Лікарські речовини з групи алкалоїдів

Алкалоїди – велика група органічних речовин основного характеру, головним чином рослинного, а рідше тваринного походження.

Вони мають складну хімічну будову, основою якої є різні гетероциклічні ядра, що містять нітроген. Наявність нітрогену і зумовлює основний характер цієї групи речовин. Алкалоїди є продуктами життєдіяльності рослин і більшість з них виявляє сильну фізіологічну дію.

Більшість алкалоїдів існують в природі у вигляді солей кислот: лимонної, щавлевої, малонової, янтарної; рідше – оцтової, пропіонової, молочної, фосфатної, сульфатної і дуже рідко – фумарової, хелідонової, меконової, хінної.

Як правило, у рослинах містяться суміші кількох алкалоїдів. Так, з опію виділено 22 алкалоїди, з хінної кори – 24, з листків кока – 4, з листків тютюну – 10 і т.д. Найчастіше алкалоїди, що містяться в одній рослині, мають подібну структуру.

Кількість алкалоїдів у рослині невелика і при вмісті 1 – 2 % алкалоїдів рослинну сировину розглядають як придатну для промислової переробки. В окремих випадках вміст алкалоїдів у деяких частинах рослин може бути дуже високим. Так, в корі культивованих видів хінного дерева вміст хініну досягає 7 – 10 % (часом навіть 15%).

Фізичні властивості

Вільні алкалоїди – це найчастіше кристалічні тверді речовини, що не розчиняються у воді, легко розчиняються в спирті, хлороформі, бензолі та інших органічних розчинниках. В ефірі деякі алкалоїди ( наприклад, морфін) дуже мало розчиняються

Більшість солей алкалоїдів легко розчиняються у воді і не розчиняються в бензолі, ефірі та хлороформі, спирт розчиняє солі алкалоїдів при нагріванні.

Добування

При виділенні солей алкалоїдів з рослинної сировини треба їх відділити від вуглеводів, білків, дубильних речовин, смол та ін.

Для виділення існують такі методи:

1. Виділення у вигляді вільних алкалоїдів – основ.

2. Виділення у вигляді солей.

При виділенні алкалоїдів у вигляді основ подрібнену сировину змочують розчинами аміаку, лугу, соди або гашеного вапна; виділені вільні алкалоїди екстрагують органічними розчинниками (хлороформом, дихлоретаном, бензолом, гасом, тощо). Пропускаючи розчинники декілька раз через рослинну сировину, добувають екстракти досить багаті на алкалоїди. В екстракти попадають крім алкалоїдів, барвники, вітаміни, смоли та інші речовини. При збовтуванні екстрактів з водними розчинами НСІ або H₂SO₄ алкалоїди переходять у вигляді солей у водні розчини, а в органічному розчиннику залишаються баластні речовини.

За другим методом рослинну сировину екстрагують розбавленими мінеральними або органічними кислотами. У цьому випадку екстракт містить солі алкалоїдів разом з вуглеводами, барвниками, глікозидами тощо.

Часто баластні речовини виділяють, обробляючи суміш розчином Рb(СН₃СОО)₂ або іншими реактивами. З розчину солей вільні алкалоїди виділяють лугами. Виділені алкалоїди відфільтровують або екстрагують органічними розчинниками.

Очищення алкалоїдів і розділення суми алкалоїдів проводять з використанням:

1) дробної перегонки під вакуумом;

2) різної розчинності солей та основ;

3) різної основності алкалоїдів;

4) особливих хімічних властивостей;

5) хроматографії;

6) методу протиточного розділення.

Тотожність

Для підтвердження тотожності алкалоїдів використовують загальні, групові та специфічні реакції.

Загальні реакції проводять із загальноалкалоїдними осаджувальними і спеціальними реактивами.

Загальні осадові реакції грунтуються на здатності алкалоїдів як основ утворювати прості або комплексні солі з різноманітними кислотами або солями важких металів. Ці продукти, як правило, нерозчинні у воді, тому реактиви називаються осаджувальними.