- •Лабораторна робота №1 Визначення швидкості розкладання карбіду кальцію та виходу з нього ацетилену
- •Теоретичні відомості
- •Обладнання та матеріали
- •Послідовність виконання роботи
- •Методика обчислень
- •Послідовність оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 2 Дослідження характеристик газових редукторів
- •Теоретичні відомості
- •Обладнання та матеріали
- •Послідовність виконання роботи
- •Послідовність оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 3 Випробування газозварювального пальника
- •Теоретичні відомості
- •Обладнання та матеріали
- •Послідовність виконання роботи
- •Послідовність оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 4 Дослідження продуктивності й витрат матеріалів у разі зварювання правим і лівим способами
- •Теоретичні відомості
- •Обладнання та матеріали
- •Послідовність виконання роботи
- •Вимоги до звіту
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 5 Вибір параметрів режиму газового паяння, інструменту й обладнання
- •Теоретичні відомості
- •Обладнання та матеріали
- •Послідовність виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •Обладнання та матеріали
- •Послідовність виконання роботи
- •Послідовність оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 7 Дослідження впливу технологічних параметрів на процес киснево-флюсового різання
- •Теоретичні відомості
- •Обладнання та матеріали
- •Послідовність виконання роботи
- •Послідовність оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №8 Визначення технологічних параметрів плазмового різання
- •Теоретичні відомості
- •Обладнання та матеріали
- •Послідовність виконання роботи
- •Послідовність оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
Послідовність оформлення звіту
1. Сформулювати мету й завдання роботи.
2. Описати принцип дії та схему пристрою.
3. Викласти методику визначення швидкості розкладання СаС2.
4. Заповнити табл. 1.2 – 1.4.
5. Обчислити вихід ацетилену з 1 кг СаС2 з урахуванням поправок.
6. Побудувати графіки залежності швидкості розкладання СаС2 від часу.
7. Зробити висновки за результатами роботи.
Контрольні запитання
1. Які способи отримання ацетилену ви знаєте?
2. Від чого залежить вибір способу отримання та транспортування ацетилену на виробництво?
3. Що таке «розчинений ацетилен»?
4. Як грануляція СаС2 впливає на вихід і швидкість розкладання ацетилену?
5. Чому в разі отримання ацетилену розкладанням карбіду кальцію водою в ацетиленових генераторах треба звертати особливу увагу на грануляцію СаС2?
6. Оцініть вибухонебезпечність ацетиленових генераторів систем КВ, ВК, ВВ залежно від грануляції СаС2.
7. Коротко охарактеризуйте пальні гази, використовувані для газополуменевої обробки матеріалів.
Лабораторна робота 2 Дослідження характеристик газових редукторів
Мета роботи – ознайомлення з принципом дії газових редукторів, їхніми технічними характеристиками та методикою оцінки їх працездатності.
Завдання роботи:
1) вивчити конструкції редукторів та їхнє призначення;
2) випробувати кисневий редуктор, установити відсутність самопливу, визначити пропускну здатність редуктора, чутливість його регулювання, межі перепаду тиску.
Теоретичні відомості
Газові редуктори призначені для зниження тиску газу, що надходить від джерела живлення (балона чи газопроводу), а також стабілізації витрати й тиску газу незалежно від змін цих параметрів перед редуктором.
Редуктори характеризуються робочим тиском, пропускною здатністю, чутливістю регулювання, межею редукування та перепадом тиску.
Пропускна здатність визначається витратою газу за одиницю часу, що забезпечується редуктором за певного робочого тиску в камері низького тиску, коли випускний вентиль відкрито повністю. Пропускна здатність залежить від робочого тиску та площі перерізу каналів штуцера й не залежить від тиску газу в балоні.
Чутливість регулювання характеризується зміною величини робочого тиску в разі повороту регулювального гвинта головної пружини на 1/4 оберту й залежить від відношення робочої площі мембрани до площі перерізу редукувального клапана, кроку різьби регулювального гвинта й жорсткості головної пружини.
Межа редукування – це значення мінімального тиску Рmin перед редуктором, за якого робочий тиск починає швидко падати:
Рmin = (2,0…2,5) Р2,
де: Р2 - робочий тиск редуктора за нормальної витрати газу МПа (кгс/см2).
Межа редукування має відповідати критичному відношенню тиску Р2/ Рmin= 0,528.
Перепад тиску характеризує чутливість редуктора до змін витрат газу. Він дає змогу оцінити відносне значення підвищення робочого тиску Р2´ редуктора в разі припинення витрачання газу через нього:
.
Дефектом у роботі редуктора є так званий самоплив, коли з відкрученим регулювальним гвинтом газ проходить з камери високого тиску в камеру низького тиску.
