
- •Фармацевтична хімія
- •Вступ. Загальні положення про аналіз лікарських засобів
- •Методи аналізу лікарських препаратів
- •Загальні реакції на тотожність
- •Визначення функціональних груп
- •Питання для самоконтролю
- •Аналіз чистоти лікарських засобів
- •Кількісне визначення лікарських засобів
- •1. Похідні галогенів
- •1. Препарати гідроген пероксиду
- •Аналіз сполук вісмуту, цинку, купруму, аргентуму, феруму, платини і гадолінію.
- •Загальні реакції, які використовуються в аналізі
- •Сполуки купруму Купруму сульфат
- •Сполуки аргентуму
- •Колоїдні розчини срібла
- •Сполуки феруму Феруму сульфат
- •Органічні фармацевтичні препарати
- •Лікарські речовини – галогенопохідні вуглеводнів аліфатичного ряду
- •Хлороформ (Chloroformium)
- •Фізичні властивості
- •Йодоформ (Iodoformium)
- •Трийодметан
- •Добування
- •Етилхлорид (Aethylii chloridum)
- •Добування
- •Лікарські речовини – похідні спиртів
- •Спирт етиловий (Spiritus aethylicus)
- •У процесі отримання побічними продуктами можуть бути піровиноградна кислота, ацетальдегід, гліцерин, сивушні масла. Для очищення від домішок етиловий спирт переганяють.
- •Гліцерин (Glycerinum)
- •Лікарські речовини – феноли та їх похідні
- •Ф енол чистий (Phenolum purum)
- •Т имол (Thymolum)
- •Ф енолфталеїн (Phenolphtaleinum)
- •Д ля ідентифікації фенолфталеїну використовують реакцію з лугом, при додаванні якого розчин препарату забарвлюється у малиновий колір:
- •Лікарські речовини – похідні альдегідів
- •Розчин формальдегіду 40 %-вий (Solutio Formaldehydi) ф ормалін (Formalinum)
- •Х лоралгідрат (Chloralum hydratum)
- •Лікарські речовини – похідні карбонових кислот аліфатичного ряду
- •Калію ацетат (Kalii acetas)
- •Кальцію лактат (Calcii lactas)
- •Кальцію глюконат (Calcii gluconas)
- •Натрію цитрат (Natrii citras)
- •Лікарські речовини – амінокислоти аліфатичного ряду
- •Кислота глутамінова (Acidum glutamicum)
- •Ц истеїн (Cysteinum)
- •Лікарські речовини, похідні етерів
- •Питання для самоконтролю
- •Лікарські речовини, похідні естерів
- •Лікарські речовини – похідні барбітурової кислоти
- •Лікарські речовини– похідні ароматичних кислот та фенолокислот
- •К ислота бензойна (Acidum benzoicum)
- •С аліцилова кислота (Acidum salicylicum)
- •Н атрію саліцилат (Natrii salicylas) Натрію 2-гідроксибензолкарбоксилат
- •К ислота ацетилсаліцилова (Acidum acetylsalicylicum) Саліциловий естер оцтової кислоти
- •Зберігання
- •Ф енілсаліцилат (Phenylii salicylas) Феніловий естер саліцилової кислоти
- •Органічні фармацевтичні препарати – похідні ароматичних амінів
- •К сикаїн (Xycainum) Лідокаїн (Lidocainum)
- •П арацетамол (Paracetamolum)
- •Лікарські речовини, похідні біс-(β-хлоретил)аміну
- •Сарколізин
- •Лікарські речовини – похідні ароматичних амінокислот
- •А нестезин (Anaesthesinum)
- •Новокаїн (Novocainum)
- •Дикаїн (Dicainum)
- •Лікарські речовини – похідні піразолу
- •Ф еназон (Phenasone)
- •Метамізолу натрієва сіль (Metamizolum natricum) а нальгін (Analginum)
- •Лікарські речовини – похідні гідразиду ізонікотиновоі кислоти
- •Лікарські речовини – похідні 8-оксихіноліну
- •Лікарські речовини з групи алкалоїдів
- •Загальні алкалоїдні реактиви:
- •Спеціальні алкалоїдні реактиви:
- •Похідні тропану
- •А тропіну сульфат (Atropini sulfas)
- •Скополаміну гідробромід (Scopolamini hydrobromidum)
- •Похідні хіноліну : хінін та його солі
- •Хімічні властивості і аналіз якості
- •Похідні бензилізохіноліну : папаверіну гідрохлорид
- •П апаверину гідрохлорид (Papaverini hydrochloridum)
- •Похідні фенантренізохіноліну
- •М орфіну гідрохлорид (Morphini hydrochloridum)
- •Е тилморфіну гідрохлорид
- •Похідні імідазолу: пілокарпіну гідрохлорид, дибазол, метронідазол, клонідину гідрохлорид п ілокарпіну гідрохлорид
- •Похідні пурину
- •Т еобромін (Theobrominum)
- •Лікарські речовини – вітаміни
- •Тотожність
- •Тотожність
- •Лікарськіречовини групи антибіотиків та їх напівсинтетичних аналогів
- •І. Метацикліну гідрохлорид (Methacyclini hydrochloridum). Рондоміцин.
- •Іі. Антибіотики ароматичного ряду Левоміцетин
- •IV. Цефалоспорини
- •V. Антибіотики – глікозиди Стрептоміцину сульфат (Streptomycini sulfas) (дфу)
- •VI. Антибіотики – аміноглікозиди
- •Viі. Лінкоміцини Лінкоміцину гідрохлорид (Lyncomycini hydrochloridum) (дфу)
- •Т ерпінгідрат
- •К амфора
- •Б ромкамфора.
- •Лікарські речовини - комплексоутворюючі сполуки
- •Ф ерамід
- •Етилендіамінтетраацетати
- •Препарат добувають конденсацією етилендіаміну з надлишком монохлороцтової кислоти:
- •О сарсол
- •Металоорганічні сполуки.
- •М еркурійсаліцилова кислота
- •Лікарcькі речовини, продукти переробки нафти
- •Лікарські речовини – гормони та гормоноподібні препарати
- •Гормони мозкового шару наднирників
- •Гормони стероїдної структури
- •1. Реакції, які ґрунтуються на відновних властивостях препаратів:
- •Дезоксикортикостерону ацетат
- •Кортизону ацетат
- •Преднізолон (Prednisolonum)
- •Статеві гормони
- •Андростан
- •Прогестерон (Progesteronum)
- •Література
- •Фармацевтична хімія
- •За загальною редакцією професора і. Ф. Мещишена Українською мовою
Загальні реакції, які використовуються в аналізі
В аналізі даної групи препаратів використовуються найбільш загальні хімічні властивості важких металів:
- реакції з розчинами аміаку;
- осадження сульфідами;
- комплексоутворення;
- окиснення-відновлення.
Сполуки бісмуту. Розчинні солі бісмуту (III) з розчинами лугів або аміаку утворюють осад вісмуту гідроксиду білого кольору, нерозчинний в надлишку реактиву і розчинний в мінеральних кислотах:
Bi3+ + 3OH −→ Bi(OH)3↓
Осадження сульфідами.
Розчини солей вісмуту, підкислені хлоридною кислотою, дають коричнево-чорний осад з сульфід іоном:
2Bi3+ + 3S2−→ Bi2S3↓
Осад нерозчинний в мінеральних кислотах, за винятком HNO3 , в якій він розчиняється з утворенням вільної сірки:
Bi2S3 + 8HNO3→ 2Bi(NO3)3 + 2NO + 2S↓ + 4H2O
Реакція використовується ( за ДФ) для визначення тотожності іонів бісмуту і при виявленні домішок солей лужних і лужноземельних металів. Для цього спочатку осаджують іон бісмуту гідрогенсульфідом до бісмуту сульфіду. Осад відфільтровують, а у фільтраті кількісно, за залишком після прокалювання визначають домішки.
Реакції комплексоутворення з розчином калію йодиду:
Іон бісмуту з розчином KI утворює осад чорного кольору, розчинний в надлишку реактиву з утворенням розчину жовто-оранжевого кольору, який містить іон тетрайодбісмутату:
Bi3+ + 3I−→ BiI3↓ ( чорний )
BiI3 + I−→ [BiI4] − ( розчин жовто-оранжевого кольору ).
ДФ рекомендує реакцію наведену для визначення іонів вісмуту. Тетрайодвісмутат (III) калію (реактив Драгендорфа ) є реагентом на нітрогенвмісні органічні сполуки.
Прокалювання порошку бісмуту нітрату основного дає залишок яскраво-жовтого кольору і виділяються бурі пари нітроген (IV) оксиду:
4 BiO(NO3)→ 2Bi2O3 + 4 NO2↑+O2↑
Кількісне визначення проводять методом комплексонометрії, прямим титруванням.
Титран-розчин трилону Б. Індикатор- ксиленовий оранжевий
Bi3++H6Ind→ BiH3Ind+3H+
Ксиленовий оранжевий утворює комплекс з металом, забарвлений в червоний колір. При титруванні утворюється безбарвний комплекс титранту з катіонами бісмуту:
На останній стадії відбувається руйнування стійкого комплекса метал-індикатор і утворення стійкого комплексу метал-ЕДТА , вільного індикатора (кінцева точка титрування). Кінцева точка титрування досягається після того, як усі іони бісмуту будуть відтитровані і додано надлишок ЕДТА (1-2 краплі). Червоне забарвлення переходить в жовте (колір вільного індикатора):
BiH3In + [ЕДТА]2Na→[BiЕДТА] Na + H6Ind
червоний жовтий
Бісмуту нітрат не мaє постійного складу, тому розрахунок кількісного вмісту ведуть за вісмуту оксидом (Bi2O3), якого в препараті повинно бути не менше 79,0-82,0%.
Сполуки цинку (ZnO, ZnSO4)
Реакції з розчинами лугів і аміаку
Розчинні солі цинку з розчинами лугів і аміаку утворюють осад Zn(OH)2 білого кольору
Zn2+ +2OH− → Zn(OH)2 ↓
Zn(OH)2 амфотерний і при надлишку аміаку чи лугу розчиняється
Zn(OH)2 + 2NaOH→[ Zn(OH)4]2− + 2Na+
Zn(OH)2 + 2NH3→ [ Zn(NH3)4]2+ + 2 OH−
Реакція з розчином аміаку використовується (за ДФ) в аналізі чистоти при визначенні домішок феруму, купруму, алюмінію. Домішка не повинна виявлятись в межах чутливості реакції з розчином аміаку. При наявності домішок випадають осади гідроксидів відповідних металів:
Fe3+ + 3 OH− → Fe(OH)3 ↓
кисень, Н2О, світло
Fe2+
+ 2 OH−
→ Fe(OH)2
↓
Fe(OH)3
↓
Al3+ + 3 OH− → Al(OH)3 ↓
білий
Сu2+ + 4NH3→[Cu(NH3)4]2+
синій розчин
Oсадження сульфідами:
Розчини солей цинку утворюють з сульфід- іоном осад ZnS білого кольору, який легко розчинний в HCl і нерозчинний в CH3COOH
Zn2+ +S2− → ZnS ↓; ZnS+ 2HCl → ZnCl2 + H2S↑
Дана реакція використовується (за ДФ) при визначенні домішок важких металів, які дають з реактивом осади чорного кольору:
Pb2+ + S2− → PbS↓
3. Осадження гексаціанофератом (ІІ)
3Zn2+ + 2K+ + 2 [Fe(CN)6]4− →K2 Zn3 [Fe(CN)6]2↓
білий
Осад нерозчинний в HCl розведеній. Реакція використовується для визначення тотожності сполук цинку і для встановлення домішок солей цинку в лікарських препаратах.
4. Для ідентифікації солей цинку використовують також реакцію утворення “зелені Рінмана”. Фільтрувальний папір, змочений розчинами солі цинку і кобальту нітрату, після спалювання дає попіл, забарвлений в зелений колір.
Zn2+ + Co(NO3)2 →CoZnO2 +NO2↑ + O2
Кількісне визначення іонів цинку – комплексонометрія.
За ДФ титрування проводять в присутності гексаметилентетрааміну, який додають для створення розчину з рН=5-6, індикатор-ксиленовий оранжевий.