1. Загальна характеристика загальнолюдських (цивілізаційних) принципів права.

Найбільш поширеною у науковій юридичній літературі є класифікація принципів права за сферою 3 огляду на те, що в міжнародно-правових документах одержали фіксацію такі поняття, як "принципи права, визнані цивілізованими націями" (ст.38 Статуту Міжнародного Суду ООН), "принципи міжнародного права" (в тому числі "принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами у відповідності зі Статутом ООН" (Декларація про принципи міжнародного права від 24.10.1970 р.) та "принципи, якими держави-учасниці будуть керуватися у взаємних відносинах" (Заключний акт НБСС), а також "загальні принципи, єдині для правових систем держав-членів" (ст. 215 (2) Договору про Європейський Союз), а в конституціях зарубіжних країн - також "загальновизнані принципи і норми міжнародного права" (наприклад, ч.4 ст.15 Конституції Російської Федерації). Сучасний рівень розвитку людства, зокрема, необхідність уніфікації нормативного регулювання на універсальному (всесвітньому) рівні, зумовили впровадження у науковий обіг нового поняття - "загальнолюдські (загальноцивілізаційні) принципи права" та виокремлення його серед подібних понять.²⁸⁵

Загальнолюдські принципи юридичного права — це юридичні засади, ідеали, які зумовлюються певним рівнем розвитку людської цивілізації, втілюють найкращі, прогресивні здобутки всесвітньої правової історії і широко визнані в міжнародних нормативних документах²⁸⁶

До них належать, зокрема, такі засади:

• в об'єктивному праві мають закріплюватися й захищатися основні права людини, свобода людей та їхніх об'єднань;

• юридична (формально визначена й загальнообов'язкова) рівність однойменних суб'єктів і перед державою, і перед законом;

• вихідним, первинним офіційним джерелом суб'єктивних юридичних прав і обов'язків особи має бути тільки закон і як акт нормативного волевиявлення вищого представницького органу державної влади або прямого волевиявлення народу (референдуму);

• взаємопов'язаність (єдність) юридичних прав і обов'язків;

• поведінка людей, а також їхніх об'єднань повинна регулюватись, як правило, за загальнодозволенним типом: «дозволено все, крім того, що прямо заборонено законом»;

• Діяльність органів і службових осіб держави має регулюватись, як правило, за спеціально-дозволенним типом «можна робити лише те, що прямо дозволено законом»;

• закріплення в нормах об'єктивного права процедурно-пропесуальних механізмів (порядку) здійснення та захисту суб'єктивних юридичних прав і виконання обов'язків людей та інших суб'єктів суспільного життя;

• правосуддя (розв'язання суперечок, конфліктів з приводу здійснення прав і обов'язків окремими особами та іншими учасниками суспільного життя) має здійснюватися спеціальними незалежними органами держави - судами і бути найефективнішою юридичною гарантією прав людини;

• юридична відповідальність особи може мати місце тільки разі вчинення нею винного протиправного діяння;

• презумпція невинності особи (особа вважається невинною доти, ДОКИ її вину у вчиненні правопорушення не встановлено судом або іншими компетентними органами держави у визначеному законом порядку).²⁸⁷

Загальнолюдські принципи права мають найвищий (максимально можливий) ступінь абстрактності, що дозволяє їм бути придатними для будь-якої системи права та виступати гнучким інструментом правової регламентації широкого спектру можливих ситуацій, які вирішуються за допомогою правових засобів, між будь-якими суб'єктами права. Загальнолюдські принципи права є основою формування як принципів міжнародного права, так і принципів права регіональних спільнот та принципів внутрішньодержавного (національного) права. Тому ці принципи виступають зв'язуючою ланкою між національними правовими системами різних держав, а також між національним і міжнародним правом; можуть слугувати інструментом зближення міжнародного і національного права, універсалізації правового регулювання у всесвітньому масштабі. Вони виступають орієнтирами для реформування національних правових систем в країнах, які бажають увійти у європейський правовий простір, в тому числі і в Україні. Наявний ступінь абстрактності цих принципів зумовлює їх конкретизацію відповідно до регіональних чи національних правових традицій, особливостей правової системи та сфери відносин, що регулюються.²⁸⁸

Загальнолюдським принципам права притаманні, принаймні, три групи ознак: по-перше, загальні ознаки, властиві для права як регулятора суспільних відносин, по-друге, ознаки, притаманні принципам права як особливому юридичному явищу, і по-третє, специфічні ознаки, характерці лише для них якими є універсальність, загальноцивілізаційна зумовленість, фіксація в міжнародних нормативно-правових актах та документах, найвищий ступінь абстрагування, визначальність.²⁸⁹

Основними функціями загальнолюдських принципів права є регулятивна, яка одержує практичне втілення в двох аспектах: констатуючо-статичному та творчо-динамічному; інтерпретаційна; координаційна (узгоджувальна); уніфікуюча; програмна (прогностична).²⁹⁰

Висновки

Розглянувши питання зазначені у плані даної роботи можна прийти до наступних висновків.

Принципи права — це керівні ідеї, які характеризують зміст права, його сутність і призначення в суспільстві. З одного боку, вони виражають закономірності права, а з іншого — найбільш загальні норми, які діють у всій сфері правового регулювання і поширюються на всі суб'єкти. Ці норми або чітко сформульовані в законі, або виводяться із загального змісту законів.

Значення принципів права полягає в тому, що вони у стислому вигляді, концентровано відображають найсуттєвіші,соціально - змістовні властивості права, є начебто його квінтесенцією, «обличчям».

Принципи права:

—здійснюють узагальнене закріплення основ суспільного ладу;

—забезпечують єдине формулювання правових норм;

—забезпечують їх вплив на суспільні відносини шляхом правового регулювання та інших видів правового впливу.

Види принципів права: загальнолюдські (цивілізаційні), типологічні,

конкретно - історичні ( загальні, галузеві, міжгалузеві).

Загальнолюдські принципи юридичного права — це юридичні засади, ідеали, які зумовлюються певним рівнем розвитку людської цивілізації, втілюють найкращі, прогресивні здобутки всесвітньої правової історії і широко визнані в міжнародних нормативних документах.

Загальнолюдським принципам права притаманні, принаймні, три групи ознак: по-перше, загальні ознаки, властиві для права як регулятора суспільних відносин, по-друге, ознаки, притаманні принципам права як особливому юридичному явищу, і по-третє, специфічні ознаки, характерні лише для них, якими є універсальність, загальноцивілізаційна зумовленість, фіксація в міжнародних нормативно-правових актах та документах, найвищий ступінь абстрагування, визначальність.

Основними функціями загальнолюдських принципів права є регулятивна, яка одержує практичне втілення в двох аспектах: констатуючо-статичному та творчо-динамічному; інтерпретаційна; координаційна (узгоджувальна); уніфікуюча; програмна (прогностична)