
- •Фармацевтична хімія
- •Вступ. Загальні положення про аналіз лікарських засобів
- •Методи аналізу лікарських препаратів
- •Загальні реакції на тотожність
- •Визначення функціональних груп
- •Питання для самоконтролю
- •Аналіз чистоти лікарських засобів
- •Кількісне визначення лікарських засобів
- •1. Похідні галогенів
- •1. Препарати гідроген пероксиду
- •Аналіз сполук вісмуту, цинку, купруму, аргентуму, феруму, платини і гадолінію.
- •Загальні реакції, які використовуються в аналізі
- •Сполуки купруму Купруму сульфат
- •Сполуки аргентуму
- •Колоїдні розчини срібла
- •Сполуки феруму Феруму сульфат
- •Органічні фармацевтичні препарати
- •Лікарські речовини – галогенопохідні вуглеводнів аліфатичного ряду
- •Хлороформ (Chloroformium)
- •Фізичні властивості
- •Йодоформ (Iodoformium)
- •Трийодметан
- •Добування
- •Етилхлорид (Aethylii chloridum)
- •Добування
- •Лікарські речовини – похідні спиртів
- •Спирт етиловий (Spiritus aethylicus)
- •У процесі отримання побічними продуктами можуть бути піровиноградна кислота, ацетальдегід, гліцерин, сивушні масла. Для очищення від домішок етиловий спирт переганяють.
- •Гліцерин (Glycerinum)
- •Лікарські речовини – феноли та їх похідні
- •Ф енол чистий (Phenolum purum)
- •Т имол (Thymolum)
- •Ф енолфталеїн (Phenolphtaleinum)
- •Д ля ідентифікації фенолфталеїну використовують реакцію з лугом, при додаванні якого розчин препарату забарвлюється у малиновий колір:
- •Лікарські речовини – похідні альдегідів
- •Розчин формальдегіду 40 %-вий (Solutio Formaldehydi) ф ормалін (Formalinum)
- •Х лоралгідрат (Chloralum hydratum)
- •Лікарські речовини – похідні карбонових кислот аліфатичного ряду
- •Калію ацетат (Kalii acetas)
- •Кальцію лактат (Calcii lactas)
- •Кальцію глюконат (Calcii gluconas)
- •Натрію цитрат (Natrii citras)
- •Лікарські речовини – амінокислоти аліфатичного ряду
- •Кислота глутамінова (Acidum glutamicum)
- •Ц истеїн (Cysteinum)
- •Лікарські речовини, похідні етерів
- •Питання для самоконтролю
- •Лікарські речовини, похідні естерів
- •Лікарські речовини – похідні барбітурової кислоти
- •Лікарські речовини– похідні ароматичних кислот та фенолокислот
- •К ислота бензойна (Acidum benzoicum)
- •С аліцилова кислота (Acidum salicylicum)
- •Н атрію саліцилат (Natrii salicylas) Натрію 2-гідроксибензолкарбоксилат
- •К ислота ацетилсаліцилова (Acidum acetylsalicylicum) Саліциловий естер оцтової кислоти
- •Зберігання
- •Ф енілсаліцилат (Phenylii salicylas) Феніловий естер саліцилової кислоти
- •Органічні фармацевтичні препарати – похідні ароматичних амінів
- •К сикаїн (Xycainum) Лідокаїн (Lidocainum)
- •П арацетамол (Paracetamolum)
- •Лікарські речовини, похідні біс-(β-хлоретил)аміну
- •Сарколізин
- •Лікарські речовини – похідні ароматичних амінокислот
- •А нестезин (Anaesthesinum)
- •Новокаїн (Novocainum)
- •Дикаїн (Dicainum)
- •Лікарські речовини – похідні піразолу
- •Ф еназон (Phenasone)
- •Метамізолу натрієва сіль (Metamizolum natricum) а нальгін (Analginum)
- •Лікарські речовини – похідні гідразиду ізонікотиновоі кислоти
- •Лікарські речовини – похідні 8-оксихіноліну
- •Лікарські речовини з групи алкалоїдів
- •Загальні алкалоїдні реактиви:
- •Спеціальні алкалоїдні реактиви:
- •Похідні тропану
- •А тропіну сульфат (Atropini sulfas)
- •Скополаміну гідробромід (Scopolamini hydrobromidum)
- •Похідні хіноліну : хінін та його солі
- •Хімічні властивості і аналіз якості
- •Похідні бензилізохіноліну : папаверіну гідрохлорид
- •П апаверину гідрохлорид (Papaverini hydrochloridum)
- •Похідні фенантренізохіноліну
- •М орфіну гідрохлорид (Morphini hydrochloridum)
- •Е тилморфіну гідрохлорид
- •Похідні імідазолу: пілокарпіну гідрохлорид, дибазол, метронідазол, клонідину гідрохлорид п ілокарпіну гідрохлорид
- •Похідні пурину
- •Т еобромін (Theobrominum)
- •Лікарські речовини – вітаміни
- •Тотожність
- •Тотожність
- •Лікарськіречовини групи антибіотиків та їх напівсинтетичних аналогів
- •І. Метацикліну гідрохлорид (Methacyclini hydrochloridum). Рондоміцин.
- •Іі. Антибіотики ароматичного ряду Левоміцетин
- •IV. Цефалоспорини
- •V. Антибіотики – глікозиди Стрептоміцину сульфат (Streptomycini sulfas) (дфу)
- •VI. Антибіотики – аміноглікозиди
- •Viі. Лінкоміцини Лінкоміцину гідрохлорид (Lyncomycini hydrochloridum) (дфу)
- •Т ерпінгідрат
- •К амфора
- •Б ромкамфора.
- •Лікарські речовини - комплексоутворюючі сполуки
- •Ф ерамід
- •Етилендіамінтетраацетати
- •Препарат добувають конденсацією етилендіаміну з надлишком монохлороцтової кислоти:
- •О сарсол
- •Металоорганічні сполуки.
- •М еркурійсаліцилова кислота
- •Лікарcькі речовини, продукти переробки нафти
- •Лікарські речовини – гормони та гормоноподібні препарати
- •Гормони мозкового шару наднирників
- •Гормони стероїдної структури
- •1. Реакції, які ґрунтуються на відновних властивостях препаратів:
- •Дезоксикортикостерону ацетат
- •Кортизону ацетат
- •Преднізолон (Prednisolonum)
- •Статеві гормони
- •Андростан
- •Прогестерон (Progesteronum)
- •Література
- •Фармацевтична хімія
- •За загальною редакцією професора і. Ф. Мещишена Українською мовою
Гліцерин (Glycerinum)
CH2 –CH –CH2
OH OH OH
1,2,3-Пропантріол
Фізичні властивості
Гліцерин – прозора, безбарвна, сиропоподібна рідина без запаху, солодкого смаку, нейтральної реакції. Гліцерин змішується у всіх співвідношеннях з водою і спиртом, але практично нерозчинний в ефірі і жирних маслах.
Добування
Г
ліцерин
добувають омиленням жирів. Цей спосіб
був запропонований Шееле в 1779 р.:
В присутності лугів або каталізаторів утворюється гліцерин і високомолекулярні жирні кислоти.
Тотожність
С
правжність
гліцерину встановлюють за утворенням
ненасиченого альдегіду – акролеїну
під дією водовіднімаючих речовин
(наприклад, калію гідросульфату):
акролеїн
Акролеїн має неприємний подразнюючий запах.
При дослідженні чистоти гліцерину звертають особливу увагу на наявність домішок відновлюючих речовин, акролеїну та омилюючих домішок (жири).
Кількісне визначення
Для кількісного визначення гліцерину використовують реакцію утворення складного ефіру:
С
клад
гліцерину розраховують або за надлишком
оцтового ангідриду, або по кількості
титрованого розчину лугу, витраченого
на омилювання виділеного із реакційної
суміші оцтово-гліцеринового ефіру.
Зберігання
Гліцерин, враховуючи його здатність поглинати пари води, що містяться в повітрі, зберігають в добре закупореній тарі, в прохолодному місці.
Застосування
Гліцерин у вигляді 84-88%-вої суміші з водою при зовнішньому застосуванні чинить пом’якшуючу дію. Безводний гліцерин поглинає вологу та діє на шкіру як подразник. Гліцерин – хороша основа для приготування мазей, милець та інших лікарських форм.
Питання для самоконтролю
Які сполуки називаються спиртами, їх класифікація та основні властивості?
Як впливає на токсичність спиртів їх будова?
Яким чином можна виявити домішку метилового спирту у спирті етиловому?
Яким методом можна кількісно визначити етиловий спирт?
Чому гліцерин рекомендується зберігати у добре закупореній тарі?
Тестові завдання
1. Яка спільна специфічна домішка міститься в етиловому спирті і гліцерині?
А) глюкоза;
В) альдегіди;
С) кислота оцтова;
D) формальдегід.
2. Ідентифікацію гліцерину проводять реакцією:
А) з натрію гідросульфатом при нагріванні;
В) з розчином калію перманганату в кислому середовищі;
С) з оцтовою кислотою;
D) з йодом в лужному середовищі.
3. Наявність сивушних масел в етиловому спирті визначають:
А) реакцією утворення основ Шиффа з аніліном;
В) кип’ятіння з кислотою оцтовою в присутності кислоти сульфатної;
С) з допомогою смужки фільтрувального паперу, змоченого спиртом, водою і гліцерином;
D) реакцією з розчином калію перманганату.
4. Гліцерин добувають
А) з етилового спирту;
В) омиленням жирів в присутності ліпаз або інших каталізаторів;
С) бродінням глюкози;
D) з етилену в присутності кислоти сульфатної.
5. Серед наведених сполук оберіть ті, які належать до багатоатомних спиртів.
А) етанол;
В) етиленгліколь;
С) фурфурол;
D) етилацетат.