
- •Фармацевтична хімія
- •Вступ. Загальні положення про аналіз лікарських засобів
- •Методи аналізу лікарських препаратів
- •Загальні реакції на тотожність
- •Визначення функціональних груп
- •Питання для самоконтролю
- •Аналіз чистоти лікарських засобів
- •Кількісне визначення лікарських засобів
- •1. Похідні галогенів
- •1. Препарати гідроген пероксиду
- •Аналіз сполук вісмуту, цинку, купруму, аргентуму, феруму, платини і гадолінію.
- •Загальні реакції, які використовуються в аналізі
- •Сполуки купруму Купруму сульфат
- •Сполуки аргентуму
- •Колоїдні розчини срібла
- •Сполуки феруму Феруму сульфат
- •Органічні фармацевтичні препарати
- •Лікарські речовини – галогенопохідні вуглеводнів аліфатичного ряду
- •Хлороформ (Chloroformium)
- •Фізичні властивості
- •Йодоформ (Iodoformium)
- •Трийодметан
- •Добування
- •Етилхлорид (Aethylii chloridum)
- •Добування
- •Лікарські речовини – похідні спиртів
- •Спирт етиловий (Spiritus aethylicus)
- •У процесі отримання побічними продуктами можуть бути піровиноградна кислота, ацетальдегід, гліцерин, сивушні масла. Для очищення від домішок етиловий спирт переганяють.
- •Гліцерин (Glycerinum)
- •Лікарські речовини – феноли та їх похідні
- •Ф енол чистий (Phenolum purum)
- •Т имол (Thymolum)
- •Ф енолфталеїн (Phenolphtaleinum)
- •Д ля ідентифікації фенолфталеїну використовують реакцію з лугом, при додаванні якого розчин препарату забарвлюється у малиновий колір:
- •Лікарські речовини – похідні альдегідів
- •Розчин формальдегіду 40 %-вий (Solutio Formaldehydi) ф ормалін (Formalinum)
- •Х лоралгідрат (Chloralum hydratum)
- •Лікарські речовини – похідні карбонових кислот аліфатичного ряду
- •Калію ацетат (Kalii acetas)
- •Кальцію лактат (Calcii lactas)
- •Кальцію глюконат (Calcii gluconas)
- •Натрію цитрат (Natrii citras)
- •Лікарські речовини – амінокислоти аліфатичного ряду
- •Кислота глутамінова (Acidum glutamicum)
- •Ц истеїн (Cysteinum)
- •Лікарські речовини, похідні етерів
- •Питання для самоконтролю
- •Лікарські речовини, похідні естерів
- •Лікарські речовини – похідні барбітурової кислоти
- •Лікарські речовини– похідні ароматичних кислот та фенолокислот
- •К ислота бензойна (Acidum benzoicum)
- •С аліцилова кислота (Acidum salicylicum)
- •Н атрію саліцилат (Natrii salicylas) Натрію 2-гідроксибензолкарбоксилат
- •К ислота ацетилсаліцилова (Acidum acetylsalicylicum) Саліциловий естер оцтової кислоти
- •Зберігання
- •Ф енілсаліцилат (Phenylii salicylas) Феніловий естер саліцилової кислоти
- •Органічні фармацевтичні препарати – похідні ароматичних амінів
- •К сикаїн (Xycainum) Лідокаїн (Lidocainum)
- •П арацетамол (Paracetamolum)
- •Лікарські речовини, похідні біс-(β-хлоретил)аміну
- •Сарколізин
- •Лікарські речовини – похідні ароматичних амінокислот
- •А нестезин (Anaesthesinum)
- •Новокаїн (Novocainum)
- •Дикаїн (Dicainum)
- •Лікарські речовини – похідні піразолу
- •Ф еназон (Phenasone)
- •Метамізолу натрієва сіль (Metamizolum natricum) а нальгін (Analginum)
- •Лікарські речовини – похідні гідразиду ізонікотиновоі кислоти
- •Лікарські речовини – похідні 8-оксихіноліну
- •Лікарські речовини з групи алкалоїдів
- •Загальні алкалоїдні реактиви:
- •Спеціальні алкалоїдні реактиви:
- •Похідні тропану
- •А тропіну сульфат (Atropini sulfas)
- •Скополаміну гідробромід (Scopolamini hydrobromidum)
- •Похідні хіноліну : хінін та його солі
- •Хімічні властивості і аналіз якості
- •Похідні бензилізохіноліну : папаверіну гідрохлорид
- •П апаверину гідрохлорид (Papaverini hydrochloridum)
- •Похідні фенантренізохіноліну
- •М орфіну гідрохлорид (Morphini hydrochloridum)
- •Е тилморфіну гідрохлорид
- •Похідні імідазолу: пілокарпіну гідрохлорид, дибазол, метронідазол, клонідину гідрохлорид п ілокарпіну гідрохлорид
- •Похідні пурину
- •Т еобромін (Theobrominum)
- •Лікарські речовини – вітаміни
- •Тотожність
- •Тотожність
- •Лікарськіречовини групи антибіотиків та їх напівсинтетичних аналогів
- •І. Метацикліну гідрохлорид (Methacyclini hydrochloridum). Рондоміцин.
- •Іі. Антибіотики ароматичного ряду Левоміцетин
- •IV. Цефалоспорини
- •V. Антибіотики – глікозиди Стрептоміцину сульфат (Streptomycini sulfas) (дфу)
- •VI. Антибіотики – аміноглікозиди
- •Viі. Лінкоміцини Лінкоміцину гідрохлорид (Lyncomycini hydrochloridum) (дфу)
- •Т ерпінгідрат
- •К амфора
- •Б ромкамфора.
- •Лікарські речовини - комплексоутворюючі сполуки
- •Ф ерамід
- •Етилендіамінтетраацетати
- •Препарат добувають конденсацією етилендіаміну з надлишком монохлороцтової кислоти:
- •О сарсол
- •Металоорганічні сполуки.
- •М еркурійсаліцилова кислота
- •Лікарcькі речовини, продукти переробки нафти
- •Лікарські речовини – гормони та гормоноподібні препарати
- •Гормони мозкового шару наднирників
- •Гормони стероїдної структури
- •1. Реакції, які ґрунтуються на відновних властивостях препаратів:
- •Дезоксикортикостерону ацетат
- •Кортизону ацетат
- •Преднізолон (Prednisolonum)
- •Статеві гормони
- •Андростан
- •Прогестерон (Progesteronum)
- •Література
- •Фармацевтична хімія
- •За загальною редакцією професора і. Ф. Мещишена Українською мовою
Х лоралгідрат (Chloralum hydratum)
Фізичні властивості
Хлоралгідрат – безбарвні прозорі кристали або мілко кристалічний порошок з характерним гострим запахом і трохи гіркуватим своєрідним смаком. Температура плавлення 49-55ºС.
Хлоралгідрат добре розчиняється у воді і спирті (або змішуються з ними). Препарат добре розчинний у хлороформі і дуже добре в ефірі, має досить низьку температуру плавлення і може утворювати з деякими речовинами евтектичні суміші.
Добування
В
ихідною
речовиною для отримання хлоралгідрату
є хлораль – один із проміжних продуктів
синтезу хлороформу. Синтезують хлораль
з етилового спирту і хлору:
Тотожність
1. Для встановлення справжності хлоралгідрату ДФ Х рекомендує використовувати загальну на альдегіди реакцію відновлення срібла (“реакцію срібного дзеркала”):
2
.
Справжність хлоралгідрату можна
встановити по утворенню хлороформу під
дією натрію гідроксиду (при кімнатній
температурі):
Кількісне визначення
К
ількісно
хлоралгідрат визначають методом
кислотно-основного титрування. Наважку
препарату розчиняють в надлишку 0,1н.
розчину натрію гідроксиду, перемішують
і відтитровують 0,1н. розчином хлоридної
кислоти, індикатор – фенолфталеїн:
Специфічна домішка
Д
омішкою
в хлоралгідраті може бути проміжний
продукт синтезу – трихлорнапівацеталь
(хлоралкоголят), який виявляють по
утворенню йодоформу в лужному середовищі
при дії йодом:
Зберігання
Хлоралгідрат зберігають за списком Б в сухому прохолодному і темному місці, в добре закритій тарі, так як він – гігроскопічний (особливо при підвищеній вологості) і повільно випаровується на повітрі. У водних розчинах і на світлі препарат розкладається з утворенням дихлороцтового альдегіду і трихлороцтової кислоти.
Застосування
Хлоралгідрат в дозах 0,2-0,5 г на прийом здійснює заспокоюючу, а в дозах 0,5-1,0 г снодійну і протисудомну дію.
Питання для самоконтролю
Які сполуки називаються альдегідами, які їх основні властивості?
Як залежить фармакологічна активність альдегідів від їх будови?
Як визначають в розчині формальдегіду домішку мурашиної кислоти?
З якою метою до розчину формальдегіду додають метиловий спирт?
Як кількісно можна визначити хлоралгідрат?
Яке медичне застосування розчину формальдегіду та хлоралгідрату?
Тестові завдання
1. До препаратів альдегідів належить:
А) хлороформ; В) хлоралгідрат;
С) етилхлорид; D) йодоформ.
2. Розчин формальдегіду стабілізують додованням:
А) оцтову кислоту; В) метиловий спирт;
С) хлороформ; D) етанол.
3. Кількісно визначення розчину формальдегіду можна проводити методом:
А) йодометрії; В) комплексонометрії;
С) нітритометрії; D) йодохлорометрії.
4. Домішкою в хлоралгідраті може бути проміжний продукт синтезу – трихлорнапівацеталь (хлоралкоголят), який виявляють за утворенням:
А) хлороформу; В) йодоформу;
С) амоніаку; D) оцтової кислоти.