Т имол (Thymolum)

2-Ізопропіл-5-метилфенол

Фізичні властивості

Тимол – це великі безбарвні кристали або кристалічний порошок з характерним запахом. Температура плавлення – 49-51°С. Препарат мало розчинний у воді, добре розчинний у спирті, ефірі, жирних оліях.

Добування

Т имол синтезують з м-крезолу ацетилюванням, з наступною конденсацією одержаного продукту ацетоном (300-320°С) і відновленням (воднем) ізопропеніл-м-крезолу:

м-Крезол

Ізопропеніл-м-крезол Тимол

Тотожність

Для ідентифікації тимолу ДФ Х рекомендує реакцію окиснення з концентрованою сульфатною кислотою (в присутності крижаної оцтової і нітратної кислот). В результаті реакції утворюється суміш продуктів, які зумовлюють виникнення темно-червоного забарвлення.

Кількісне визначення

Д ля кількісного визначення тимолу ДФ Х рекомендує броматометрич-ний метод. На відміну від фенолу тимол визначають прямим титруванням. Для цього надлишок брому встановлюють за знебарвленням розчину індикатора метилового оранжевого:

Дибромтимол

Зберігання

Тимол зберігають в добре закритій тарі, в місці, захищеному від світла, під впливом якого в присутності кисню повітря препарат окиснюється, набуваючи рожевого забарвлення. Тимол зберігають із застереженням за списком Б.

Застосування

Тимол застосовують як антисептичний засіб. Менша токсичність тимолу дозволяє застосовувати його внутрішньо в якості антисептичного засобу при захворюваннях шлунково-кишкового тракту і як протиглистний засіб.

Ф енолфталеїн (Phenolphtaleinum)

α,α-Ди-(4-оксифеніл)-фталід

Фізичні властивості

Фенолфталеїн – білий або слабко жовтуватий дрібнокристалічний порошок без запаху. Температура плавлення – 259-263°С. Препарат мало розчинний у воді, легко розчинний у спирті.

Добування

Ф енолфталеїн одержують конденсацією фенолу з фталевим ангідридом при 100-120˚С в присутності водовіднімаючих засобів (концентрована сульфатна кислота):

Тотожність

Д ля ідентифікації фенолфталеїну використовують реакцію з лугом, при додаванні якого розчин препарату забарвлюється у малиновий колір:

Забарвлення розчину зникає від додавання надлишку кислоти. Зміна забарвлення фенолфталеїну відбувається в інтервалі рН 8,2-10,0, що дозволяє використовувати його в якості індикатора.

Кількісне визначення

1. Для кількісного визначення застосовують броматометричний метод визначення фенолфталеїну в таблетках. Визначення виконують зворотним титруванням 0,1 н. розчином калію бромату в присутності калію броміду:

Н адлишок титрованого розчину калію бромату призводить до утворення еквівалентної кількості брому. Надлишок брому встановлюють йодометрично.

Зберігання

Фенолфталеїн зберігають в добре закритій тарі.

Застосування

Фенолфталеїн використовують в якості послаблюючого засобу.

Питання для самоконтролю

1. Які сполуки називаються фенолами, яка їх класифікація?

2. Чим зумовлені кислотні властивості фенолів?

3. Запропонуйте реакцію, якою можна розрізнити фенол і тимол.

4. Запропонуйте спосіб ідентифікації фенолфталеїну.

5. Як кількісно можна визначити фенол?

6. Яке застосування фенолу у фармації?

Тестові завдання

1. З допомогою якого реагента можна розрізнити тимол і фенол?

А) аргентуму нітрату; В) реактиву Фелінга;

С) феруму (ІІІ) хлориду; D) реактиву Неслера.

2. Фенол кількісно визначають методом:

А) нітритометрії; В) броматометрії;

С) аргентометрії; D) комплексонометрії.

3. Тимол кількісно визначають броматометрією, при цьому надлишковий бром визначають:

А) комплексонометрично; В) перманганатометрично;

С) йодометрично; D) алкаліметрично.

4. Фенолфталеїн одержують нагріванням:

А) фенолу з бензойною кислотою; В) резорцину з фталевим ангідридом;

С) фенолу з фталевим ангідридом; D) тимолу з бензойною кислотою.