Загальні алкалоїдні реактиви:

1. Реактив Люголя, Бушарда або Вагнера – КІО₃ (І₂ в розчині КІ різної концентрації).

2. Реактив Драгендорфа ( розчин бісмуту йодиду в калію йодиді –К[ВіІ₄]).

3. Реактив Майєра (розчин меркурію йодиду в КІ – К₂[HgI₄]).

4. Розчин кадмію йодиду в КІ - К₂[Cd I₄].

5. Реактив Зоненштейна – фосфорномолібденова кислота H₃PO₄∙12MoO₃∙2H₂O, чутливий реактив на алкалоїди. Він дає аморфні осади жовтуватого кольору, які через деякий час набувають синього або зеленого забарвлення (внаслідок відновлення молібденової кислоти).

6 Реактив Шейблера – фосфорновольфрамова кислота Н₃ РО₄∙12WO₃ ∙2H₂O.

7. Реактив Бертрана – кремній-вольфрамова кислота SiO₂∙12WO₃∙4 H₂O.

8. Свіжовиготовлений розчин таніну (5%-ний).

9. Насичений розчин пікринової кислоти .

Перераховані реактиви утворюють осади не з усіма алкалоїдами, тому при дослідженні препаратів на наявність алкалоїдів треба провести 5-6 проб.

Спеціальні алкалоїдні реактиви:

1. Концентрована сульфатна кислота.

2. Концентрована нітратна кислота.

3. Реактив Ердмана – суміш конц. Н₂SO₄ з невеликою кількістю HNO₃.

4. Реактив Фреде (розчин МоО₃ в концентрованій H₂SO₄).

5. Реактив Маркі (конц. Н₂SO₄, яка містить невелику кількість формальде-гіду);

6. Реактив Вазіцкі (розчин п-диметиламінобензальдегіду (СН₃)₂N─C₆H₄─CHO в концентрованій H₂SO₄).

Для деяких алкалоїдів ці реакції можуть бути специфічними; викоують їх з кристалічними речовинами у фарфорових чашках.

Кількісне визначення

Для кількісного визначення алкалоїдів використовують:

1. Метод ацидиметрії в неводному середовищі як основ, так і солей.

2. Методи кислотно-основного титрування.

3. Гравіметричний метод.

4. Методи, що грунтуються на індивідуальних хімічних властивостях алка-лоїдів.

Алкалоїди поділяють на групи, залежно від способу зв’язування атома нітрогену в їх молекулах.

Найважливішими групами алкалоїдів є: 1) алкалоїди – похідні тропану (атропін, гіосціамін, скополамін, кокаїн) 2) алкалоїди хіноліну (хінін) і ізохіноліну (опійні алкалоїди); 3) алкалоїди хінолізидину і хінолізину (цитизин, пахікарпін) ; 4) похідні імідазолу (пілокарпін); 5) похідні індолу (гармін, стрихнін, резерпін); 6) алкалоїди – похідні пурину (кофеїн, теобромін, теофілін); 7) алкалоїди – похідні 1-метилпіролізидину (платифілін); 8) алкалоїди з екзоциклічним нітрогеном (який не входить до циклу) (сферофізин, ефедрин; 9) стероїдні алкалоїди (в лікарській справі не застосовуються; 10) аконітові алкалоїди поліциклічної будови (меліктин, кондельфін).

Похідні тропану

Тропан – конденсована система з двох гетероциклів піперидинового і піролідинового з метильною групою при атомі нітрогену: спільними для двох циклів є атоми в положенні 1,5,8.

Алкалоїди групи тропану поділяють на дві підгрупи: 1) похідні аміноспирту тропіну (атропін, гіосціамін, скополамін); 2) похідні оксиамінокислоти екгоніна (кокаїн).

Похідні тропану є важливими лікарськими засобами. До них належать хінолітики, засоби проти паркінсонізму, антиадренергічні засоби та ін.