2. Принцип демократизму в міжнародному праві

У 2000 році на Саміті Тисячоліття ООН 189 держав світу, у тому числі й Україна, затвердили Декларацію Тисячоліття ООН¹⁵⁴. В декларації наголошується на особливому значенні принципу демократизму, оскільки в п.1 зазначається "Ми не пошкодуємо зусиль для заохочення демократії та зміцнення правопорядку, а також для забезпечення поваги всіх міжнародно визнаних прав людини та основних свобод, включаючи право на розвиток".

Відповідно до принципу демократії кожна держава має відповідати закріпленим міжнародного права демократичним стандартам. Усвідомлюється Демократія як найважливіший засіб забезпечення індивідуальних і колективних інтересів а також оптимального функціонування національних товариств і інтернаціонального співтовариства. Особливе значення всього цього надає глобалізація.

Незважаючи на всі складнощі, процес утвердження принципу демократії відбувається. Найбільш активно цей процес протікає в Європі. Прийнятий у 1949 р. Статут Ради Європи¹⁵⁵ встановив, що членом Ради може бути лише держава, яка здатна і прагне відповідати встановленим Статутом принципам, а саме принципам верховенства права і принципу, відповідно до якого всі особи, що знаходяться під її юрисдикцією, користуються правами людини та основними свободами (ст. ст. 3 та 4). Це становище не лише декларується, але і гарантується можливість застосування санкцій. У разі порушення зазначених принципів членство держави у Раді може бути призупинена або припинена (ст. 8 Статуту).¹⁵⁶

Значний внесок в утвердження принципу демократії внесла ОБСЄ. Вже в Паризькій хартії для нової Європи 1990 р.¹⁵⁷ було сформульовано положення, згідно якому держави, які прийняли Хартію зобов'язалися "будувати, консолідувати і зміцнювати демократію як єдину систему правління в наших країнах". Хартія визначила основи демократичного правління: воля народу, що виражається регулярно в ході вільних та чесних виборів, повага людської особистості і верховенство закону. Саме цим та визначається головний зміст принципу демократії. На особливу увагу заслуговує що міститься в Хартії зобов'язання "співпрацювати і надавати одна одній підтримку з метою зробити демократичні завоювання незворотними", в якому мова йде про формування основ міжнародних гарантій демократії, про демократичну безпеку.

Принцип демократії знайшов відображення і в договорах країн СНД. У договорі між Росією, Білорусією, Казахстаном і Киргизією про поглиблення інтеграції в економічній та гуманітарній областях 1996 р. в якості однієї з основних цілей вказано "забезпечення сталого демократичного розвитку держав" (ст. 2).

Ідея демократії пронизує все основні принципи міжнародного права, вона втілена в Статуті ООН.

Принцип демократії тісно пов'язаний з основними принципами міжнародного права. Демократія - одна із гарантій незастосування сили. Вона - необхідна умова реалізації права на самовизначення, права вільно вибирати і розвивати свої політичні, соціальні, економічні та культурні системи. Принцип поваги до прав людини може бути реалізований тільки в умовах демократії. Власне, одним з основних прав людини є право на демократію. Особливий інтерес представляє зв'язок принципу демократії з принципом невтручання у внутрішні справи. Гельсінський документ 1992¹⁵⁸ визначив: "Зобов'язання, прийняті в галузі людського виміру НБСЄ, представляють безпосередній і законний інтерес для всіх держав-учасників і не є виключно внутрішньою справою якоїсь однієї держави". Такий стан пояснюється тим, що демократія розглядається як необхідна умова миру між народами. Паризька хартія для нової Європи 1990 р. містить положення, згідно з яким дотримання і повне здійснення прав людини розглядається як "основа свободи, справедливості і миру".

Демократизація державних режимів, безсумнівно, означає і демократизацію міжнародних відносин. Йдеться про формування на основі загальних демократичних ідеалів настільки важливого і необхідного для міжнародного співтовариства загального рівня політичної культури, на основі якої тільки й можливе становлення політичної єдності держав у новій, більш високій організації міжнародного співтовариства.¹⁵⁹

Надаючи серйозне значення процесу демократизації, міжнародне співтовариство незмінно прагне до юридичної конкретизації цього поняття, тому роль міжнародних "стандартів" демократичності політичних режимів незмінно зростає, і цей термін уже не є незвичним для міжнародних документів і наукових досліджень.

Звернення міжнародного співтовариства до ідеї широкого використання міжнародновизнаних правових стандартів демократії (закріплені у міжнародному праві юридичні зобов'язання, авторитетно підтримувані орієнтири соціального і політичного розвитку) дає можливість говорити про створення міжнародно-правової концепції демократії, заснованої на міжнародно-правових зобов'язаннях у сфері прав людини. Звернення ж світового співтовариства до проблем життєдіяльності політичних режимів приводить до створення таких специфічних стандартів, що утворюють для міжнародної концепції демократії власну основу, не розриваючи її тісного зв'язку з концепцією прав людини.