Лікарські речовини– похідні ароматичних кислот та фенолокислот

Ароматичні кислоти – похідні ароматичних вуглеводнів, в яких один або декілька атомів водню заміщені карбоксильними групами. В медичній практиці застосовують кислоту бензойну, кислоту саліцилову (фенолокислота) і натрію саліцилат:

Бензойна кислота Саліцилова кислота

Невелика кількість ароматичних кислот міститься в ягодах, плодах, корі деяких рослин, а також в смолах, камедях, бальзамах.

Д о цієї групи похідних фенолокислот можуть бути віднесені препарати складних ефірів саліцилової кислоти і похідні аміду саліцилової кислоти. Саліцилова кислота утворює складні ефіри як з органічними кислотами за рахунок взаємодії з фенольним гідроксилом (І), так і зі спиртами або фенолами за рахунок взаємодії з карбоксильною групою (ІІ):

І ІІ

С пособи їх добування та ідентифікації засновані головним чином на двох оборотних хімічних процесах: етерифікації та омилення (гідролізу):

В ДФ включені наступні препарати: кислота бензойна, кислота саліцилова, натрію саліцилат, кислота ацетилсаліцилова, фенілсаліцилат.

К ислота бензойна (Acidum benzoicum)

Бензолкарбонова кислота

Фізичні властивості

Кислота бензойна – безбарвні голчасті кристали або білий дрібнокристалічний порошок без запаху або зі специфічним слабким запахом. Температура плавлення 122-124,5°С. Препарат мало розчинний у воді, розчинний у киплячій воді, легко розчинний у 96% спирті, ефірі, жирних оліях.

Добування

С интезують кислоту бензойну, окислюючи толуол різними окислювачами: нітратною чи хромовою кислотами, калію біхроматом, діоксидом марганцю:

Толуол Бензойна кислота

Тотожність.

К ислота бензойна дає характерну реакцію з розчином феруму (ІІІ) хлориду. Препарат попередньо розчиняють в 0,1 н розчині натрію гідроксиду (реакція розчину повинна бути нейтральною). В результаті реакції утворюється нерозчинний у воді основний феруму (ІІІ) бензоат рожево-жовтого кольору:

Кількісне визначення

А лкаліметрія у спиртовому середовищі, пряме титрування. Спирт попередньо нейтралізують за фенолфталеїном, потім розчиняють наважку препарату і титрують 0,1 н розчином натрію гідроксиду з тим же індикатором:

Бензойну кислоту зберігають у добре закритій тарі.

Застосування

Застосовують зовні як антисептичний, протимікробний і фунгіцидний засіб.

С аліцилова кислота (Acidum salicylicum)

о-Оксібензойна кислота

Н атрію саліцилат (Natrii salicylas) Натрію 2-гідроксибензолкарбоксилат

Фізичні властивості

Кислота саліцилова – білі дрібні голчасті кристали або кристалічний порошок без запаху. Температура плавлення 158-161°С, при обережному нагріванні сублімується. Саліцилова кислота мало розчинна у воді, розчинна у киплячій воді, легко розчинна у спирті, ефірі, важко розчинна у хлороформі.

Натрію саліцилат – білий кристалічний порошок або дрібні лусочки без запаху солодкувато-соленого смаку. Легко розчинний у воді, помірно розчинний у 96% спирті.

Добування

К ислоту саліцилову одержують карбоксилюванням фенолу за реакцією Кольбе-Шмідта:

Випарену досуху суміш фенолу та еквівалентної кількості гідроксиду натрію нагрівають в автоклавах (130°С) з діоксидом вуглецю під тиском 450-500 кПа (4,5-5 атм). Продукт реакції розчиняють у воді, підкисляють соляною кислотою і виділену кислоту саліцилову перекристалізовують.

Н атрію саліцилат одержують, випарюючи досуху розчин саліцилової кислоти, нейтралізованої еквівалентною кількістю карбонату або гідрокарбонату натрію:

Тотожність

Для ідентифікації кислоти саліцилової і натрію саліцилату використовують в якості реактиву розчин феруму (ІІІ) хлориду. Однак на відміну від бензойної саліцилова кислота утворює синьо-фіолетове забарвлення, яке зникає при додаванні невеликої кількості хлоридної кислоти і не зникає в присутності оцтової кислоти:

Т отожність натрію саліцилату встановлюють за іоном натрію (забарвлення безбарвного полум’я пальника в жовтий колір) і за виділенням саліцилової кислоти після нейтралізації розчину препарату розведеною нітратною кислотою. Виділений осад відфільтровують, промивають водою, сушать та ідентифікують за температурою плавлення (156-161°С).

Кількісне визначення

1 . Алкаліметрія, пряме титрування. В якості розчинника використовують спирт (так як препарат погано розчинний у воді). Спирт попередньо нейтралізують за фенолфталеїном, потім розчиняють наважку препарату і титрують 0,1 н розчином гідроксиду натрію з тим самим індикатором:

2 . Натрію саліцилат, кількісно визначають методом нейтралізації титрованим розчином хлоридної кислоти, використовуючи змішаний індикатор (суміш рівних кількостей метилового оранжевого і метилового синього). Титрування здійснюють в присутності ефіру, так як виділена кислота саліцилова змінює рН водного розчину до 2,5-3,0. Це приводить до зміни забарвлення індикатора до настання еквівалентної точки. Присутність ефіру запобігає цьому явищу, так як він витягує виділену саліцилову кислоту:

Зберігають саліцилову кислоту і натрію саліцилат в добре закупореній тарі.

Застосування

Саліцилову кислоту застосовують ззовні в якості антисептичного і кератолітичного засобу. Натрію саліцилат здійснює протиревматичну, протизапальну, болезаспокійливу та жарознижуючу дію.