Натрію цитрат (Natrii citras)

H₂C―COONa

|

HO―C―COONa ∙ 5½ H₂O

|

H₂C―COONa

Фізичні властивості

Натрію цитрат – безбарвні кристали або білий кристалічний порошок солонуватого смаку, без запаху, вивітрюється на повітрі. Препарат добре розчинний у воді, практично нерозчинний у спирті.

Добування

Натрію цитрат одержують взаємодією цитринової кислоти з натрію карбонатом:

H₂C―COOH H₂C―COONa

| |

2 HO―C―COOH + Na₂CO₃ → 2 HO―C―COONa + 3H₂O + 3CO₂↑

| |

H₂C―COOH H₂C―COONa

Тотожність

Для випробовування тотожності натрію цитрату з допомогою відповідних аналітичних реакцій виявляють у розчині препарату наявність іонів натрію та цитрат-іонів.

1. Реакції на іони Na⁺:

а) з розчином цинк-уранілацетатом в оцтовокислому середовищі утворю-ється жовтий кристалічний осад:

Na⁺+Zn²⁺+[(UO₂)₃(CH₃COO)₈]²‾+CH₃COO‾+9H₂O→NaZn[(UO₂)₃(CH₃COO)₉]∙ 9H₂O↓

б) забарвлює безбарвне полум’я в жовтий колір.

2. Реакції на цитрат-іони:

а) з розчином кальцію хлориду при кип’ятінні утворюється білий осад кальцію цитрату:

H₂C―COONa H₂C―COO‾

| t˚ |

2 HO―C―COONa + 3СаCl₂ → HO―C―COO‾ Ca₃↓ + 6NaCl

| |

H₂C―COONa H₂C―COO‾ ₂

б) реакція утворення пентабромацетону при взаємодії з розчином калію перманганату і бромною водою; випадає білий кристалічний осад (нефармакопейна реакція):

H₂C―COONa H₂C―COOН CH₃ CBr₃

| Н⁺ | KMnO₄; t˚ | 5Br₂ | HO―C―COONa HO―C―COOН C = O C = O

| | -3CO₂,-H⁺ | -5HBr |

H₂C―COONa H₂C―COOН CH₃ CHBr₂

ацетон

Специфічна домішка

Солі щавелевої кислоти відкривають дією розчином кальцію хлориду – розчин має залишитися прозорим:

С₂О₄^– + Са²⁺ → СаС₂О₄↓

Повинен містити не більше 0,03% домішок солей кальцію.

Кількісне визначення

1. Іонообмінна хроматографія, яку поєднують з методом нейтралізації. Наважку препарату розчиняють і пропускають через колонку з катіонітом КУ-2 в Н-формі. Відбувається обмін іонів:

H₂C―COONa H₂C―COOH

| |

3 [Kat]ˉH⁺ + HO―C―COONa HO―C―COOH + 3[Kat]ˉ Na⁺

| |

H₂C―COONa H₂C―COOH

Цитринову кислоту, яка утворилася, нейтралізують 0,05н. розчином натрію гідроксиду, індикатор – метиловий оранжевий, Е = 1/3М.м.:

H₂C―COOH H₂C―COONa

| |

HO―C―COOH + 3NaOH HO―C―COONa + 3H₂O

| |

H₂C―COOH H₂C―COONa

2. Аргентометрія за методом Фольгарда, Е = 1/3 М.м. – грунтується на осадженні цитрат-іонів надлишком стандартного розчину аргентуму нітрату з подальшим його відтитровуванням стандартним розчином амонію роданіду:

H ₂C―COONa H₂C―COOAg

| |

HO―C―COONa + 3 AgNO₃ HO―C―COOAg + 3NaNO₃

| |

H₂C―COONa H₂C―COOAg

A gNO₃ + NH₄SCN AgSCN↓ + NH₄NO₃

F eNH₄(SO₄)₂ + 3NH₄SCN Fe(SCN)₃ + 2(NH₄)₂SO₄

Зберігання

Натрію цитрат зберігають у добре закупореній тарі через можливість втрати препаратом кристалізаційної води.

Застосування

Натрію цитрат застосовують для консервації крові у вигляді 4-5%-вого розчину – запобігає зсіданню і створює лужний резерв крові.

Питання для самоконтролю

1. Які сполуки називаються карбоновими кислотами, які їх основні властивості?

2. Як залежить фармакологічна активність карбонових кислот від їх будови?

3. Чому калію ацетат рекомендується зберігати у добре закупореній тарі?

4. Яким методом можна кількісно визначити кальцію лактат?

5. Який препарат використовують для консервації крові?

6. За допомогою яких аналітичних реакцій можна довести наявність цитрат- іонів у розчині препарату цитрату натрію?

Тестові завдання

1. Кількісне визначення калію ацетату можна проводити методами:

А) ацидиметрії; В) йодометрії;

С) йодохлорометрії; D) нітритометрії.

2. Комплексонометричним методом кількісно можна визначити лікарські речовини:

кальцію глюконат; B) кислоту аскорбінову;

C) натрію нітрит; D) калію йодид.

3. Яким методом можна ідентифікувати калію ацетат:

забарвленням полум’я у фіолетовий колір;

реакцією з гексанітритокобальтатом натрію;

реакцією з хлоридом феруму (ІІІ);

всіма вказаними методами.

4. Глюконат кальцію визначають комплексонометрично, при цьому робочим розчином є:

А)розчин хлоридної кислоти; В) розчин натрію гідроксиду;

С) розчин трилону Б; D)розчин калію йодиду.