
- •Фармацевтична хімія
- •Вступ. Загальні положення про аналіз лікарських засобів
- •Методи аналізу лікарських препаратів
- •Загальні реакції на тотожність
- •Визначення функціональних груп
- •Питання для самоконтролю
- •Аналіз чистоти лікарських засобів
- •Кількісне визначення лікарських засобів
- •1. Похідні галогенів
- •1. Препарати гідроген пероксиду
- •Аналіз сполук вісмуту, цинку, купруму, аргентуму, феруму, платини і гадолінію.
- •Загальні реакції, які використовуються в аналізі
- •Сполуки купруму Купруму сульфат
- •Сполуки аргентуму
- •Колоїдні розчини срібла
- •Сполуки феруму Феруму сульфат
- •Органічні фармацевтичні препарати
- •Лікарські речовини – галогенопохідні вуглеводнів аліфатичного ряду
- •Хлороформ (Chloroformium)
- •Фізичні властивості
- •Йодоформ (Iodoformium)
- •Трийодметан
- •Добування
- •Етилхлорид (Aethylii chloridum)
- •Добування
- •Лікарські речовини – похідні спиртів
- •Спирт етиловий (Spiritus aethylicus)
- •У процесі отримання побічними продуктами можуть бути піровиноградна кислота, ацетальдегід, гліцерин, сивушні масла. Для очищення від домішок етиловий спирт переганяють.
- •Гліцерин (Glycerinum)
- •Лікарські речовини – феноли та їх похідні
- •Ф енол чистий (Phenolum purum)
- •Т имол (Thymolum)
- •Ф енолфталеїн (Phenolphtaleinum)
- •Д ля ідентифікації фенолфталеїну використовують реакцію з лугом, при додаванні якого розчин препарату забарвлюється у малиновий колір:
- •Лікарські речовини – похідні альдегідів
- •Розчин формальдегіду 40 %-вий (Solutio Formaldehydi) ф ормалін (Formalinum)
- •Х лоралгідрат (Chloralum hydratum)
- •Лікарські речовини – похідні карбонових кислот аліфатичного ряду
- •Калію ацетат (Kalii acetas)
- •Кальцію лактат (Calcii lactas)
- •Кальцію глюконат (Calcii gluconas)
- •Натрію цитрат (Natrii citras)
- •Лікарські речовини – амінокислоти аліфатичного ряду
- •Кислота глутамінова (Acidum glutamicum)
- •Ц истеїн (Cysteinum)
- •Лікарські речовини, похідні етерів
- •Питання для самоконтролю
- •Лікарські речовини, похідні естерів
- •Лікарські речовини – похідні барбітурової кислоти
- •Лікарські речовини– похідні ароматичних кислот та фенолокислот
- •К ислота бензойна (Acidum benzoicum)
- •С аліцилова кислота (Acidum salicylicum)
- •Н атрію саліцилат (Natrii salicylas) Натрію 2-гідроксибензолкарбоксилат
- •К ислота ацетилсаліцилова (Acidum acetylsalicylicum) Саліциловий естер оцтової кислоти
- •Зберігання
- •Ф енілсаліцилат (Phenylii salicylas) Феніловий естер саліцилової кислоти
- •Органічні фармацевтичні препарати – похідні ароматичних амінів
- •К сикаїн (Xycainum) Лідокаїн (Lidocainum)
- •П арацетамол (Paracetamolum)
- •Лікарські речовини, похідні біс-(β-хлоретил)аміну
- •Сарколізин
- •Лікарські речовини – похідні ароматичних амінокислот
- •А нестезин (Anaesthesinum)
- •Новокаїн (Novocainum)
- •Дикаїн (Dicainum)
- •Лікарські речовини – похідні піразолу
- •Ф еназон (Phenasone)
- •Метамізолу натрієва сіль (Metamizolum natricum) а нальгін (Analginum)
- •Лікарські речовини – похідні гідразиду ізонікотиновоі кислоти
- •Лікарські речовини – похідні 8-оксихіноліну
- •Лікарські речовини з групи алкалоїдів
- •Загальні алкалоїдні реактиви:
- •Спеціальні алкалоїдні реактиви:
- •Похідні тропану
- •А тропіну сульфат (Atropini sulfas)
- •Скополаміну гідробромід (Scopolamini hydrobromidum)
- •Похідні хіноліну : хінін та його солі
- •Хімічні властивості і аналіз якості
- •Похідні бензилізохіноліну : папаверіну гідрохлорид
- •П апаверину гідрохлорид (Papaverini hydrochloridum)
- •Похідні фенантренізохіноліну
- •М орфіну гідрохлорид (Morphini hydrochloridum)
- •Е тилморфіну гідрохлорид
- •Похідні імідазолу: пілокарпіну гідрохлорид, дибазол, метронідазол, клонідину гідрохлорид п ілокарпіну гідрохлорид
- •Похідні пурину
- •Т еобромін (Theobrominum)
- •Лікарські речовини – вітаміни
- •Тотожність
- •Тотожність
- •Лікарськіречовини групи антибіотиків та їх напівсинтетичних аналогів
- •І. Метацикліну гідрохлорид (Methacyclini hydrochloridum). Рондоміцин.
- •Іі. Антибіотики ароматичного ряду Левоміцетин
- •IV. Цефалоспорини
- •V. Антибіотики – глікозиди Стрептоміцину сульфат (Streptomycini sulfas) (дфу)
- •VI. Антибіотики – аміноглікозиди
- •Viі. Лінкоміцини Лінкоміцину гідрохлорид (Lyncomycini hydrochloridum) (дфу)
- •Т ерпінгідрат
- •К амфора
- •Б ромкамфора.
- •Лікарські речовини - комплексоутворюючі сполуки
- •Ф ерамід
- •Етилендіамінтетраацетати
- •Препарат добувають конденсацією етилендіаміну з надлишком монохлороцтової кислоти:
- •О сарсол
- •Металоорганічні сполуки.
- •М еркурійсаліцилова кислота
- •Лікарcькі речовини, продукти переробки нафти
- •Лікарські речовини – гормони та гормоноподібні препарати
- •Гормони мозкового шару наднирників
- •Гормони стероїдної структури
- •1. Реакції, які ґрунтуються на відновних властивостях препаратів:
- •Дезоксикортикостерону ацетат
- •Кортизону ацетат
- •Преднізолон (Prednisolonum)
- •Статеві гормони
- •Андростан
- •Прогестерон (Progesteronum)
- •Література
- •Фармацевтична хімія
- •За загальною редакцією професора і. Ф. Мещишена Українською мовою
Б ромкамфора.
Добування. Бромкамфору добувають при нагріванні камфори з бромом в розчині хлороформу або чотирьохлористого вуглецю. Коли перестане виділятися бромоводень, розчинник відганяють, a залишок кристалізують з ефіру.
Властивості. Бромкамфора – безбарвні кристали або білий кристалічний порошок з запахом камфори. Плавиться при температурі 74-76 0С. Малорозчинна у воді, легко в спирті, ефірі, хлороформі і жирних оліях. Має праве обертання.
Тотожність. Для неї характерні такі ж реакції, як і для камфори, але відмінністю служить реакція відкриття брому після мінералізації препарату, що досягається кип’ятінням препарату з розчином лугу і цинкового пилу. Після охолодження в фільтраті визначають брому-іон звичайними аналітичними реакціями.
Кількісно визначається вміст брому в препараті після мінералізації - аргентометрично.( за Фольгардом).
Застосування. Бромкамфора діє заспокійливо на центральну нервову систему, покращує серцеву діяльність.Застосовують її при підвищеній нервовій збудливості, неврастенії та неврозах серця.
Зберігають у темних добре закритих банках.
Питання для самоконтролю.
I.Які характерні фізичні якості препаратів групи терпеноїдів?
2.Які фізичні методи дослідження лікарських речовин пропонує використовувати ДФ Х
3. Які загальні особливості хімічної структури препаратів групи терпенів?
4. Що є спільного в хімічних властивостях терпеноїдів, способах ідентифікації та кількісного визначення?
5.Які функціональні групи входять до молекул препаратів: ментолу, терпінгідрату, камфори, сульфокамфокаїну?
6.Препарати біциклічних терпенів.
7.Умови зберігання препаратів класу терпеноїдів.
8.Поясніть появу домішок: тимолу у ментолі, брому у бромкамфорі.
9.Застосування лікарських речовин класу терпеноїдів.
I0.Які оптичні ізомери камфори та ментолу застосовуються в медичній практиці? 11.Чим зумовлена різниця у фармакологічній дії камфори та бромкамфори?
Тестові завдання.
1.В реакцію з гідроксиламіном вступає:
А) ментол; В) камфора; С) валідол; Д) терпінгідрат.
2. Реакцію етерифікації препарату оцтовим ангідридом можна використати для кількісного визначення:
А) камфори; В) валідолу;
С) бромкамфори; Д) ментолу.
3. В основі кількісного визначення камфори лежить реакція :
А)з хлоридною кислотою; В) з лугом;
С)з гідроксиламіном; Д) з гідразином.
4. Сульфокамфокаїн використовується в медицині як:
А) заспокійливий засіб; В) стимулятор ЦНС;
С) антисептичний засіб; Д) відхаркувальний засіб.
5. Реакцію утворення 2,4-динітрофеногідразону використовують для встановлення тотожності:
А) терпінгідрату; В) валідолу;
С)сульфокамфокаїну; Д) ретинолу ацетату.
Лікарські речовини - комплексоутворюючі сполуки
Дослідження на молекулярному рівні процесів, що відбуваються в організмі, представляє собою вивчення тисяч реакцій, серед яких багато найбільш важливих, ідуть за участю комплексних сполук.
Комплексні сполуки відіграють важливу роль в життєдіяльності живих організмів.Біоорганічні молекули можуть мати велику кількість донорних атомів (атомів у яких є на валентному шарі неподілена пара електронів) Тому такі молекули можуть служити полідентатними лігандами. До них відносяться в першу чергу білки (зокрема ферментативні) і нуклеїнові кислоти.Поряд з іонами Nа+,К+' Са2+, Мg2+, велику роль відіграють перехідні елементи. Найбільш розповсюджені в живій природі тетрадентатні макроцикли - порфірини. Так гемоглобін, в якому центральним атомом є Fе2+ . зв’язаний з порфірі новим циклом , хлорофіл (зелений пігмент рослин) - центральний атом Мg2+. Порфіринові комплекси феруму і кобальта входять до складу важливих біоорганічних сполук гемоглобіну, каталази, цитохромів, вітаміна В12. Дефіцит цих речовин в організмі людини і тварин приводить до серйозних захворювань.Серед них головну роль відіграє ферум. За один день дорослий чоловік втрачає 0,2 г цього елементу, а жінки — значно більше. Пошук залізовмісних препаратів, які б легко засвоювались організмом, є однією з важливих проблем хіміків, фармацевтів, медиків.
Американські хіміки пропонують вводити в хліб і рис комплексні сполуки феруму. Вітчизняними вченими з цією метою запропонований препарат "ферамід", який є комплексом феруму з амідом нікотинової кислоти [Fe(C6H5)CONH2]2CI2