Колоїдні розчини срібла

Срібло в колоїдних розчинах (протаргол, коларгол) не знаходиться в іонному вигляді. Щоб провести аналіз на срібло необхідно його перевести в іонний стан, а потім виявити характерними для іону реакціями. Для цього проводять мінералізацію повним озоленням. Одержаний сірувато-білий залишок обробляють нітратною кислотою , в результаті чого срібло, яке зв’язане з білком, переходить в іонний стан. Далі проводять реакції на аргентуму-іон.

Визначення білка

1. Пpи спалюванні 0,1-0,2 г препарату відбувається звуглювання і розповсюджується запах паленого рогу.

2. Біуретова реакція. Реакція грунтується на здатності білків (амінокислот) утворювати забарвлений в фіолетовий колір комплекс з купруму сульфатом.

Кількісне визначення. В колбі К’єльдаля проводять мінералізацію концентрованими сульфатною і нітратною кислотами при нагріванні для переведення зв’язаного срібла в іонний стан. Потім проводять визначення іонів аргентуму методом тіоціанатометрії.

Сполуки феруму Феруму сульфат

Реакції з розчинами лугів і аміаку.

Розчинні солі феруму (II) з розчином лугу і аміаку утворюють осад феруму (II) гідроксиду білого кольору, що на повітрі переходить в іон феруму (III) -гідроксид бурого кольору.

кисень, Н₂О, світло

Fe²⁺ + 2 OH⁻ → Fe(OH)₂ ↓ Fe(OH)₃ ↓

Реакція з розчином аміаку рекомендована ДФ для визначення домішок солей купруму(ІІ). При наявності домішок утворюється комплекс тетраамінкупруму [Cu(NH₃)₄]²⁺ темно-синього кольору.

Осадження сульфідами

Розчинні солі заліза (II) з сульфід-іоном дають осад чорного кольору, розчинний в HCl:

Fe²⁺ +S²⁻ → FeS ↓; FeS+ HCl → FeCl₂ + H₂S↑

Реакція осадження калію гексаціанофератом (III)

Розчини солей феруму (II) з калію гексаціанофератом (III) утворює синій осад феруму (II) гексаціаноферату(III):

3Fe²⁺ + 2K₃ [Fe(CN)₆] →Fe₃[Fe(CN)₆]₂↓

Можливо також утворення KFe[Fe(CN)₆], Fe[Fe(CN)₆]₃. Осад нерозчинний в мінеральних кислотах. В лужному середовищі утворюється феруму(II) гідроксид.

Кількісне визначення. Використовується метод перманганатометрії, пряме титрування.Титрантом і індикатором служить 0,1М розчин калію перманганату, титрування ведуть до стійкого рожевого забарвлення розчину:

10 FeSO₄ + 2KMnO₄ + 8H₂SO₄ → 5Fe₂ (SO₄)₃ + 2K₂SO₄ + 2MnSO₄ + 8H₂O

Питання для самопідготовки

1. Приведіть загальні реагенти, які можна застосовувати для визначення тотожності лікарських речовин даної групи.

2. Чому водні розчини ZnSO₄, CuSO₄, FeSO₄, мають кислу реакцію? Складіть рівняння реакці гідролізу цих солей.

3. Які реактиви використовують для ідентифікації іонів Zn²⁺ в ЛЗ і при визначенні домішок іону цинку в ЛЗ. Який іон заважає визначенню домішок іонів Zn²⁺ в ЛЗ, як його усувають?

4. Яким реактивом визначаються домішки феруму в ЛЗ. Чому даний реактив не застосовують для визначення тотожності феруму (II) сульфату ?

5. Чому водні розчини коларголу і протарголу не дають реакції на іон аргентуму? Як довести наявність атомів аргентуму в препараті ?

6. Назвіть методи кількісного визначення купруму сульфату і феруму (II) сульфату за фармакопейною статтею.

Тестові завдання

1. Який з приведених нижче лікарських засобів не може проявляти відновні властивості:

А. Гідрогенпероксид; В. Феруму(III) сульфат;

С. Калію йодид; D. Аргентуму нітрат.

2. Який препарат з калію йодидом у водному розчині утворює осад, що розчиняється в надлишку реактиву:

А. Бісмуту нітрат основний; В. Купруму сульфат;

С. Аргентуму нітрат; D. Феруму(III) сульфат.

3. Методом перманганатометрії можна визначити:

А. Заліза (II) сульфат; В. Купруму сульфат;

С. Аргентуму нітрат; D. Цинку оксид.

4. Методом комплексонометрії в кислому середовищі можна кількісно визначити:

А. Магнію сульфат; В. Цинку оксид;

С. Аргентуму нітрат; D. Кальцію хлорид.

5. Попередня мінералізація для ідентифікації препарату і кількісного визначення необхідна для:

А. Протарголу; В. Цинку оксиду;

С. Феруму (II) сульфату; D. Бісмуту нітрату основного.

6. В хімічних реакціях проявляє властивості як окислювача, так і відновника:

А. Калію йодид; В. Натрію нітрат;

С. Гідрогену пероксид; D. Аргентуму нітрат.