
- •Фармацевтична хімія
- •Вступ. Загальні положення про аналіз лікарських засобів
- •Методи аналізу лікарських препаратів
- •Загальні реакції на тотожність
- •Визначення функціональних груп
- •Питання для самоконтролю
- •Аналіз чистоти лікарських засобів
- •Кількісне визначення лікарських засобів
- •1. Похідні галогенів
- •1. Препарати гідроген пероксиду
- •Аналіз сполук вісмуту, цинку, купруму, аргентуму, феруму, платини і гадолінію.
- •Загальні реакції, які використовуються в аналізі
- •Сполуки купруму Купруму сульфат
- •Сполуки аргентуму
- •Колоїдні розчини срібла
- •Сполуки феруму Феруму сульфат
- •Органічні фармацевтичні препарати
- •Лікарські речовини – галогенопохідні вуглеводнів аліфатичного ряду
- •Хлороформ (Chloroformium)
- •Фізичні властивості
- •Йодоформ (Iodoformium)
- •Трийодметан
- •Добування
- •Етилхлорид (Aethylii chloridum)
- •Добування
- •Лікарські речовини – похідні спиртів
- •Спирт етиловий (Spiritus aethylicus)
- •У процесі отримання побічними продуктами можуть бути піровиноградна кислота, ацетальдегід, гліцерин, сивушні масла. Для очищення від домішок етиловий спирт переганяють.
- •Гліцерин (Glycerinum)
- •Лікарські речовини – феноли та їх похідні
- •Ф енол чистий (Phenolum purum)
- •Т имол (Thymolum)
- •Ф енолфталеїн (Phenolphtaleinum)
- •Д ля ідентифікації фенолфталеїну використовують реакцію з лугом, при додаванні якого розчин препарату забарвлюється у малиновий колір:
- •Лікарські речовини – похідні альдегідів
- •Розчин формальдегіду 40 %-вий (Solutio Formaldehydi) ф ормалін (Formalinum)
- •Х лоралгідрат (Chloralum hydratum)
- •Лікарські речовини – похідні карбонових кислот аліфатичного ряду
- •Калію ацетат (Kalii acetas)
- •Кальцію лактат (Calcii lactas)
- •Кальцію глюконат (Calcii gluconas)
- •Натрію цитрат (Natrii citras)
- •Лікарські речовини – амінокислоти аліфатичного ряду
- •Кислота глутамінова (Acidum glutamicum)
- •Ц истеїн (Cysteinum)
- •Лікарські речовини, похідні етерів
- •Питання для самоконтролю
- •Лікарські речовини, похідні естерів
- •Лікарські речовини – похідні барбітурової кислоти
- •Лікарські речовини– похідні ароматичних кислот та фенолокислот
- •К ислота бензойна (Acidum benzoicum)
- •С аліцилова кислота (Acidum salicylicum)
- •Н атрію саліцилат (Natrii salicylas) Натрію 2-гідроксибензолкарбоксилат
- •К ислота ацетилсаліцилова (Acidum acetylsalicylicum) Саліциловий естер оцтової кислоти
- •Зберігання
- •Ф енілсаліцилат (Phenylii salicylas) Феніловий естер саліцилової кислоти
- •Органічні фармацевтичні препарати – похідні ароматичних амінів
- •К сикаїн (Xycainum) Лідокаїн (Lidocainum)
- •П арацетамол (Paracetamolum)
- •Лікарські речовини, похідні біс-(β-хлоретил)аміну
- •Сарколізин
- •Лікарські речовини – похідні ароматичних амінокислот
- •А нестезин (Anaesthesinum)
- •Новокаїн (Novocainum)
- •Дикаїн (Dicainum)
- •Лікарські речовини – похідні піразолу
- •Ф еназон (Phenasone)
- •Метамізолу натрієва сіль (Metamizolum natricum) а нальгін (Analginum)
- •Лікарські речовини – похідні гідразиду ізонікотиновоі кислоти
- •Лікарські речовини – похідні 8-оксихіноліну
- •Лікарські речовини з групи алкалоїдів
- •Загальні алкалоїдні реактиви:
- •Спеціальні алкалоїдні реактиви:
- •Похідні тропану
- •А тропіну сульфат (Atropini sulfas)
- •Скополаміну гідробромід (Scopolamini hydrobromidum)
- •Похідні хіноліну : хінін та його солі
- •Хімічні властивості і аналіз якості
- •Похідні бензилізохіноліну : папаверіну гідрохлорид
- •П апаверину гідрохлорид (Papaverini hydrochloridum)
- •Похідні фенантренізохіноліну
- •М орфіну гідрохлорид (Morphini hydrochloridum)
- •Е тилморфіну гідрохлорид
- •Похідні імідазолу: пілокарпіну гідрохлорид, дибазол, метронідазол, клонідину гідрохлорид п ілокарпіну гідрохлорид
- •Похідні пурину
- •Т еобромін (Theobrominum)
- •Лікарські речовини – вітаміни
- •Тотожність
- •Тотожність
- •Лікарськіречовини групи антибіотиків та їх напівсинтетичних аналогів
- •І. Метацикліну гідрохлорид (Methacyclini hydrochloridum). Рондоміцин.
- •Іі. Антибіотики ароматичного ряду Левоміцетин
- •IV. Цефалоспорини
- •V. Антибіотики – глікозиди Стрептоміцину сульфат (Streptomycini sulfas) (дфу)
- •VI. Антибіотики – аміноглікозиди
- •Viі. Лінкоміцини Лінкоміцину гідрохлорид (Lyncomycini hydrochloridum) (дфу)
- •Т ерпінгідрат
- •К амфора
- •Б ромкамфора.
- •Лікарські речовини - комплексоутворюючі сполуки
- •Ф ерамід
- •Етилендіамінтетраацетати
- •Препарат добувають конденсацією етилендіаміну з надлишком монохлороцтової кислоти:
- •О сарсол
- •Металоорганічні сполуки.
- •М еркурійсаліцилова кислота
- •Лікарcькі речовини, продукти переробки нафти
- •Лікарські речовини – гормони та гормоноподібні препарати
- •Гормони мозкового шару наднирників
- •Гормони стероїдної структури
- •1. Реакції, які ґрунтуються на відновних властивостях препаратів:
- •Дезоксикортикостерону ацетат
- •Кортизону ацетат
- •Преднізолон (Prednisolonum)
- •Статеві гормони
- •Андростан
- •Прогестерон (Progesteronum)
- •Література
- •Фармацевтична хімія
- •За загальною редакцією професора і. Ф. Мещишена Українською мовою
Органічні фармацевтичні препарати – похідні ароматичних амінів
Найпростішим ароматичним аміном є анілін, який має здатність знижувати температуру тіла, але є дуже токсичним і в медичній практиці не застосовується.
Я
к
жарознижувальний препарат використовується
ацетанілід:
Він менш токсичний, але при тривалому застосуванні також спричиняє отруєння:
А
цетанілід
Анілін
п-Амінофенол
п-Амінофенол менш токсичний і легко виводиться з організму.
В результаті вивчення фармакологічної дії похідних п-амінофенолу було синтезовано малотоксичні лікарські засоби парацетамол і фенацетин. Створення нових лікарських засобів на основі дослідження продуктів перетворення аніліну в організмі відомо під назвою „принцип фенацетину”.
К сикаїн (Xycainum) Лідокаїн (Lidocainum)
Діетиламіно-2,6-диметилацетаніліду гідрохлорид
Фізичні властивості
Ксикаїн – білий або жовтуватий гіркий порошок, легко розчинний у у спирті, воді, хлороформі, нерозчинний в ефірі.
Тотожність
Тотожність ксикаїну можна підтвердити:
1) реакцією на хлорид-іон (AgNO3 + HNO3).
2
)
нагріванням препарату з розчином лугу
або кислоти; утворюється 2,6-диметиланілін,
який дає реакцію на первинну ароматичну
аміногрупу (діазотування і утворення
азобарвника):
Кількісне визначення
Для кількісного визначення використовують один з приведених способів:
1.Ацидиметрія в неводному середовищі, пряме титрування у присутності Hg(CH3COO)2;
2. Аргентометрія;
3. Алкаліметрія в присутності хлороформу;
4. Нітритометрія після кислотного гідролізу.
Застосування
Активний анестетичний засіб. На відміну від новокаїну не виявляє антагонізму до сульфаніламідних препаратів. Має антиаритмічну дію. Входить до складу мазі „Ауробін”, яка застосовується при геморої.
П арацетамол (Paracetamolum)
п-Ацетамінофенол
Фізичні властивості
Білий, або з кремовим чи рожевим відтінком кристалічний порошок без запаху. Важко розчинний у воді, легко розчинний в 95% спирті, розчиняється в ацетоні, практично нерозчинний в ефірі. Завдяки фенольному гідроксилу розчиняється в лугах.
Тотожність
1
.
Реакція з FeCI3
– утворюється синьо-фіолетове забарвлення:
2.
При нагріванні з калію біхроматом в
присутності кислоти утворюється
індофенол синьо-фіолетового забарвлення:
3
.
Завдяки наявності фенольного гідроксилу
парацетамол реагує з солями діазонію,
утворюється азобарвник червоного
кольору:
4. Після кислотного гідролізу звільняється аміногрупа, яку можна діазотувати і потім з β-нафтолом утворювати азобарвник.
Кількісне визначення
К
ількісно
препарат
визначають
нітритометрією
(після гідролізу); пряме титрування,
індикатор – йодкрохмальний папірець:
Т
очку
еквівалентності встановлюють за
посинінням йодкрохмального папірця
від надлишкової краплі титранту:
Зберігання
Препарат зберігають у добре закритій тарі, що вберігає від дії світла.
Застосування
Жарознижувальний, болезаспокійливий засіб, використовується як замінник фенацетину. Препарат не викликає утворення метгемоглобіну.
Питання для самопідготовки
Які лікарські препарати є похідними аніліну?
Для названих препаратів напишіть структурні формули, вкажіть їх фізіологічну дію препаратів.
Обгрунтуйте хімічні властивості лікарських речовин, похідних аніліну:
а) кислотно –основні;
б) здатність до гідролізу;
в) характерні реакції і ступінь їх специфічності;
г) значення хімічних перетворень для вирішення питань стабільності і зберігання.
Назвіть найбільш характерні методи кількісного визначення препаратів. Які реакції лежать в їх основі?
Тестові завдання
1. Незаміщений фенольний гідроксил в хімічній структурі має лікарський засіб:
А) ксикаїн; В) парацетамол; С) новокаїн; Д) фенацетин.
2. Утворення азобарвника з сіллю діазонію без попереднього гідролізу можливе для:
А) лідокаїну; В) Парацетамолу; С) новокаїну; Д) фенацетину.
3. Алкаліметрія може бути використана для кількісного визначення:
А) парацетамолу; В) фенацетину; С) ксикаїну; Д) ортофену.
4. Нітритометрію можна використати для кількісного визначення:
А) натрію бензоату; В) калію ацетату; С) фенацетину; Д) парацетамолу і фенацетину після гідролізу.
5. При кількісному визначенні парацетамолу методом нітритометрії необхідною є стадія попереднього кислотного гідролізу. Це пояснюється тим, що
А) в хімічну структуру парацетамолу входить проста ефірна група ;
В) кислотний гідроліз приводить до звільнення первинної ароматичної нітрогрупи;
С) в хімічну структуру препарату входить складно-ефірна група;
Д) при нітритометричному кількісному визначенні парацетамолу попередній кислотний гідроліз не проводять.