Сполуки купруму Купруму сульфат
1. Реакція з розчинами лугів і аміаку.
Іон міді купруму з розчинами лугу і аміаку утворює Cu(OH)2 - осад блакитного кольору.
При нагріванні Cu(OH)2 відщеплюється вода і утворюється CuO, осад чорного кольору:
Cu(OH)2 → CuO + H2O
При додаванні до купруму (ІІ) гідроксиду надлишку розчину аміаку утворюється комплексний іон тетраамінміді ( II ) синього кольору:
Cu(OH)2 + 4NH3 → [Cu(NH3)4]2+ + 2 OH−
Реакція з розчином аміаку рекомендована ДФ для ідентифікації купруму сульфату.
2. Осадження сульфідами:
Cu2+ + S2− → CuS↓
чорний
Реакція використовується при визначенні домішок солей металів, які не осаджуються гідрогенсульфідом ( іони Na+,K+), для попереднього осадження іонів купруму у вигляді купруму сульфіду.
3. Pеакція з калію гексаціанофератом ( II ):
2Cu2+ + K4 [Fe(CN)6] →Cu2[Fe(CN)6]2↓
червоно-бурий
Осад нерозчинний в розбавлених кислотах і розчині аміаку з утворенням комплексного іону тетраамінкупруму(ІІ):
Cu2[Fe(CN)6]2 + 12NH3 + 4H2O→ (NH4)4 [Fe(CN)6] + 2 [Cu (NH3)4](OH)2
Реакція рекомендована ДФ для ідентифікації купруму сульфату.
Реакція з калію йодидом
CuSO4 + 2KI →CuI2↓ +K2SO4 ; 2CuI2→Cu2I2↓ + I2
Відновлення металами:
Ферум, цинк, алюміній відновлюють Cu2+ до металічної міді. Розчин препарату купруму сульфату при контакті з металічним залізом покриває його червоним шаром металічної міді:
CuSO4 + Fe →Cu↓ + FeSO4
Солі купруму (II) забарвлюють полум’я в червоний колір в присутності HCl.
Кількісне визначення. ДФ регламентує метод йодометрії. В основі цього методу лежить реакція відновлення Cu2+ до Cu+ надлишком KI. Йодид міді(II) внаслідок диспропорціонування виділяє йод в кількості, еквівалентній кількості купруму сульфату, яка прореагувала:
2 Cu2+ + 4 I− → 2CuI2↓
2CuI2→2CuI + I2
I2 +2Na2S2O3→ 2NaI + Na2S4O6
Сполуки аргентуму
Аргентуму нітрат
Реакції з розчинами лугів і аміаку.
Аргентуму нітрат з розчином лугу і аміаку утворює осад чорного кольору –аргентуму(1) оксид:
2 Ag+ + 2 OH− → Ag2O↓ + H2O
З надлишком аміаку іон аргентуму утворює розчинний безбарвний комплекс [Ag(NH3)2]+ – іон диамінаргентуму. Реакції з розчином аміаку застосовуються при визначенні домішок бісмуту, купруму, плюмбуму. При наявності домішок бісмуту і плюмбуму утворюються білі осади гідроксидів, а іони купруму-комплексний іон тетраамінкупруму (II) [Cu(NH3)4]2+ , забарвлений в синій колір.
Реакції осадження:
HNO3
Ag+ + Cl− → AgCl↓
білий
AgCl pозчиняється в розчинах аміаку і амонію карбонату з утворенням диамінаргентуму хлориду:
AgCl + 2NH3 + H2O → [Ag(NH3)2]Cl + 2H2O
AgCl + (NH4)2 CO3 → [Ag(NH3)2]Cl + CO2↑+ H2O
Реакція рекомендована ДФ для встановлення тотожності на іон аргентуму(1).
Для іону срібла характерні реакції з іонами S2−, SO32−, SO42− , CrO42−, S2O32−, Br−,I− та ін., але всі осади розчинні в розведеній нітратній кислоті, за виключенням галогенідів аргентуму.
Реакція “срібного дзеркала”
Аміачний розчин солі аргентуму вступає в реакцію з альдегідами, які відновлюють іони аргентуму до металічного, що виділяється на стінках пробірки у вигляді “срібного дзеркала”:
2[Ag(NH3)2]OH + H2CO→2Ag↓ + HCOONH4 + 3 NH3↑ +H2O
Реакції на нітрат-іон
З дифеніламіном в концентрованій H2SO4 утворюється синє забарвлення дифенілдифенохінондіаміну гідросульфату:
Кількісне визначення. Використовується метод тіоціанатометрії (роданометрії), пряме титрування.Титрант –0,1М розчин амонію тіоціанату; індикатор –ферумоамонійний галун. Титрування проводять до появи слабко рожевого забарвлення розчину внаслідок утворення комплексних іонів:
Ag+ + CNS− → AgCNS↓
CNS− + Fe 3+ → [Fe (CNS)n]n-3
Для запобігання гідролізу іону Fe3+ титрування ведуть в слабкокислому середовищі з додаванням нітратної кислоти.