, яке виникає у надрах уже існуючого загальносоціального права. Принципи права необхідно виводити із самої правової матерії, а не з ідеологічних категорій. Вони охоплюють усю правову матерію — і ідеї, і норми, і відносини — та надають їй логічності, послідовності, збалансованості. Принципи — це свого роду «сухий залишок» найбагатшої правової матерії, її суть, звільнена від конкретики. Принципи відіграють роль орієнтирів у формуванні права»⁹²

Тому юридичне право не може суттєво відступати від усталених і апробованих постулатів загальносоціального права. Більшість з них держава закріплює у правових нормах і вони продовжують свою регулятивну функцію вже як юридичне право.

Водночас у державно організованому суспільстві існують норми загальносоціального права, які з різних причин не трансплантувались у норми юридичного права, тобто загальносоціальне право не зникає з появою держави і юридичного права. Воно виступає підґрунтям для юридичного права, а тому можна, вважати, що загальносоціальне право якраз і є тими принципами, на яких базується юридичне право як система норм.

«Принципи загальносоціального права, — пише А. М. Колодій, — передаються юридичному праву, тому що законодавець не може не враховувати думки суспільства і тому, що ця думка акумулюється насамперед у цих принципах - особливо це стосується демократичного (громадянського) суспільства»⁹³.Принципи права як основа системи юридичного права, підґрунтя, на якому воно розвивається, існують реально і водночас з самою системою права.

Про принципи права говорив у своїй дисертаційній роботі. С.П. Погребняк він зазначав:" принципи лежать в основі права, утворюють його фундамент; на них ґрунтується право як загальнообов'язковий соціальний регулятор. Роль основоположних принципів у реалізації права підкреслюється, тим що вони можуть бути й безпосередньою правовою підставою для вирішення справ. Це обумовлено тим, що право зобов'язане орієнтуватися на ті цінності, що втілені в принципах права, а однією з цілей застосування права є прийняття такого рішення, яке б узгоджувалося з принципами права." А також говорив: " що подолання прогалин у праві може здійснюватися шляхом безпосереднього застосування загальних (основоположних) принципів права. Така позиція обґрунтовується тим, що аналогія закону і права спирається на подібність відносин, які врегульовані законом, і тих, що не врегульовані законом, в той час як при використанні загальних принципів йдеться про створення правила для регулювання відносин, які по суті не є подібними до тих, що правом уже внормовані.⁹⁴

Висновок

Застосування права, як форма реалізації права займає друге місце за своїм значенням після правотворчості. Та зійснюється відповідними органами, і як результат своєї діяльності приймають відповідне рішення. Процес застосування правових норм вимагає, щоб рішення приймались не тільки законними, обгрунтованими, доцільними, але і справедливими. В правознавстві справедливість означає прийняття рішень таким чином, щоб не ущемляти суб'єктивних прав і законних інтересів громадян. Тобто повинен дотримуватися принцип справедливості.⁹⁵Ще одним із принципів застосування правових норм є гуманізм. Лише в останні роки він знайшов своє відображення, в першу чергу стосовно функцій правової держави, демократії і права.

Прийняття рішень на підставі права і з урахуванням принципів справедливості і гуманізму свідчить про високий рівень правосвідомості і правової культури суб'єктів правозастосування, що суттєво буде впливати на стан законності і правопорядку, розвитку правової демократії. Де принцип справедливості це тлумачення справедливості як зовнішнього щодо права явища і як спеціальної юридичної категорії, що відображає важливі юридичні форми. А принцип гуманізму означає закріплення у правових формах відносин між людиною, державою і суспільством на основі самоцінності людини, невід'ємності її прав та свобод а також поваги і гідності⁹⁶.

Важливим у процесі правозастосування є і те що потрібно враховувати законні інтереси і потреби як окремих громадян, так і всього суспільства. Тільки врахування діалектичної єдності інтересів громадянина, і держави, єдність юридичних прав і обов'язків дозволить приймати гуманні рішення як по відношенню до окремих громадян, так і по відношенню держави і суспільства.

Щодо ролі принципів то варта зазначити що, саме на них формуються норми права, тому вони є "фундаментальними конструкціями" права, всієї системи права, всього масиву норм права.