Йодоформ (Iodoformium)

СНІ₃

Трийодметан

Фізичні властивості

Йодоформ – це дрібні, пластинчасті, блискучі кристали або дрібнокристалічний порошок лимонно-жовтого кольору з різким характерним стійким запахом. Тпл 116-120°С. Спочатку плавиться, потім розкладається з виділенням фіолетових парів йоду. Йодоформ практично нерозчинний у воді, важко розчинний у спирті, розчинний у ефірі і хлороформі.

Добування

Способи одержання йодоформу ідентичні синтезу хлороформу:

СН₃СН₂ОН + 6NaOH + 4I₂ → CHI₃↓ + 5NaI + 5H₂O + HCOONa

Оскільки йодоформ – кристалічна речовина, очистка його від домішок менш складна, ніж хлороформу.

Реакцію утворення йодоформу використовують для ідентифікації етилового спирту. Її виконують в присутності карбонату натрію, нагріваючи суміш до 70°С:

C₂H₅OH + 4I₂ + 3Na₂CO₃ → CHI₃↓ + 5NaI + 2H₂O + HCOONa + 3CO₂

Тотожність

Ідентифікація йодоформу грунтується на виявленні йоду, що міститься в ньому. Наявність йоду в молекулі йодоформу підтверджують за утворенням фіолетових парів І₂ при нагріванні препарату в пробірці на полум’ї пальника:

CHI₃ + О₂ → 3І₂↑ + СО↑ + СО₂↑ + Н₂О

Кількісне визначення

Аргентометрія за методом Фольгарда. Спиртовий розчин йодоформу нагрівають з надлишком титрованого розчину аргентуму нітрату в присутності нітратної кислоти. Надлишок розчину аргентуму нітрату відтитровують розчином амонію тіоціанату, індикатор – залізоамонійні квасці, Е = 1/3 М.м.

CHI₃ + 3AgNO₃ + H₂O →3AgI↓ + 3HNO₃ + CO↑

AgNO₃ + NH₄SCN →AgSCN↓ + NH₄NO₃

3NH₄SCN + FeNH₄(SO₄)₂ →2(NH₄)₂SO₄ + Fe(SCN)₃

Паралельно проводять контрольний дослід.

Зберігання

Йодоформ зберігають в добре закупореній тарі з темного скла в захищеному від світла прохолодному місці, щоб не допустити розкладу препарату.

Застосування

Йодоформ – антисептичний засіб, тому його використовують зовнішньо у вигляді присипок, мазей, паст для лікування ран, виразок та ін., в стоматологічній практиці – у вигляді 40%-вої пасти з цинку оксидом і гліцерином.

Етилхлорид (Aethylii chloridum)

C₂H₅Cl

Хлоретан

Фізичні властивості

Етилхлорид – прозора, безбарвна, легко летка рідина, зі специфічним запахом. Ткип 12-13°С. Легко займається, горить зеленим полум’ям.

Добування

1. Синтез етилхлориду грунтується на взаємодії етанола з концентрованою соляною кислотою при нагріванні в присутності водовіднімаючих речовин:

С₂Н₅ОН + HCl → C₂H₅Cl + H₂O

2. Етилхлорид добувають хлоруванням етану:

С₂Н₆ + Cl₂ → C₂H₅Cl + HCl.

Тотожність

1. Доброякісність препарату підтверджують фізичними константами (температурою кипіння та густиною).

2. Після нагрівання з калію гідроксидом проводять реакції на етиловий спирт та хлориди:

C₂H₅Cl + КОН →С₂Н₅ОН + КCl;

С₂Н₅ОН + 6КOH + 4I₂ → CHI₃↓ + 5КI + 5H₂O + HCOOК.

жовтий

Специфічну домішку етилового спирту визначають за реакцією утворення йодоформу CHI₃ (див. вище).

Кількісне визначення

Кількісне визначення етилхлориду може бути виконане з допомогою дегалогенування препарату при нагріванні зі спиртовим розчином лугу і подальшого аргентометричного визначення утвореного хлорид-іону. Останній осаджують надлишком титрованого розчину аргентуму нітрату в присутності нітратної кислоти. Надлишок розчину аргентуму нітрату відтитровують розчином амонію тіоціанату, індикатор – залізоамонійні квасці:

C₂H₅Cl + KOH → C₂H₅OH + KCl;

KCl + 3AgNO₃ + H₂O →3AgCl↓ + 3HNO₃;

AgNO₃ + NH₄SCN →AgSCN↓ + NH₄NO₃;

3NH₄SCN + FeNH₄(SO₄)₂ →2(NH₄)₂SO₄ + Fe(SCN)₃.

Зберігання

У зв’язку з низькою температурою кипіння етилхлорид необхідно зберігати в спеціальних ампулах в прохолодному, захищеному від світла місці.

Застосування

Етилхлорид застосовують для короткочасного загального наркозу або місцевого знеболювання внаслідок охолодження тканин.

Питання для самоконтролю

1. З якою метою в хлороформ додається етиловий спирт?

2. Запропонуйте методику кількісного визначення йодоформу.­

3. Як залежить наркотична дія галогенопохідних насичених вуглеводнів в залежності від його будови?

4. Запропонуйте методику визначення домішки етилового спирту в етилхлориді.

Тестові завдання

1. До галогенопохідних насичених вуглеводнів не відноситься:

А) гексаметилентетрамін; В) хлороформ;

С) етилхлорид; D) йодоформ.

2. Хлороформ стабілізують додаванням:

А) 0,6-1% етанолу; В) 0,6-1% фенолу;

С) 0,6-1% тимолу; D) 0,6-1% етанолу.

3. Кількісний вміст етилового спирту в хлороформі визначають його окисненням:

А) калію дихроматом; В) перекисом водню;

С) калію перманганатом; D) калію хлоратом.

4. Для визначення домішки альдегідів у хлороформі використовують реакцію:

А) з аргентуму нітратом; В) з реактивом Неслера;

С) з калію перманганатом; D) з калію йодидом в присутності крохмалю.